- •Частина 1:
- •«Феномен релігії»
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-
- •Модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково- екзаменаційною системою навчання
- •1. Релігієзнавство як наука. Філософія релігії. Релігія як духовний феномен людства.
- •2. Первісні форми релігійних вірувань. Етнонаціональні релігії.
- •3. Світові релігії: Буддизм. Християнство. Іслам.
- •4. Розкол християнства. Православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •10 Християнських заповідей
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Релігії Стародавнього Китаю.
- •Даосизм
- •Релігії Стародавньої Індії.
- •Релігія давніх євреїв - іудаїзм
- •Релігія давніх персів - зороастризм
- •Тема: «Світові релігії: Буддизм. Християнство. Іслам»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання
- •Євангелія від Матея (5 ).
- •Євангелія від Матея (6)
- •Нехай буде воля твоя
- •Євангелія від Матея (7)
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Розкол християнства. Православ’я, католицизм, протестантизм»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернет сайти
- •Методичні поради
- •Зверніть увагу, що у православ’ї богослужіння отримало назву Божественна літургія (літургія – з грецької – «спільна справа»).
- •Тема 5: «Дохристиянські вірування українського народу. Особливість київського християнства»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Небесні світила
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Існує декілька версій, чому український народ, зокрема, Володимир приймає саме християнську віру. Розглянемо їх.
- •Тема: «Українське православ’я»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Особливості української релігійної вдачі
- •На хреснім шляху Різниця духовної вдачі українців і росіян
- •Перепони до вільного розвитку релігійно-національної культури в Україні
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Методичні поради
- •Тема 7: «Українська греко-католицька церква»
- •Розуміти: умови, за яких була укладена унія; зміст і спрямованість сучасної греко-католицької церкви.
- •Питання для обговорення:
- •І. Соціально-політичні та історичні причини виникнення уніатства в Україні:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Артикули умов та вимог договору Берестейського Собору 1596 року.
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема 8: «Сучасні нетрадиційні релігії»
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Запитання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Першоджерела для додаткового самостійного опрацювання
- •Смерть та реінтеграція групи
- •Завдання 2. Опрацьовуючи працю в.Франкла «Релігійність як пошук сенсу життя», дайте відповідь на питання:
- •Релігійність як пошук сенсу життя
- •Конституція України
- •Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації." Розділ і. Загальні положення.
- •Розділ II. Релігійні організації в Україні
- •Розділ IV. Права релігійних організацій та громадян, пов'язані зі свободою віросповідання
- •Розділ VI. Державні органи та релігійні організації
- •Кримінальний кодекс України
- •Міжнародні правові акти Загальна декларація прав людини (га 00н, 10 грудня 1948 року)
- •Перелік тем рефератів для виконання самостійної роботи студента
- •Перелік підсумкових питань для студентів
- •Частина 2 «Філософія: сутність та історія» Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково-екзаменаційною системою навчання
- •Предмет філософії, коло філософських проблем. Світогляд.
- •Філософія Стародавнього Сходу.
- •Антична філософія.
- •Філософія Середньовіччя.
- •Філософія Відродження.
- •Філософія Нового часу.
- •Німецька класична філософія.
- •Некласична західноєвропейська філософія кінця хіх –хх ст..
- •Філософська думка в Україні.
- •Тема: «Предмет філософії, коло її проблем. Світогляд»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Філософія Стародавнього Сходу»
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти:
- •Методичні поради
- •Тема: «Антична філософія»
- •Заняття 1. Рання антична філософія питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 2: «Давньогрецька класична філософія» питання для обговорення
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 3: «Елліністично-римська філософія» питання для обговорення
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Про ідеї взагалі та їх походження
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Німецька класична філософія»
- •Заняття 1. Німецька класична філософія. І.Кант, й.Фіхте. Питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Завдання для контролю і самоконтролю
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2. Німецька класична філософія. Г.Гегель, ф.Шеллінг, л.Фейєрбах питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Контрольні питання для закріплення матеріалу
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 1. Зародження сучасної некласичної філософії питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання
- •Завдання для контролю і самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2. Сучасна світова філософія та її трансформації питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання:
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема:«Філософська думка в Україні»
- •Заняття 1. Виникнення та зародження філософських ідей в україні питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного Логічного опрацювання:
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Заняття 2. Виникнення та зародження філософських ідей в україні питання для обговорення:
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •«Матеріалізм і завдання філософії»
- •З приводу статей богословського змісту, вміщених у «філософському лексиконі»
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Методичні поради
- •Перелік тем рефератів для виконання самостійної роботи студента
- •Перелік підсумкових питань для студентів.
