Нерівність розподілу загальних доходів за децильними (10%-ми) групами населення у 2007−2008рр.
Крива Лоренца відображає співвідношення відсотків усіх загальних доходів та відповідних відсотків населення, які їх отримали. Якби загальні доходи розподілялися рівномірно, то 10% населення отримували б десяту частину загальних доходів, 20% – п’яту частину загальних доходів, 50% – половину і т.д., і розподіл мав би вигляд лінії рівномірного розподілу (по діагоналі квадрату зі сторонами від 0 до 100%). Нерівномірний розподіл характеризується кривою Лоренца (лінією фактичного розподілу). Чим далі від прямої ця лінія, тим більше диференціація населення за рівнем добробуту.
За розрахунками, здійсненими Інститутом демографії та соціальних досліджень Національної академії наук на основі матеріалів Держкомстату, рівень бідності у 2008р. порівняно з 2007р. знизився на 0,3 в.п. і становив 27%.
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у 2008р. склали 2590 грн., що в 1,5 рази більше, ніж у 2007р. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 2751 грн., сільське – 2234 грн.
Серед усіх сукупних витрат 86% становили споживчі витрати домогосподарств (у 2007р. – 90%).
Найбільш вагомою статтею сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з 2007р. частка цих витрат зменшилася на 2 в.п. і становила 51%.
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 33% усіх сукупних витрат, що на 1 в.п. менше, ніж у попередньому році.
Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили відповідно 1,4% та 0,8% сукупних витрат домогосподарств (у 2007р. – 1,7% та 0,9%).
На неспоживчі цілі домогосподарства витрачали 14% сукупних витрат, що на 4 в.п. більше, ніж у попередньому році.
Структура сукупних витрат домогосподарств України
* Включаючи вартість харчування поза домом.
** Без вартості харчування поза домом.
Вартість харчування у 2008р.у середньому на одну особу становила 17 грн. на добу проти 12 грн. у 2007р.
Зростання у 2008р. порівняно з 2007р. реальних наявних доходів населення сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня домашнього харчування. Відбулося покращання структури домашнього харчування: збільшилося споживання риби та рибопродуктів – на 11%, овочів і баштанних – на 7%, цукру та олії і інших жирів – на 6% кожного, фруктів, ягід, горіхів, винограду, молока та молочних продуктів, картоплі (на 3 – 1%). Залишилося на рівні попереднього року споживання м’яса та м’ясопродуктів, яєць, хліба та хлібопродуктів.
Значну роль у забезпеченні населення, особливо сільського, продуктами харчування традиційно продовжували відігравати особисті підсобні господарства. В них було вироблено більше половини спожитої в домогосподарствах картоплі, біля третини – овочів і баштанних, чверть – яєць, 14% – молока і молочних продуктів, 11% – фруктів, ягід, горіхів, винограду та 10% – м’яса і м’ясопродуктів. У сільських домогосподарствах було вироблено відповідно від 85% до 30% зазначених продуктів.
У 2008р. грошові витрати, як і в попередньому році, становили 89% сукупних витрат домогосподарств. Грошові кошти домогосподарства переважно направляли на задоволення споживчих потреб. Частка споживчих витрат становила 87%, що на 3 в.п. менше, ніж у 2007р.
У структурі грошових витрат частка, яку домогосподарства витрачали на купівлю продовольчих товарів та оплату харчування поза домом, становила 51%, у міських – 53%, сільських – 46% (у 2007р. – відповідно 53%, 55% та 47%).
Зростання реальних наявних доходів населення також сприяло зростанню доступності для домогосподарств непродовольчих товарів. У 2008р. обсяги продажу цих товарів у порівнянних цінах зросли на 22%, а обсяг реалізованих населенню послуг зріс на 10%.
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 33% сукупних витрат (у 2007р. – 34%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ, інші види палива пересічне домогосподарство витрачало кожну одинадцяту гривню (у 2007р. – кожну дев’яту), на оновлення гардеробу, як і в попередньому році – 6%, на інші напрями споживання (на освіту, зв’язок, відпочинок і культуру, охорону здоров’я, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, транспорт тощо) – від 1% до 4% сукупних витрат.
Підсумки опитування домогосподарств стосовно наявності у них товарів тривалого користування, проведеного у жовтні 2008р., засвідчили, що порівняно з результатами аналогічного опитування 2006р., покращилася забезпеченість домогосподарств окремими видами товарів тривалого користування, зокрема, холодильниками, пральними машинами, пилососами, кольоровими телевізорами, мікрохвильовими печами, комп’ютерами та мобільними телефонами. Холодильники мали майже всі домогосподарства, кольорові телевізори дев’ять з десяти домогосподарств, пральні машини – п’ять із шести, мобільні телефони та пилососи – відповідно три з чотирьох, фотоапарати – три з восьми, швейні машини – три з десяти домогосподарств, мікрохвильові печі – два з семи, комп’ютери та відеомагнітофони – відповідно кожне п’яте домогосподарство.
Незважаючи на необхідність направляти суттєву частину коштів на харчування, окремі сучасні товари домашнього побуту та культурного призначення стали більш доступними для багатьох домогосподарств. Порівняно з 2006р. збільшилися до рівнів 21–29% частки домогосподарств, які мали комп’ютери, програвачі CD-дисків, мікрохвильові печі. На 3–6 в.п. зросли частки домогосподарств, які мали такі сучасні товари тривалого користування, як відеокамери, кондиціонери, автомобілі, фотоапарати, кухонні комбайни та супутникові антени (додатки 12–13).
