- •Поняття. Предмет, методи та значення еп України як комплексної галузі права.
- •Місце еп в системі галузей права України.
- •Закон як джерело еп України.
- •Нормативно-правові акти Президента України, уряду, міністерств та відомств в системі джерел еп.
- •Акти органів місцевого самоврядування та локальні акти у галузі природокористування та охорони навколишнього середовища.
- •Роль судової практики у регулюванні екологічних правовідносин.
- •Загальна характеристика екологічних прав громадян
- •Гарантії реалізації та захист екологічних прав громадян
- •Права та обов'язки власників природних ресурсів.
- •Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •Органи державного управління природокористуванням та охороною довкілля загальної компетенції
- •Органи державного управління природокористуванням та охороною та охороною довкілля спеціальної компетенції
- •Участь громадськості в управлінні природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища.
- •Основні функції державною управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Державний моніторинг навколишнього природного середовища.
- •Екологічний контроль
- •Державній облік у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища
- •Стандартизація і нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •Екологічна експертиза: поняття та її значення у механізмі охорони навколишнього природного середовища.
- •Правові форми, види та принципи екологічної експертизи.
- •Об'єкти державної екологічної експертизи.
- •Порядок проведення та висновок державної екологічної експертизи.
- •Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •Громадська екологічна експертиза.
- •Лімітування в галузі природокористування
- •Екологічне ліцензування
- •34. Поняття та зміст та форми права власності на природні ресурси
- •35. Суб'єкти права власності на природні ресурси.
- •36. Об'єкти права власності на природні ресурси.
- •37. Підстави виникнення права власності та припинення права власності на природні ресурси
- •Поняття права природокористування та його принципи
- •Види права природокористування
- •Право загального природокористування
- •Право спеціального природокористування
- •Право постійного природокористування
- •Право тимчасового природокористування
- •Користування природними ресурсами загальнодержавного та місцевого значення
- •45. Підстави виникнення та припинення права природо користування
- •46. Економко-правовий механізм природокористування їй охорони навколишнього природного середовища: поняття, функції, складові елементи
- •47. Фінансування екологічних заходів
- •48. Збір за спеціальне природокористування
- •54.Природно-заповідний фонд України.
- •58. Правовий режим охорони курортів та курортних територій.
- •Види екологічної безпеки.
- •Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення
- •Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •69. Земля як об'єкт охорони та використання
- •70. Правове регулювання використання та охорони земельних ресурсів
- •Води як об'єкт охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони вод
- •Надра як об'єкт охорони та використання
- •Правова охорона надр
- •Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони
- •Правове регулювання охорони атмосферного-повітря
- •Ліси як об'єкт правової охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони лісів
- •Рослинний світ як об'єкт правової охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони рослинного світу
- •Тваринний світ як об'єкг правової охорони та використання
- •Правове регулювання використання та охорони тваринного світу
- •Поняття надзвичайних екологічних ситуацій
- •Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій
- •Запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та їх ліквідація.
- •Правові заходи охорони навколишнього природного середовища в промисловості.
- •Правові заходи охорони навколишнього природного середовища в енергетиці.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті,.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарств,
Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій
Високий ступінь вірогідності виникнення надзвичайних екологічних ситуацій зумовлює запровадження механізму оперативного реаґування на такі ситуації та ліквідації їх наслідків. Цей механізм включає в себе: планово-прогнозне, інформаційне, фінансове забезпечення заходів щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, розвиток яких несе загрозу для стану довкілля, здоров’я та життя населення, а також організаційне-правове забезпечення оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, життєдіяльності населення, функціонування економіки певних місцевостей в умовах ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій.
Планове-прогнозне забезпеченняохоплює планування роботи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і реаґування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку і здійснюється на основі відстеження змін у навколишньому природному та техногенному середовищі, а також на основі відповідних документів, які реґламентують порядок і методику цього планування.
Масштаби та наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реаґування на загрозу виникнення конкретної надзвичайної ситуації.
Основним завданням плану реаґування на надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення є збереження життя та здоров’я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи для захисту житла, дошкільних, навчальних і медичних закладів, місць постійного перебування людей, вирішення питань термінової евакуації населення з території, на яку може бути поширена небезпечна дія наслідків прогнозованої надзвичайної ситуації.
План реаґування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації з визначеними джерелами фінансування робіт затверджується Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівниками державних підприємств, установ та організацій.
З метою завчасного здійснення заходів щодо реаґування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації та максимально можливого зниження втрат провадиться планування дій у рамках єдиної державної системи відповідно до планів взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, оперативних планів дій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Обсяг і зміст цих заходів визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності та максимально можливого використання наявних сил і засобів.
Основну частину робіт, пов’язаних з реаґуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують аварійні формування чи підрозділи потенційно небезпечного об’єкта чи адміністративно-територіальної одиниці з наданням їм необхідної допомоги з боку структурних підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України тощо.
До виконання зазначених робіт повинні залучатися передусім аварійно(пошуково)-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, на об’єкті якого сталася аварія, що призвела до надзвичайної ситуації, відповідні структурні підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчого органу рад, на території яких виникла надзвичайна ситуація.
Організаційно-методичне керівництво плануванням дій єдиної державної системи здійснює Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
На Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, його кризовий центр, координаційний центр аварійно(пошуково)-рятувальних робіт у повітрі, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення покладається: забезпечення стратегічного й оперативного планування в рамках єдиної державної системи; збирання, оброблення та доведення до виконавців інформації, необхідної для цілей планування й управління, включаючи інформацію про стан і потенційну небезпеку об’єктів і природних явищ, потенційну загрозу, оцінку ризику (з урахуванням прогнозованих і фактичних метеорологічних, сейсмічних та інших обставин).
Інформаційне забезпеченняфункціонування єдиної державної системи здійснюється:
центром управління в надзвичайних ситуаціях Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі – Урядова інформаційна система) із залученням технічних засобів і студійних комплексів Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України;
інформаційними центрами та центрами управління в надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
центрами управління в надзвичайних ситуаціях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних органів місцевого самоврядування.