5. Принципи ціноутворення. Цінова дискримінація

Виробник, який має монопольну владу і здатен впливати на ринкову ціну може збільшувати свій прибуток за рахунок цінової дискримінації.

Цінова дискримінація – продаж одного і того самого товару різним покупцям за різними цінами.

Розрізняють три види цінової дискримінації: дискримінацію першого, другого і третього ступеня.

Цінова дискримінація першого ступеня, або абсолютна (досконала) цінова дискримінація, виникає, коли фірма призначає для кожного покупця індивідуальну ціну – максимальну, яку покупець погоджується заплатити за кожну придбану одиницю товару. На практиці абсолютна цінова дискримінація майже неможлива. Тому використовується недосконала цінова дискримінація: націнки та знижки в автосалонах, проїзні квитки, оплата у ВУЗах.

Цінова дискримінація другого ступеня передбачає блокове призначення цін залежно від обсягів продажу: чим більша кількість товару купується, тим нижчою є ціна. Поширена на ринках електроенергії, зв’язку.

Цінова дискримінація третього ступеня застосовується, коли можна виділити окремі групи покупців з різною еластичністю попиту. Сегментація ринку здійснюється в залежності від тих чи інших ознак, які надають групі характерних рис споживання. На сегментованих ринках перерозподіл продукції між покупцями відбувається шляхом зниження цін для одних і підвищення для інших. Вища ціна встановлюється на тому сегменті ринку, де попит менш еластичний. Цей вид цінової дискримінації є найпоширенішим: сезонні і купонні знижки, продаж за каталогами, встановлення різних цін для різних періодів часу з урахуванням завантаження, поділ товарів і послуг на категорії.

Переваги цінової дискримінації: монополіст з метою збільшення прибутку дає можливість використовувати блага тим споживачам, що не мають змоги придбати ці блага за номінальною ціною.

Недоліки цінової дискримінації: підвищення ціни (в середньому); демпінг (штучне зниження ціни на короткостроковий період, що призводить до небажаних коливань).

Існують закони, що обмежують чи повністю забороняють деякі види цінової дискримінації.

6. Економічні наслідки монополізму

Діяльність монополій призводить до певних наслідків.

Монополіст продає менший обсяг продукції та встановлює більш високі ціни, ніж це могло би бути на конкурентному ринку. Споживачі сплачують свого роду «монопольний податок», який складає економічний прибуток монополіста.

У монополії фактичні витрати для будь-якого обсягу виробництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі. Це явище отримало назву «X – неефективність» і воно зумовлене наступними чинниками: монополіст, не маючи конкурентів, припиняє пошук інноваційних технологій, які здатні покращити результати виробництва; необхідні додаткові витрати, пов’язані із збереженням монопольного становища (придбання патентів, ліцензій); застосування методів недобросовісної конкуренції в свою чергу призводить до зростання витрат.

Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій, що не під силу дрібним товаровиробникам конкурентного ринку. З іншого боку, у чистого монополіста немає достатніх стимулів до постійного впровадження у виробництво досягнень НТП.

Чистий монополіст має можливість здійснювати цінову дискримінацію, що характеризується як переважно негативне явище.

Діяльність монополій посилює соціально-економічну поляризацію суспільства.

Монополізм підриває конкуренцію, як основу ринкового саморегулювання.

51