14. Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Києва.

Внаслідок татаро-монгольської навали першої пол.ХХст. КД припинила існування, але завдяки двом князям Роману Мстиславовичу і Данилу Романовичу протягом 13 ст. була створена Галицько-Волинська держава. Історія цих подій висвітлена у вигляді 2 літописів: Галицький літопис 1201-1260 про політичну діяльність Д.Галицького і Волинський літопис 1261-1292 про політ.діяльність Володимира Васильковича. Га́лицько-Воли́нське князі́вство, Королівство Русі утворене у результаті об'єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. З другої половини 13 століття стало королівством, головним законним спадкоємцем Київської династії та продовжувачем руських політичних і культурних традицій.

Щодо культури, то Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій і сусідніх держав. Головою і найвищим представником влади у Галицько-Волинських землях як і на Русі був князь.Так, Галицько - Волинське князівство успадкувало державницьку модель колишньої Київської Русі.

Галицько-Волинська держава, проіснувавши понад століття, поширила свою владу на більшість земель нинішньої України. Грушевський вважав це державне утворення найбезпосереднішим спадкоємцем Київської Русі. Своїм успіхам і життєздатності воно завдячувало видатній особистості князя Данила Галицького. Ця держава гідно презентувала себе в західноєвропейському світі як справжня пряма спадкоємиця Київської Русі й на сто років продовжила її традиції, щоб передати їх козацькому національно-визвольному рухові, вершиною якого стало творення держави Богдана Хмельницького.

15. Західні культурні впливи на розвиток Галицько-Волинської культури.

У розвитку монументально-декоративного, церковного, фрескового живопису та іконопису основну роль відігравали іконографічні типи Візантії, доповнені романтичним та готичним впливом західнословянським та західноєвропейських впливів ( Богородиця, Успенська церква). На архітектуру впливав романський стиль . В основі — візантійський хрестово-купольний стиль (Успенський собор у Володимирі Волинському), зявляються прикрашені різьбленням тваринний та рослинний орнамент. В літературі існують перекладні візантійські та староболгарські твори, зокрема:бджоли — зібрання афоризмів та висловлювань з Біблії. Також були поширені твори візантійської і християнської писемності 4-14 ст. Протягом 16-17 ст. на укр.землях поширювалися основні течії європейської рефрмації, а саме Чехії — вчення чеських братів, з Німеччини — лютеранство, зі Швейцарії — кальвінізм, з Голландії — анабатизм.

16. Розвиток гуманістичних та реформаційних ідей в українській культурі XV – XVI ст.

Вже у ХV ст. із Заходу в Україну потрапили реф-гум ідеї Першими представниками цих ідей були: Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський — вихідці з укр.шляхти. Ю.Дрогобич — відомий вчений-астроном, природодослідник. У праці «Прогностична оцінка року Божого 1483» він вперше подає наукові відомості про історію, геогр.положення, рослинний і тваринний світ, відкриває елементи дух.культури в К.Р., обстоює відхід від релігійного тлумачення природних явищ.

Павло Русин — засновник польсько-укр. Ренесанської поезії, вперше обстоює ідеї про необхідність розвитку літ. На основі нац.мови. Станіслав Оріховський — оратор, публіцист, філософ, висуває ідеї концепції природного права , обмеженої монархії, критикує церковні догмати ( «Наставлення польському королеві Сигізмунду Августу”, “Про турецьку загрозу»). На основі діяльності книжників, представників реф-гум ідей вкінці Хvcт. Культура Відродження набуває інституційного характеру — зявляються культурно-освітні осередки Острогу і Києва.