- •Частина 3: «Основні філософські проблеми» Орієнтовний тематичний план для студентів за кредитно-модульною системою навчання
- •Орієнтовний тематичний план для студентів за заліково-екзаменаційною системою навчання
- •Онтологічні проблеми в філософії. Проблема буття.
- •Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання. Основні категорії і закони діалектики.
- •3. Гносеологічні проблеми в філософії. Теорія пізнання.
- •4. Філософська антропологія.
- •5. Соціальна філософія.
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 1: Діалектичні Принципи. Альтернативи діалектики. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Інтернетсайти
- •Заняття 2: Категорії діалектики. Загальні Закони розвитку. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова літератуРа.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Гносеологічні проблеми у філософії. Теорія пізнання»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Шість стартових цілей
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Тема: «Соціальна філософія»
- •Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Заняття 2: Соціальна філософія. Проблеми глобалізації. Біоетика. Питання для обговорення.
- •Завдання для самостійного логічного опрацювання.
- •Про сенс історії
- •Запитання для контролю і самоконтролю.
- •Рекомендована література.
- •Інтернетсайти
- •Методичні поради
- •Перелік підсумкових питань для студентів
- •Філософсько-релігієзнавчий словник
- •Іменний покажчик
Запитання для контролю і самоконтролю
Що означає термін “Унія”?
Які існують спроби українських ієрархів об’єднати християнський Схід і Захід ?
Чи втратили греко-католики після об’єднання з Римом риси українсько-візантійського обряду?
Рекомендована література
Гулига А. Релігієзнавство: Навчальний посібник.- Тернопіль, 2000.-С.215-257.
Кость П. Історія української церкви. - Львів, 1992.-С.40-46.
Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Навч. посібн. - К., 2004. – С. 414-418.
Лубський І. Релігієзнавство.- К., 1977.- С.297-321.
Релігієзнавство: Навч. посібник/за ред. С.А.Бублика.-К., 1998.- С.200-203.
Релігієзнавство: Навч. посібн / За ред. д-ра філос. наук, проф. М.Ф.Рибачука.- К., 1997.- С.104-110.
Степовик Д. Релігії, культи і секти світу.-К., 1997.- С.49-54.
Додаткова література
1.Блажейовський Д. Берестейська ре-унія та українська історична недоля і доля.- Львів, 1995.
2. Гарасим І. Берестейське церковне з’єднання.- К., 1994.- С.5-30.
Митрополит А. Шептицький.- Львів, 1995.
Інтернетсайти
www.ugcc.org.ua
www.ugkc.lviv.ua
www.if-eparchia.org.ua
web.ugcc.org.ua
uk.wikipedia.org/wiki/УГКЦ
www.patriyarkhat.org.ua/ukr/archive/article;402;401/
www.ichistory.org/ukrsite/churchex/church110.html
www.religare.ru/news50005.htm
sobor.ugcc.org.ua
www.radiovaticana.org
www.ukrarcheparchy.us
www.bohoslov.org.ua
uk.wikipedia.org/wiki/Уніати
itopys.org.ua/velichko/vel38.htm
archiv.orthodoxy.org.ua/page-878.html
antipapism.narod.ru/Grkkat1.htm
tdcse.iatp.org.ua/Aldona2.htm
www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=6578
www.readbookz.com/book/164/4803.html
hram.od.ua/newspodrobno.php?news=546
www.rusnauka.com/18_NiIN_2007/Istoria/23124.doc.htm
moodle.ldo.lnpu.edu.ua:8080/moodledata/174/2.08.htm
intkonf.org
Методичні поради
При обговорені питання, що стосується з’ясування причин виникнення греко-католицької церкви, слід пригадати той факт, що універсальний характер київського християнства передбачав церковну єдність, а це в свою чергу вказувало на активні контакти як з східними (Константинополь), так і з західними (Рим) християнськими центрами.
