Навчальні цілі:

Знати:

1. Техніку безпеки при роботі в лабораторіях токсикологічної хімії.

2. Реакції визначення аміаку, сірководню, окисників, відновників, pH- середовища.

3. Теоретичні основи перегонки речовин з водяною парою .

4. Метаболізм та шляхи виведення «летких» отрут з організму.

5. Методи якісного виявлення та кількісного визначення синильної кислоти, цианідів, хлороформу, хлоралгідрату, чотирихлорного вуглецю, дихлоретану, формальдегіду, ацетону.

6. Формулу, хімічну назву ”летких” органічних сполук.

7. Фізико-хімічні властивості, реакції ідентифікації.

Вміти:

1.Складати попередній план проведення хіміко-токсикологічного дослідження об’єктів.

2.Проводити попереднє випробовування на отрути.

3.Виділити “леткі отрути”.

4.Визначити якісно та кількісно “леткі отрути”.

5.Аналізувати одержані результати.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів:

Ознайомитися з правилами техніки безпеки в токсикологічній лабораторії.

Вивчити рекомендації по складанню плана хіміко-токсикологічного дослідження..

Написати хімізм реакцій при визначенні:

• синильної кислоти;

• хлороформу;

• хлоралгідрату;

• чотирихлорного вуглецю;

• дихлоретану;

• формальдегіду;

• ацетону.

Написати методики кількісного визначення отрут.

Контрольні питання:

1.Охарактеризуйте групу речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу перегонкою з водяною парою.

2.Описати методику перегонки з водяною парою. Який вплив рН середовища на перегонку з водяною парою?

3.Як якісно визначити ціаніди безпосередньо в біологічному матеріалі?

4.Описати якісне виявлення синильної кислоти, хлороформу, хлоралгідрату, чотирихлорного вуглецю, дихлоретану, формальдегіду, ацетону:

• фізичні та хімічні властивості “летких отрут”;

• привести хімізм реакції утворення берлінської блакиті;

• привести хімізм реакції переведення ціанідів в роданіди та реакцію з хлоридом феруму (III);

• привести хімізм реакції утворення бензидинової сині;

• привести реакцію з пікриновою кислотою.

5.Кількісне визначення синильної кислоти: об'ємний та гравітаційний способи.

6.Відмінні реакції виявлення хлороформу, хлоралгідрату, чотирихлорного вуглецю, дихлоретану.

7.Кількісне визначення їх.

8.Формальдегід: знати формулу речовини, хімічну та фармакопейну назви латинською мовою, особливості ізолювання, попереднє визначення в біологічному матеріалі.

9.Ацетон: хімічна назва, фізичні та хімічні властивості, попереднє визначення безпосередньо в біологічному матеріалі.

10.Реакція утворення йодоформу з нітропрусидом натрію, з фурфуролом та ортонітробензальдегідом.

11.Кількісне визначення хлоровмісних сполук.

12.Теоретичне значення та метаболізм, перша допомога при отруєнні.

Самостійна робота на занятті:

Під час лабораторної роботи студенти одержують пробу біологічного матеріалу для дослідження на наявність «летких» отрут.

Проводять попередні випробування: ( pH-середовища, наявність аміаку, сірководню та ін.) отриманої проби. Виконують ізолювання летких отрут з біологічного матеріалу методом перегонки з водяною парою.

З дистилятом виконують якісні реакції:

на синильну кислоту:

-берлінської блакиті;

-бензидинової сині;

-роданіду феруму(III);

солі ізопурпурової кислоти;

на хлороформ:

-відщеплення йону хлориду та його виявлення;

-з піридином та лугом;

-з реактивом Фелінга;

-утворення ізонітрилу;

-з резорцином.

на хлоралгідрат:

-відщеплення хлору;

-з тетрайод(II)меркуратом калію;

-з резорцином;

-з реактивом Фелінга;

-з піридином та лугом.

на чотирихлорний вуглець:

-відщеплення йону хлору та його виявлення;

-з 2,7-діоксинафталіном;

-з піридином та лугом;

-утворення ізонітрилу;

-з резорцином.

на дихлоретан:

-відщеплення йону хлориду та його виявлення;

-утворення ацетиленіду купруму;

-з хіноліном;

-утворення етиленгліколю;

-з піридином та лугом.

на формальдегід:

-з фуксинсірчистою кислотою;

-з хромотроповою кислотою;

-з реактивом Фелінга;

-з аміачним розчином нітрату аргентуму;

-з метиловим фіолетовим;

-з кодеїном та сульфатною кислотою;

-з резорцином.

на ацетон:

-утворення йодоформу;

-з нітропрусидом натрію;

-з фурфуролом;

-з о-нітробензальдегідом.

Результати досліджень та хімізм реакцій студенти записують в робочий журнал. Після виконання практичної роботи та оформлення робочого журналу студенти відповідають на запитання з практичної частини.