Загальні положення

Програма державного іспиту розкриває вимоги до державної атестації випускників денної або заочної форми навчання КПУ (кваліфікаційний рівень – магістр) на етапі комплексного кваліфікаційного державного іспиту з фаху. Засобом, обраним для діагностування освітньо-професійного рівня студентів, визначено тестування.

Атестація якості підготовки спеціаліста відповідно до вимог ОКХ здійснюється державною екзаменаційною комісією КПУ після виконання магістрами навчального плану в повному обсязі.

Інформаційною базою, на підставі якої формуються засоби об'єктивного контролю рівня кваліфікації, є змістовні модулі дисциплін, визначених варіативною частиною ОПП СВО КПУ магістра за спеціальністю 8.150101 – “Державна служба" спеціалізації “Соціальна сфера”.

Комплексний кваліфікаційний державний іспит з фаху складається тестування по дисциплінах, що формують уміння, зазначені у ОКХ КПУ магістра зі спеціальності 8.150101 – “Державна служба".

Процес складання іспиту включає такі етапи:

• проведення комп’ютерного тестування;

• перевірка членами ДЕК та екзаменаторами тестових робіт;

• оцінювання членами ДЕК та екзаменаторами виявленого студентами ступеня освітньо-професійної підготовки за допомогою об'єктивних критеріїв та комплексних експертних оцінок;

• оприлюднення головою ДЕК комплексних оцінок.

Критерії оцінювання рівня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки студентів

Державна комісія перевіряє тестовий бланк за ключем і зазначає співпадання (правильні відповіді) і розбіжності (помилкові відповіді), підраховує і зазначає кількість правильних відповідей та проставляє оцінку за тестування.

Державна комісія фіксує результат комп'ютерного тестування кожного студента у екзаменаційній відомості.

Загальні критерії оцінювання тестових завдань:

• 90 – 100 % правильних відповідей – “відмінно";

• 75 – 89 % правильних відповідей – “добре";

• 60 – 74 % правильних відповідей – “задовільно";

• менше ніж 60 % правильних відповідей – “незадовільно “.

Змістовні блоки теоретичних дисциплін. Геодезія

Фігура Землі. Форма і розміри Землі. Рівнева поверхня. Геоїд. Земний еліпсоїд. Референц-еліпсоїд Красовського.

Системи координат в геодезії. Астрономічна і геодезична системи координат.

Орієнтування ліній на місцевості. Кути орієнтування: азимути, дирекційний кут, румби. Пряма та обернена геодезичні задачі.

Топографічні карти та плани. Номенклатура карт та планів.

Геодезичні мережі. Види планових і висотних геодезичних мереж. Методи побудови планових опорних геодезичних мереж.

Кутові вимірювання. Способи вимірювання горизонтальних кутів. Вимірювання вертикальних кутів. Місце нуля вертикального круга.

Нівелювання. Загальні відомості про нівелювання (геометричне, тригонометричне). Способи геометричного нівелювання (“вперед”, “із середини”).

Види зйомок. Теодолітна зйомка. Тахеометрична зйомка.

Математична обробка геодезичних вимірів

Похибки вимірювань. Вимірювання і їх класифікація. Класифікація похибок вимірювань.

Кількісні критерії оцінки точності вимірювань. Кількісні критерії оцінки точності ряду рівноточних вимірювань однієї величини.

Нерівноточні вимірювання. Вага як спеціальна міра відносної точності результатів вимірювань. Вага функцій результатів вимірювань. Приклади розрахунку ваги в геодезичній практиці.

Основи способу найменших квадратів. Суть завдання зрівнювання. Принцип найменших квадратів і його обґрунтування.

Параметричний спосіб зрівнювання. Постановка завдання. Рівняння поправок. Мінімум . Нормальні рівняння. Рівняння поправок і нормальні рівняння. Розв’язок нормальних рівнянь.

Зрівнювання виміряних величин, зв'язаних умовами. Постановка завдання. Умовні рівняння. Умовний мінімум . Нормальні рівняння коррелат і їх розв’язок.