Відбулися певні позитивні зрушення в оцінці населенням рівня доступності послуг охорони здоров’я та придбання товарів фармацевтичного ринку. За даними опитування у жовтні 2008р. частка домогосподарств, які повідомили про випадки неможливості задовольнити потреби в отриманні медичної допомоги, склала 13% від загальної кількості домогосподарств, що на 5 в.п. менше, ніж у 2007р. Основною причиною недоступності окремих видів медичної допомоги переважна більшість домогосподарств, як і в опитуванні попереднього року, вказала занадто високу вартість ліків, медичних товарів, послуг охорони здоров’я.
Залишаються проблеми з доступністю послуг лікарів. У трьох із семи домогосподарств, в яких хто-небудь з членів при потребі не отримав медичну допомогу (у кожному вісімнадцятому пересічному), хворі не мали можливості відвідати лікаря. У чотирьох з п’яти таких випадків опитувані пояснили це високою вартістю послуг, у кожному десятому – відсутністю медичного спеціаліста потрібного профілю (у сільській місцевості – 16%), у кожному одинадцятому – занадто довгою чергою.
У структурі сукупних витрат оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 7% або 172 грн. на місяць (у 2007р. – 9% або 146 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 208 грн., сільське – 92 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 16 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 18 грн., сільських – 12 грн.
Домогосподарства з дітьми витрачали щомісяця на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) у середньому 197 грн., без дітей – 157 грн. Суми отриманих пересічними домогосподарствами цих груп пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на такі цілі становили відповідно 10 та 20 грн.
Незалежно від рівня добробуту домогосподарства направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг близько 7% витрат.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел.
Середньомісячні сукупні ресурси пересічного домогосподарства склали 2893 грн., міського – 3065 грн., сільського – 2511 грн. і зросли порівняно з 2007р. в цілому по Україні на 44%, у міських поселеннях – на 46%, у сільській місцевості – на 38%.
Зростання мінімальної заробітної плати, збільшення розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог сприяли суттєвому підвищенню рівнів основних статей, що формують сукупні ресурси домогосподарств. В умовах зростання реальних доходів населення, коли споживча поведінка домогосподарств залишалася в цілому стабільною, рівень середньомісячних сукупних ресурсів домогосподарств перевищив рівень сукупних витрат на 12% (у 2007р. – на 17%).
Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з 2007р. зменшилася на 1,1 в.п., при цьому частка оплати праці зменшилася на 1,2 в.п., а частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості збільшилася на 0,1 в.п.
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 7%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%. Залишилася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – 5%.
*Оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.
**Доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель.
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
У структурі сукупних ресурсів міських домогосподарств 61% становили доходи від зайнятості (їх частка порівняно з 2007р. зменшилася на 2 в.п.), 22% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою (збільшилася на 0,3 в.п.), 1,6% – доходи від особистого підсобного господарства (зменшилася на 0,4 в.п.).
У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості майже не змінилася порівняно з 2007р. і складала 36%. Незважаючи на певне скорочення (на 2 в.п.), залишається традиційно вагомим таке джерело ресурсів для цієї групи домогосподарств, як доходи від особистого підсобного господарства, які формували 22% усіх надходжень. Суттєвим джерелом ресурсів продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких майже не змінилася і склала 27%.
Як і раніше, залишається гострим питання низької адресності окремих видів допомог з точки зору підтримки найбільш вразливих верств населення.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах групи домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та першої децильної групи розподілу за рівнем середньодушових загальних доходів склала по 0,4% у кожній, останньої децильної групи – 0,3%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, були відповідно в 2,3 та в 2,4 рази нижчі, ніж у групі 10% більш забезпечених домогосподарств.
Як бачимо, добробут населення формується під впливом різних факторів, які іноді діють у різноманітних, навіть протилежних напрямах. Чим більше в домогосподарстві працездатних осіб, чим вищою є їх освіта, кваліфікація, тим краще вони працюють або займаються підприємницькою діяльністю, тим більшим буде сукупний дохід сім’ї. І навпаки, переважання в сім’ї непрацездатних осіб, утриманців, пенсіонерів з малою пенсією зменшує сукупний і середньодушовий дохід. Як правило, додаткові джерела добробуту для наших сімей — малі пенсії, стипендії, допомоги різного призначення та субсидії — не є вирішальними.
Не сприяє зростанню добробуту і масова втрата роботи працездатними членами сім’ї, тобто безробіття, яке в Україні за останні роки безперервно збільшується. Знижується добробут українських сімей і зростають податки на доходи, нерухомість, а також збільшуються різні збори, платежі, особливо перманентне підвищення плати за комунально-побутові послуги. Суттєвим фактором негативного впливу на добробут сімей залишається інфляція, яка без компенсаторських заходів з боку держави є хронічною для економіки України. Тож, соціальна політика уряду має бути спрямованою на реальне стримання інфляції, стабілізацію курсу гривні, скорочення безробіття та своєчасне розрахування з боргами по виплаті зарплати і пенсій, оптимізацію податків й інших платежів.