Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧНА розробка(догляд)2009.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
642.56 Кб
Скачать

VI.1. Матеріали контролю підготовчого етапу заняття Перелік питань для опитування:

  1. В якій половині відділення доцільно розмістити гнійну перев’язочну.

  2. Які режими прибирання застосовуються в умовах гнійної перев’язочної.

  3. Які хворі повинні перев’язуватись в гнійній, а які в чистій перев’язочній.

  4. Яким наказом регламентована робота в перев’язочній.

  5. Чи дозволяється виконання гнійних перев’язок після чистих.

  6. Як провести обробку рукавичок та інструментів після гнійної перев’язки.

  7. Чи можливо для прибирання в гнійній перев’язочній використовувати інструментарій чистої перев’язочної.

VI.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.

VI.3. Матеріали для заключного етапу заняття:

VII. Література

Основна

  1. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. – Київ, Здоров’я. – 1999. – 616 с.

  2. Апанасенко Г.Л., Богуш С.А., Тросцінська Н.М., Шевчук М.Г., Шевчук І.М. Сестринська справа. – Київ, Здоров’я. – 1994. – 496 с.

  3. Двужильна К.Д. Загальна хірургія. – Київ, Здоров’я. – 1969. – 418 с.

  4. Матеріали лекції.

Додаткова

  1. Общая хирургия / Под ред. В.Шмитта, В.Хартига, М.И.Кузина. Совместное издание СССР – ГДР: В 2 томах. Т.1. – М.: Медицина, 1985. – 384 с.

  2. Хирургия: пер. с англ. доп. / Под ред. Ю.М.Лопухина, В.С.Саева. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997. – 1070 с.

Методичну розробку підготував В.А.Оринчак

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри протокол № від

Зав. кафедрою проф. І.М.Гудз

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА №8

практичного заняття на тему:

“Асептика. Передстерилізаційна підготовка матеріалів та інструментів”

І. Актуальність теми:

Поряд з антисептикою,асептичний метод в хірургії є найважливішим методом боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією та профілактики післяопераційних гнійних ускладнень. Впроваджена в 1890 році Е.Бергманом та значно удосконалена впродовж наступного століття , асептика в комплексі з антисептикою дозволила зменшити частоту післяопераційних гнійних ускладнень в хірургії в кілька десятків разів , а разом з цим – і суттєво знизити післяопераційну летальність. Все це незаперечно вказує на високу актуальність даної теми , і не лише для майбутніх хірургів, але й для тих студентів, які планують стати фахівцями інших медичних спеціальностей, адже асептика є потрібною не лише при операціях, але й при виконанні таких загально застосовуваних маніпуляціях, як підшкірні і домязеві ін’єкції , венепункції і т.д.

ІІ.Навчальні цілі:

Знати:

Визначення,основні правила і вимоги асептики, основні положення наказу № 720, способи підготовки рук хірурга та операційного поля до операції, основні види хірургічного інструментарію та шовного матеріалу, підготовку їх до стерилізації, стерилізацію та правила роботи з ними.

Вміти :

  1. Організувати роботу та забезпечити підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній, її прибирання.

  2. Продемонструвати методику одягання операційної білизни.

  3. На фантомі продемонструвати підготовку до операції шкіри хворого та санацію ротової порожнини, підібравши для цього необхідні засоби.

  4. Підготувати операційну білизну і перев‘язувальний матеріал до стерилізації.

  5. Продемонструвати методи стерилізації шовного матеріалу.

  6. Підготовити хірургічний інструментарій до стерилізації.

  7. Провести проби на якість перед стерилізаційної обробки інструментів.

  8. Продемонструвати методику виготовлення серветок , тампонів , кульок для догляду за хірургічними хворими та правила їх утилізації після використання.

  9. Продемонструвати методику утилізації перев’язувального матеріалу , забрудненого гнійними виділеннями в гнійній перев’язочній.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція

№ п/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Мікробіологія

Неорганічна хімія, фізика

Біоорганічна хімія

Нормальна анатомія

Нормальна фізіологія

Збудників внутрішньолікарняної інфекції

Склад та приготування засо-бів з бактерицидною та бак-теріостатичною дією

Вплив хімічних атисептиків на тканини та органи людини

Будову і функцію систем та органів.

Функція органів і тканин під впливом операційної травми

Застосувати відповідні санітарно-гігієнічні заходи в залежності від ідентифікованого збудника

Самостійно приготувати робочі розчини

Використати різноманітні антисептики згідно показанням

На макропрепаратах від творити структуру біологічних бар’єрів людини

Виявити зрушення функцій органів і систем

2.

Забезпечувані:

Загальна гігієна

Фармакологія

Спеціальності хірургічного профілю

Санітарно-гігієнічний режим в операційному блоці

Фармакологічна характеристика засобів антисептики

Способи обробки рук та операційного поля

Провести оцінку сані-тарно-гігієнічного режиму в операційному блоці

Виписати рецепти для виготовлення засобів антисептики

Обробити руки та опе-раційне поле, одягнути стерильний халат та рукавички

3.

Внутрішньо-предметна інтеграція:

Асептика

Антисептика

Види перев’язочного матеріалу, методи його приготування

Основні групи антисептиків

Провести перев’язку, застосувавши антисептики і закласти перев’язочний матеріал і операційну білизну в бікси

IV. Зміст теми заняття: студенти на занятті вивчають організацію роботи операційного блоку, його склад, розміщення. Для створення умов асептики під час операцій у операційному блоці потрібно виконувати чітко зонування приміщень. Вивчають устаткування в операційних, яке залежить від профілю хірургічного відділення. Допомагають практично зробити серветки, тампони і кульки різних розмірів і вивчають способи закладки їх у бікси. Потрібно пам’ятати, що пара при автоклавуванні має глибоко проходити у бікси, тому укладка робиться нещільно. Готуючись до операції, хірурги і операційні сестри перевдягнувшись у операційну білизну, переходять до обробки рук. Студенти практично виконують одягання стерильного халата. Вивчають і практично проводять обробку операційного поля в день операції і напередодні.