Різні регіони України-Руси сповідували християнство як у його кирило-мефодіївській традиції, так і православно-візантійській. Тому київські князі і митрополити, ієрархи вимушені були активно контактувати як з Візантією, так і з Римом. В Україні спроби поєднання церков відбуваються неодноразово.
Першою спробою союзу (унії) Української церкви з Західною був 1214р., коли угорський король Андрій ІІ мотивував це перед папою Інокентієм бажанням Галичини знаходитися в єдності з Римською церквою, але щоб був збережений свій (грецький) обряд.
Друга спроба припадає на роки князювання Данила Романовича, коли він, організовуючи хрестовий похід європейських держав проти татаро-монгольської навали, згодився на підпорядкування церкви під римську юрисдикцію і прийняв від папи королівську корону 1254 р.
1274 р. відбувається Ліонська, а 1439 р. – Флорентійська унії.
Ці перші спроби виявилися безуспішними. Так було закладено основи уніатства – церковної течії у християнстві, що базувалася на союзі (унії) східно-християнських церковних організацій з Католицькою церквою на умовах визнання першими релігійного верховенства папи римського і католицького “Символу віри”, але збереження традиційного релігійного культу, обрядів та національної мови богослужіння.
Після падіння Київської держави (пов’язане з татаро-монгольською навалою) на Заході утворюється Галицько-Волинське князівство. Князь Лев Данилович вживає заходів, спрямованих на утворення окремої Галицької митрополії. 1303 р. – заснування митрополії в Галичі. Першим галицьким митрополитом став Ніфонт. Утворення Галицької митрополії викликає незадоволення зі сторони московських князів та церкви.
На відміну від Київської митрополії, Галицька митрополія підтримує тісні зв’язки із Заходом і Римом, який сприяє активному релігійно-культурному розквіту. 1340 р. землі Галицького князівства окупувала Польща. Проти Галицької митрополії виступає Казимир ІІІ, польський король. 1347р. він скасовує Галицьку митрополію. 1351 р. Казимир звертається до папи Климента VI допомогти йому захопити Галичину і Східну Волинь. Війна триває до 1370 р.
Починаючи з 1375 р. у Галичі була заснована латинська митрополія. Ще 1375 р. були забрані маєтки української Галицької митрополії і передані латинському митрополитові. Першим латинським митрополитом у Львові був Матвій. Отже, на початку XІV ст. польсько-латинська митрополія була сформована. Метою польського уряду було через латинізацію сполонізувати український народ, анексувати українські землі та закріпити їх назавжди як частину Польщі. Крім того зростала могутність Московії. Позиції православ’я послаблюються після нашестя монголо-татар. Резиденція митрополита переноситься з часом до Москви.
Трагічна українська ситуація кінця XVI ст. поставила наше православне духівництво перед вибором:
продовжувати нерівну і безнадійну боротьбу, що неминуче призведе до окатоличення і полонізації народу;
з’єднатися з польським костьолом, латинізуватися, прийняти римо-католицьку конфесію, що призведе до кривавого розколу;
піти на унію з Римом, щоб зберегти обряд і національну самобутність, змінивши залежність від константинопольського патріарха на залежність від папи римського.
Тому, було 2 шляхи розвитку, іншими словами духівництво стояло перед вибором:
рятувати конфесію, жертвуючи національною самобутністю народу;
чи рятувати його національну самобутність, жертвуючи конфесією?
З метою збереження православних традицій на українських землях митрополитом Михайлом Рогозою приймається рішення “розірвати зв’язки з грецьким патріархом” і визнати папу головою Вселенської Церкви, відмовляючись від посередництва патріархів.
