2. Класифікація і структура основних фондів підприємства.

За функціональним призначенням основні фонди поділяються на виробничі й невиробничі.

До виробничих належать основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі або обслуговують його

До невиробничих належать основні фонди, які не беруть участі у виробничому процесі, але перебувають на балансі підприємства.

. Класифікація основних фондів.

1. Будівлі – будівельні об’єкти , призначені для створення необхідних умов праці. Тут розміщуються основні , допоміжні та обслуговуючі виробництва, лабораторії, управлінській апарат підприємства.

2. Споруди – інженерно – будівельні об’єкти, призначені для здійснення технічних або технологічних функцій, пов’язаних з виробництвом. Це насосні станції, тунелі, мости, очисні споруди, естакади.

3. Передавальні пристрої. За їх допомогою передається енергія різних видів: енергетична, теплова, механічна, а також рідкі й газоподібні речовини. Це нафтопроводи, газопроводи.

4. Машини та обладнання

5. Транспортні засоби – для транспортування вантажів і людей у межах підприємства та поза ним.

6. Інструменти всіх видів та оснащення, що кріпиться до машин і призначене для обробки виробів.

7. Виробничий та господарський інвентар – для полегшення виробничих операцій: робочі столи, верстати, тара для зберігання сипких речовин; інвентар конторського призначення: шафа, столи, інші офісні меблі, комп’ютери, копіювальна техніка.

8. Інші основні фонди – бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди, інвентарна тара, предмети прокату, природні ресурси.

До основних фондів підприємства не належать і вважаються їх оборотними засобами:

• Засоби праці з терміном корисного використання менш як 12 місяців незалежно від вартості;

• Малоцінні предмети виробничого оснащення;

• Змінне обладнання (таке, що багаторазово використовується у виробництві у вигляді змінних пристосувань до основних фондів);

• Спецодяг, спецвзуття, формений одяг;

• Предмети, призначені для передання в оренду;

• Багаторічні насадження, які вирощуються у розсадниках як посадковий матеріал.

3. Вартісна оцінка фондів підприємства.

1. Початкова вартість основних виробничих фондів (ОФ) – це сума витрат на придбання (виготовлення), транспортування та монтаж обладнання (устаткування):

Вп = Ц + Т + М (грн.), (1)

де Вп – балансова початкова вартість основних фондів, грн.;

Ц – ціна обладнання, грн.;

Т – вартість витрат на транспортування, грн.;

М – вартість витрат на монтаж, грн.

2. Залишкова вартість – це вартість основних фондів з урахуванням суми зносу:

Взал = Вп – (t  А) (грн.), (2)

де Взал – залишкова вартість, грн.;

t  А – вартість, що враховує суму зносу за певний час роботи, грн.;

А – щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

t – термін експлуатації обладнання, років.

Згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (травень 1997 р.) балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахун­кового року (Вб) обчислюється за формулою:

Вб = Вбпр + Вн + Вкр + Врек – Вв – Ао (грн.), (3)

де Вбпр – балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному, грн.;

Вн – витрати на придбання нових основних фондів, грн.;

Вкр – вартість капітального ремонту основних фондів, грн.;

Врек – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування, грн.;

Вв – вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному, грн.;

Ао – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному, грн.

3. Середньорічна вартість основних фондів визначається за формулою:

(4)

де Вср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

Вбпр – балансова вартість основних фондів на початок року, грн.;

Вв – вартість введених ОФ, грн.;

Ввив – вартість виведених ОФ, грн.;

Тв – час використання ОФ протягом року