- •1. Мова радіо і усне і розмовне мовлення
- •2. Поняття мова радіо і мова радіо реклами
- •3. Специфіка радіомовлення як каналу комунікації
- •4. Інформативна точність мови радіо.
- •6. Переваги та недоліки радіо реклами.
- •7. Основні типи прослуховування радіомовлення
- •8. Роль аудиторних настанов і стереотипів у журналістській і рекламній діяльності
- •9. Особливості впливу радіо реклами на аудиторію
- •10. Основні способи встановлення контакту між комунікантами
- •11. Соціологічний аспект впливу радіо на аудиторію
- •12. Психолінгвістичні особливості впливу радіо на аудиторію
- •13. «Звуковий одяг» у системі ефірної картини радіостанції
- •17. Стилетворчі засоби радіожурналістики
- •25. Радіомовлення і аудиторія: особливості контакту
- •26.Які ж основні особливості контакту радіожурналіста і аудиторії, що забезпечують успіх станції?
- •35.Переваги, недоліки, пріоритети новітніх технологій радіо реклами.
- •36.Характеристика найефективніших видів промоції на сучасному радіо
- •37.Рекламний контент і формат радіостанцій
- •38.Текст і фактура рекламного повідомлення на радіо: формально - змістові та мовно - стилістичні особливості.
- •39. Реклама у програмному колесі радіостанцій
- •40. Прихована рекламам на радіо
25. Радіомовлення і аудиторія: особливості контакту
Серед усіх каналів масової комунікації радіомовлення має найвищу проникаючу здатність. За масштабом охоплення населення і значущості в житті людей з ним важко конкурувати не тільки газетам, а й родинному електронного засобу - телебаченню. Радіомовлення залишається надійним супутником людини, природним середовищем його повсякденного існування навіть в умовах, що утрудняють або виключають контакт зі світом за допомогою інших способів спілкування.
Здатність радіомовлення включати в сферу своєї дії величезні маси людей, що виникло з його появою якісно нове освоєння просторових, аудиторних можливостей пов'язані з низкою факторів фізичного і психологічного характеру, притаманних природі радіо:
- По-перше, це властивість електромагнітних коливань (хвиль), які несуть повідомлення, проникати в будь-яку покривається передавачем точку простору, тобто те, що можна назвати всюдисущістю радіомовлення;
- По-друге, компактність і мобільність на сучасному рівні електроніки приймальних пристроїв, які, забезпечуючи стабільне і досить високу якість прийому, можуть супроводжувати людину в будь-яких умовах його життєдіяльності практично цілодобово.
Характер контакту радіомовлення та аудиторії не був завжди однаковий, він історично змінювався. У нашій країні прослуховування радіо спочатку відбувалося в колективній формі - в хатах-читальнях, клубах, на вулицях і площах. Залишилося в спадок від тих часів слово «гучномовець» не випадкове. Радіо, дійсно, було «мовленням» - гучним, трибуни, майданним. В історії західних країн радіо такого типу не існувало, там воно з самого початку адресувалося в будинку населення, було сімейним, яким стало і в нас на рубежі 40-50-х років. Зараз поняття «сімейного СМК» більш справедливо для телебачення, але вже не повністю відповідає ситуації в області радіомовлення. Сьогодні радіоприймач став мобільним і компактним. Поява і кількісне зростання приймачів (а деякі з них тепер розміром із сірникову коробку з мініатюрними навушниками), все більше стають повсякденному приналежністю, поставило радіомовлення перед перспективою орієнтації на окремого, індивідуального користувача.
Зміна характеру спрямованості до аудиторії спричинило зміну стилістики мовлення та уточнення змісту радіопередач: з одним співрозмовником, зрозуміло, не можна спілкуватися так, як з людьми на багатотисячному зібранні.
Радіомовлення сьогодні адресує свої передачі численної аудиторії, яку можна розділити на дві категорії. Перша - це потенційна аудиторія. Вона включає всіх слухачів, які знаходяться в зоні «охоплення» станції і мають можливість приймати її програми. Друга - реальна аудиторія. Це та частина слухачів, які орієнтовані на дану станцію, постійно налаштовують свої приймачі на її хвилю і вважають станцію «своєю». З появою кожної нової радіостанції у неї спочатку виникає потенційна аудиторія, що зумовлено чисто технічними причинами, але в якості головного завдання в цей же період висувається боротьба і за реальну аудиторію. І тут на першому плані виявляються фактори вже не технічного, а творчого порядку, від яких залежить залучення до станції громадського інтересу, створення та постійне розширення її сталого кола слухачів. Розміри реальної аудиторії визначають значення, вагу, авторитет радіостанції - її соціологічний рейтинг, істотний в політичному і комерційному відношеннях.