Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. – Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ – Івано-Франківськ, 1996.

3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. – М.: Медицина, 1970.

4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. – М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В. Л. Цитология и общая 88істологія. – Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

2. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. – М.: ГЭОТАР, 1997. – 960 с.

3. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учебное пособие / Под ред. О.О.Волковой, Ю. К. Елецкого. – М.: Медицина, 1996.- 544 с.

4. Хэм А., Кормак М., Гистология.-М.: Мир,1982. –Т.3.

Відповіді до тестів: 1-В; 2–Д; 3-В; 4-А; 5 – Д; 6-А; 7–А; 8–Д; 9-В; 10-С.

Модуль№1

Тема заняття : Нервова тканина №2

1. Актуальність теми:

Нервова тканина є основним компонентом нервової системи, що забезпечує інтеграцію функцій та адаптацію органів та систем організму. Відростки нейронів , вкриті гліальними оболонками, представляють нервові волокна (мієлінові та безмієлінові). Кінцеві апарати нервових волокон утворюють нервові закінчення:

1) міжнейронні контакти (синапси) – забезпечують функціональний зв’язок між нейронами;

2) ефекторні закінчення – передають сигнали з нервової системи на робочі органи (м’язи, залози);

3) рецепторні закінчення сприймають подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища.

Володіння знаннями морфо-функціональної організації нервової тканини є необхідною умовою вивчення інтегруючої та регулюючої ролі нервової системи. Це є передумовою для розуміння нервово-психічних процесів та патології нервової системи.

2. Конкретні цілі:

1.Класифікувати різні типи нервових волокон та нервових закінчень.

2.Аналізувати різні типи рефлекторних дуг.

3. Інтерпретувати процеси дегенерації та регенерації пошкоджених нервових волокон.

4. Ідентифікувати на препаратах різні типи нервових волокон.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії структуру та морфо-функціональні особливості нервових волокон та нервових закінчень, які забезпечують сприйняття подразників із зовнішнього та внутрішнього середовища, трансформацію їх у нервові імпульси та передачу імпульсів.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Синапс	Спеціалізований контакт двох нейронів, нервового волокна з м’язом (аксо-м’язовий синапс), секреторною або рецепторною клітиною. Забезпечує односторонню передачу нервового імпульса
2. Нейролема	Оболонка нервових волокон, утворена цитоплазматичними частинами і ядрами нейролемоцитів (шванівських клітин). У складі мієлінових нервових волокон нейролема розташована зовні від шару мієліну. У складі безмієлінових нервових волокон нейролема безпосередньо прилягає до осьового циліндра
3. Мезаксон	Дуплікатора плазмолеми нейролемоцита (шванівської клітини), що виникає внаслідок обволікання ним осьового циліндра нейрона (дендрита або аксона нервової клітини)
4. Мієлін	Ліпопротеїновий комплекс, з якого побудована мієлінова оболонка нервового волокна. Формується з плазмолем нейролемоцитів. При обробці осмієвою кислотою забарвлюється в темно-коричневий колір
5. Насічки мієліну (Шмідта-Лантермана)	Тонкі світлі проміжки в мієліновій оболонці нервового волокна, що під гострим кутом відходять від осьового циліндра. Виявляються під світловим мікроскопом в препаратах, фіксованих чотирьохокисом осмію. Утворюються в місцях, де завитки мезаксона розсунуті залишками цитоплазми нейролемоцита
6.Нервова трубка	Ембріональний зачаток нервової системи. Виникає з потовщення ектодерми в дорзальній частині зародка в результаті процесу нейруляції. У людини відокремлюється від шкірної ектодерми на четвертому тижні ембріогенезу
7. Нервовий гребінь	Парне скупчення нейробластів на спинній стороні зародка, розміщене по обидва боки від нервової трубки – між останньою і шкірною ектодермою. Є джерелом розвитку черепномозкових та автономних нервових гангліїв, пігментних клітин, мозкової речовини надниркових залоз, тощо