III період: казки Андерсена все більше наближалися до дійсності.

“Історії” (1852-1855), “Нові казки та історії” (1858- 1872). Все більше рис реальності, герої – великі та талановиті сучасники. Головне- звернути увагу на майже казкові можливості людського розуму та таланту. Автор звертає увагу на простих людей та їх турботи.

Висновки

1. Глибокий ідейно-художній зміст.

2. Досконалі за формою.

3. Глибока життєва правда виражена просто, у захоплюючих образах.

4. Багато серед головних героїв простих людей з хорошими якостями.

5. Герої борються з несправедливістю і перемагають мужністю, добром.

6. Зло карається.

7. Чудова мова, наближена до народної, вона звучить як пісня. Це помітив Горький, а потім напише у своїй повісті “Дитинство”:

“В Китаї всі жителі – китайці, і сам імператор – китаєць”, пам’ятаю як приємно здивувала мене ця фраза своєю простою, весело усміхненою музикою і ще чимось незвичайно гарним”.

Навіть у казках, де загибель стверджується ідея справедливого покарання, відчувається торжество гуманних принципів письменника.

Про велике виховне та естетичне значення казок Андерсена для багатьох поколінь дітей можна сказати словами Чернишевського: “Поети розкривають людям благородні поняття про життя і благородні почуття: читаючи їх твори, ми привчаємося відвертатися від усього вульгарного і поганого, розуміти чарівність всього доброго і прекрасного, любити все благородне; читаючи їх, ми самі стаємо кращими, добрішими, благороднішими.”