На початку жовтня 1596 р. відбувається Собор у Бересті (суч. Брест). Переважна більшість православних єпископів Києво-Галицької митрополії підписала 33 статті угоди з Католицькою Церквою. Для підписання цієї угоди з римською стороною до Рима відбуло два єпископи з Волині – Іпатій Потій і Кирило Терлецький. Папа з пошаною прийняв українських православних єпископів, схвалив Берестейську унію, обіцяв опіку римського престолу над Українською Церквою без зміни її обряду.
На цьому соборі утворюються два протилежних угрупування: з одного боку уніати, з іншого – православні. Уніати відкрили засідання в міській соборній церкві, а православні – у приватному будинку. Михайло Рогоза тричі відмовився прибути зі своїми єпископами на православний Собор і тоді були оголошені накази, які були дані учасникам Собору дворянами, міщанами і братствами зі Львова, Галича, Києва, Мінська:
не допустити укладання унії з Римом на місцевому соборі без відома патріархів та участі усієї Східної Церкви;
позбавити єпископів-відступників кафедр;
домагатися, щоб православна церква користувалася правами, затвердженими королівською присягою.
На підставі цих наказів православний собор засудив уніатів на чолі з М. Рогозою, відкинув унію та позбавив усіх духовного сану.
Уніатський собор, виконуючи волю папи, схвалив унію. Король Сигізмунд ІІІ затвердив ухвали Уніатського собору, а супротивників унії проголосив злочинцями. У політичному плані укладення унії тобто союзу православної церкви з Римом підтримували передусім польські королі та шляхта. Уніатське духовенство так і не набуло рівних прав з католицьким.
У 1741 р. уніатською стала Волинська (Луцька) єпархія. У першій половині XVIII ст. уся Західна Україна „була переведена на унію”. Уніатство почалось поширюватися на Київщині. Ужгородська церковна унія 1646 р. була продовженням Берестейської.
Уважне вивчення тодішньої ситуації переконує, що унія – не результат змови вузького кола людей, а наслідок реальних, катастрофічних для України обставин.
Не можна не віддати належного греко-католикам за їх обстоювання в Церкві всього українського: обряду, рідної мови традицій. Позитивним моментом є те, що, назвавши себе греко-католиками, вони відстояли перед Ватиканом грецький обряд Володимирового хрещення, усі особливості українсько-візантійського віровизнання.
Зверніть увагу на ті помилки, які були допущені при підготовці Берестейської унії. Найпершою помилкою є те, що замість того, щоб широко оповістити віруючих про Унію, організатори обрали тактику «тихої дипломатії», вони не заручилися попередньою згодою на об’єднання усіх єпископів, внаслідок чого частина владик Києво-Галицької Митрополії не підписала унійних актів. По-друге, Польсько-Литовське королівство сприйняло цю акцію як приєднання Української церкви до Католицького костьолу, і тому вело політику полонізації, латинізації, що в свою чергу не приваблювало до себе прихильників унії.
Проти унії виступають греки, а також агенти Московського Патріархату.
Значну роль у боротьбі проти унії відігравали братства. Ще від часів Берестейського собору виникає антикатолицький козацький рух під проводом Северина Наливайка, а потім гетьмана Петра Сагайдачного. Після входження України до складу Росії (1654) на території, що відійшла від Речі Посполитої греко-католицька церква припинила своє існування. У результаті другого (1793) і третього (1795) поділів Польщі та включення до складу Росії Правобережної України, Західної Волині, Білорусії розпочалось насильне і масове навернення греко-католиків у православ’я. Уніатська церква залишається тільки в Галичині.
В результаті унії створюється така течія як греко-католицизм. Це була не самостійна релігійна течія, а релігійне формування, створене римською курією, православними ієрархами, політичними діячами, де панував католицизм.
Греко-католицизм не мав ні власної багаторічної церковної традиції, ні самостійної релігійної доктрини, його догмати були запозичені у католицизмі. Уніатська церква обґрунтовує свою ідеологію на основі томізму – релігійно-філософського вчення католицизму, визнаючи владу папи римського, “Символ віри”, зберігши лише православну обрядовість.
