3. Домогосподарства в Україні.

Глибока економічна криза, що охопила Україну на початку 90-х років, підірвала процес підвищення рівня життя населення. Розкрадання нагромадженого суспільного багатства, знецінення вкладів населення, масове (явне і приховане) безробіття дуже швидко зробили бідними і жебраками мільйони людей як на селі, так і в місті. Тому, аби вижити, люди почали шукати порятунку власними силами. Економічний занепад сільськогосподарських підприємств, багатомісячні затримки з виплатою заробітної плати та пенсій змусили сільські домогосподарства майже повністю перейти на самозабезпечення. Натуральне виробництво на селі знову стало домінуючим.

Стан економіки України, хоч і покращився, однак, на жаль, і досі не дозволяє підтримувати відповідний науково обґрунтований рівень прожиткового мінімуму для значної частини населення, особливо соціально вразливих прошарків — багатодітних сімей, інвалідів, основної маси пенсіонерів і безробітних. Ці люди неспроможні без допомоги держави забезпечувати хоча б мінімальні свої потреби, тому категорія наших співвітчизників, які знаходяться за межею бідності, надзвичайно численна.

Так, за даними Державного комітету статистики України чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму у 2000 році становила 80,2 % загальної чисельності населення, а до 2006 році знизилась до 50,9 %, тоді як у 2008 році склала 18,1 %. Протягом 2000-2008 років прожитковий мінімум збільшився з 270,1 грн. до 626 грн. відповідно, тобто у 2,3 рази.

Однак, диференціація розподілу доходів є досить високою. Так, квінтильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення (розподіл ділить обстежену сукупність на 5 рівних за чисельністю груп) за період 2000-2008 рр. зменшився незначно – з 2,3 до 2,1.

Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства у 2008р. склали 2723 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 2880 грн., сільське – 2374 грн.

У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 1047 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1134 грн., у сільських – 867 грн. Середньомісячні загальні доходи однієї особи перевищили рівень встановленого у IV кварталі 2008р. прожиткового мінімуму (626 грн.) в 1,7 рази.

Розподіл населення України за рівнем середньодушових місячних загальних доходів свідчить про зменшення порівняно з 2007р. частки населення у групі із загальними доходами до 840 грн. і збільшення – у групі із загальними доходами понад 840 грн.

Частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 18% (у 2007р. – 29%). Більш суттєво зменшилася частка такого населення серед жителів малих міст (з 35% до 19%), серед мешканців великих міст – відповідно з 19% до 10%, серед селян – з 38% до 28%. Майже 40% осіб, рівень життя яких нижче прожиткового мінімуму, – це працюючі (загалом – 14% усіх осіб цієї групи), кожна восьма – непрацюючий пенсіонер (відповідно 10%), кожна третя особа – дитина до 18 років (32%). Найбільше скорочення часток осіб із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму відбулося серед непрацюючих пенсіонерів (в 2,2 раза) та працюючих осіб (в 1,7 раза). В групі дітей цей показник скоротився в 1,4 раза.

Підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та державних соціальних допомог відповідно вплинули на збільшення середньомісячних загальних доходів населення, але не сприяли скороченню диференціації населення за рівнем добробуту.