Службова телеграма
3) Передати електронною поштою
Начальникам У(В)ДАІ ГУМВС,
УМВС України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах
Києві та Севастополі
прошу прибути мвс україни адресою богомольця десять дев’ятій годині шостого листопада ЦЬОГО року участі розширеніЙ НАРАДІ СТРОКОМ ДВІ ДОБИ форма одягу повсякденна бути готовими звіту СТАН ВИКОНАННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ НОМЕР СІМСОТ ДВІ ТИСЯЧІ ДРУГОГО РОКУ
ШЕВЧУК
№ 11235/См
Заступник Міністра
внутрішніх справ України
генерал-майор міліції (підпис) О.П.Шевчук
04.11.2003
ВАРИНАТ 17 1) Основні правила запису числівників):
1. Простий кількісний числівник, який називає однозначне число (без вказівки на одиницю виміру) в запису відтворюється словом, а не цифрою (дефектних виробів… повинно бути не більше двох ). Так само пишуться однозначні числівники, якими позначаються часові межі (випробування повинні тривати три - п’ять місяців) .Якщо однозначне число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами (7 центнерів сіна).
2. Складні і складені числівники звичайно записують цифрами, крім тих випадків, коли ними починається речення (порівняйте:Було забраковано 28 виробів з цієї партії і Двадцять вісім виробів з цієї партії було забраковано).
3. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, прийнято записувати, розбиваючи їх на класи з допомогою пропусків. Місце пропусків залежить від системи обчислення (при десятковій – кожен четвертий знак: 100 000 т, 253 530 крб.).
4. Запис порядкових числівників відрізняється від запису кількісних. Якщо запис ведеться арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться в текст з відмінковим закінченням (по 3-му класу точності, радіоприймачі 1-го класу). При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз: вироби 1,2, і 3-го сортів.
5. Деякі порядкові числівники для розрізнення позначаються в документах з допомогою римських цифр, проте вже без відмінкових значень (так, наприклад, подекуди записують порядкові номери місяців, кварталів та ін.)
6. Складні слова, перша частина яких – цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 100-процентний, 50-кілометровий, 4-міліметровий (дозволяється другу частину таких назв скорочувати, якщо це одиниця виміру: 50-км, 4-мм).
2) 1ад 2в 3д 4б 5г 6б 7б 8в 9в 10г
3) ОГОЛОШЕННЯ
До уваги випускників Київського ліцею № 5!
25 грудня 2009 року о 16-й годині
за адресою: м. Київ, вул. Гагаріна, 9 (актовий зал)
відбудуться збори однокласників випуску 2003 року.
Порядок денний:
Особисті звіти за 2008-2009 роки.
Виступ директора ліцею Сєрова І. Р.
Концерт колективів учнів ліцею.
Відпочинок.
Початок реєстрації о 15-й годині (мати посвідчення).
Організаційна комісія працює з 12:00 до 20:00 год.
Тел. 220-22-22.
Дирекція ліцею № 5.
ВАРИАНТ18
1. Особливості використання займенників у документах
Займенник (рос. местоимение) – це самостійна частина мови,
яка узагальнено вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх: ти, кожний, ніхто. Своє конкретне лексичне значення займенник набуває лише в контексті, коли його співвідносять з певними частинами мови. Займенники у мові вживаються для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов’язково узгоджувати з родом і числом іменників, замість яких ці займенники вжито.
За
значенням
займенники
поділяються
на
такі
розряди:
особові
(я,
ми,
ти,
ви,
він,
вона,
воно,
вони),
зворотний
(себе),
присвійні
(мій,
наш,
твій,
ваш,
їхній,
свій),
вказівні
(цей,
той,
отой,
оцей,
такий,
отакий,
стільки),
означальні
(весь,
увесь,
усякий,
всякий,
кожний,
інший,
сам,
самий),
питальні
(хто?
що?
який?
чий?
скільки?
котрий?),
відносні
(хто,
що,
який,
чий,
скільки,
котрий),
неозначені
(хтозна-скільки,
абиякий,
дещо,
щось,
казна-яка,
будь-хто,
який-
небудь
та
ін.),
заперечні
(ніхто,
ніщо,
ніякий,
нічий,
ніскільки,
нікотрий).
Займенник може виконувати синтаксичну роль узгодженого означення (у скількох класах?), підмета (скільки років минуло?), обставини (на скільки це переконливо?), додатка (минуло стільки років).
Оскільки займенники не виражають конкретного значення, а виступають у ролі контекстуальних синонімів, вказуючи на особу чи предмет, тому слід обережно вводити їх в текст. Це особливо стосується займенників третьої особи він, вона, воно і вказівних займенників цей, ця, це. Може виникнути неясність, якщо ці займенники співвідносяться за родом і числом з кількома іменниками. Найчастіше помилка полягає в тому, що з тексту не зрозуміло, якого слова стосується займенник, а це вносить у текст двозначність.
Для підкреслення поваги, ввічливості в усному й писемному професійному мовленні вживається займенник Ви (у заявах, запрошеннях, офіційних листах,приватних листах, адресованих старшій за віком особі):
Займенник я в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному (крім тих випадків, коли є відтінок автобіографічності) стилях замінюється авторським ми з метою залучити слухача (читача) до участі в міркуваннях, а також, коли є потреба, пом’якшити категоричність висловленого ( ... у процесі дослідження ми дійшли таких висновків).
Присвійний займенник свій не вживається у діловому документі, оскільки він, як правило, дублює вже наявне у тексті слово.
Займенники усякий (всякий), будь-який, кожний є близькими (синонімічними), Але не тотожними за значенням.
Паралельні форми означального займенника кожний і кожен використовуються в усіх стилях мови, але в офіційно-діловому мовленні надається перевага формі кожний. Займенник усякий (всякий) вживається переважно у розмовному мовленні та художньому стилі Займенник будь-який вживається у публіцистичному і науковому стилях,дуже часто під впливом російської мови замінюється прикметником любий Для уникнення зайвого паралелізму, у діловому мовленні перевагу слід надавати займеннику їхній, а не їх (від – вони). На означення особи перевага надається вживанню займенника який (-а, - і), а на означення предметів, дій, явищ – що: студент, який навчається…; юрист, який захищає…; контракт, що був підписаний…
Прикметник окремий іноді вживається замість неозначеного займенника деякий (окремі підприємства, окремі студенти). Не можна забувати, що основне значення слова окремий – це «незалежний». Російським прислівникам по-моему, по-вашему, по-нашему в українській мові відповідають особові займенники, що стоять у знахідному відмінку з прийменником на: На нашу думку, на Ваш розсуд, як на мене. Неозначені займенники, зокрема ті, у яких є частки аби-, казна-, хтозна: абихто, казна-хто, хтозна-що, абиякий вживається у розмовному мовленні. Займенники будь-хто, будь-який, будь-що зустрічаються у художньому і публіцистичному стилях.
Не вживаються у документах і архаїчні форми вказівних займенників: тая, тую, тії, цяя, ції, теє, такая, такеє, отакий та інші, що надають мові експресивного забарвлення.
У документах вживаються тільки нормативні форми займенників: у чиїм – у чийому, мойого – мого, твойого – твого, сі – ці, цеї – цієї, сей – цей та ін. Перші приклади є розмовними, діалектними.
2.1:д) інструктаж з техніки безпеки.2.2. б) мовна норма; 2.3. д) наказ.2.4. а) автобіографія; 2.5. г) копія;.
2.6. б) комп’ютер; г) телефон; 2.7д) жовто-гарячий.2.9в) Нобелівська премія2.10.) по-троє.