Віровчення УГКЦ базується на спільних для християнської релігії положеннях про віру в божественну Трійцю та у незаперечну істинність Біблії. Греко-католики визнають сходження Духа Святого від Бога-Отця і Бога-Сина, зверхність римського папи як намісника Христа на землі, його непогрішність, вчення про пекло рай і чистилище, культ Діви Марії.
Відносно культу греко-католики дотримуються православної практики богослужіння та обрядовості, здійснення релігійних таїнств. Богослужіння проводять церковно-слов’янською та українською мовами. Оформлення храмів – близьке до православного. Свята відзначають згідно з православним календарем. Церковні ієрархи та релігійні громади перебувають у юрисдикції Ватикану.
З’ясуйте, що дала для українського народу унія? Таких позицій є декілька:
Можливість за умов латинізації та полонізації зберегти східний обряд (обряд – це не просто форма віросповідання, а історично складена й освячена традицією органічна єдність віровчення і культури даного народу, це вияв і фактор його духовності);
Викликала пробудження національної свідомості українців (через опір приходило усвідомлення себе як носія ознак певного народу);
Унія стала засобом захисту української мови, як найважливішої ознаки нації (Галичина від 1340 р. перебуває під чужомовним впливом, однак тут збереглася рідна мова і національна самосвідомість);
Після унії були відкриті “уніатські школи”, які діяли у Галичині до 1939 р. і стали осередками української духовності;
Унія створила передумови для появи національної інтелігенції;
Унія відтворила українську національну церкву, яка продовжувала традиції “Київського християнства”.
Після першого поділу Польщі Галичина потрапила під владу Австрії. Були практично знищені привілеї полякам, і тим самим були створені умови, сприятливі для національного відродження. Весь тягар національного відродження впав на плечі греко-католицького духовенства. Прикладом цієї невтомної праці є:
1783 р. – відкривається україномовна греко-католицька Львівська духовна семінарія, яка стає центром національного відродження у Галичині.
1784 р. – відкрито Львівський університет (“всеучилище”), у якому митрополит Ангелович домігся відкриття студій для українців їхньою мовою – з богослов’я та філософії.
1789 р. – відкривається “Руський науковий інститут”.
1816 р. – перемишльський священик Іван Могильницький засновує перше в Галичині культурно-освітнє товариство під назвою “Товариство галицьких священиків греко-католицького обряду”.
1816 р. митрополитом Михайлом Левицьким створюється “Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, освіти і культури серед вірних на основах християнської релігії”; 1821 р. видано пастирський лист кирилицею та українською мовою;
В лоні греко-католицької церкви зародилася славна “Руська Трійця” на чолі з відомим священиком, поетом Маркіяном Шашкевичем.
Протягом 1901-1944 рр. греко-католицьку церкву в Галичині очолював Андрей Шептицький – український церковний, культурно-освітній діяч. Після його смерті увесь єпископат Церкви було заарештовано радянськими органами.
У повоєнні роки, в умовах сталінського терору в Галичині та на Закарпатті виникла ідея скасування Берестейської унії.
1946 р. відбувся Львівський церковний собор, метою якого було: анулювати унію, залежність від Риму й відновити в цих регіонах Руську (Російську) православну церкву. Понад 40 років УГКЦ на західноукраїнських землях перебувала на нелегальному становищі. Рух за відновлення діяльності уніатської церкви набув цілеспрямованого характеру після створення Ініціативної групи захисту прав віруючих і церкви в Україні (1987).
У листопаді 1989 р. Рада у справах релігій зробила заяву про реєстрацію релігійних громад греко-католиків. 3 квітня 1991 р. греко-католицька церква була зареєстрована як юридична особа. УГКЦ була повністю легалізована і визнана. Головою УГКЦ став Блаженнійший Мирослав-Іван кардинал Любачівський, який до 1991 р. знаходився у Римі.
Сьогодні УГКЦ має 11 єпископів, 7 єпархій (Львівську,Дрогобицьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Коломийсько-Чернівецьку, Мукачівську, Києво-Вишгородську) і понад 7 млн. віруючих. Главою УГКЦ від лютого 2001 р. став Блаженійший Любомир кардинал Гузар.