7. Нормативний характер логіки

Логіка — нормативна наука (розглядає не те, як є, а те, як повинно бути).

Нп:

— ось така структура зі 100% імовірністю дає істинні знання;

— ось така структура дає істинні знання лише з певною імовірністю (гіпотези);

— а така структура — зі 100% імовірністю — хибні або невизначені знання.

Тому логіка — нормативна наука.

Можна бути бігуном, але не знати теорії занять спортом. Можна редагувати тексти, але не знати логіки.

Можна правильно мислити без поняття про логіку, можна добре говорити будь-якою мовою без знання її граматики. Але логіка й граматика навчають мислити та говорити свідомо й знаходити помилки в себе та інших.

Редакторові логіка дає змогу:

— мислити правильно й бути переконаним у тому, що саме так — правильно;

— переконувати інших, що саме так — правильно (згідно з закономірностями логіки);

— знаходити в себе та інших типові логічні помилки;

— правильно виправляти наявні логічні помилки;

— правильно будувати аргументацію чи робити спростування;

— виконувати логічне опрацювання тексту значно швидше, ніж ті, хто логіки не знає.

Нормативність логіки розповсюджується не тільки на повідомлення, що описують реальний світ, а й на ті, що описують псевдореальний та ірреальний світи.

1 Слабка диз’юнкція передбачає три можливі варіанти: АБО Іван, АБО Петро, АБО Іван і Петро одночасно.

2 Сильна диз’юнкція передбачає лише два можливі варіанти: АБО Іван, АБО Петро.

3 До речі, за одним із поділів літератури на види у країнах Заходу літературу так і ділять — на ту, яка описує дійсність, і ту, яка описує вигаданий (фіктивний) світ.

4 Свинцов В. И. Смысловой анализ и обработка текста. М.: Книга, 1979, с. 149.

5 “Розмите” поняття зовсім не означає, що воно неточне. Існує спеціальна теорія нечітких множин, яка моделює такі “розмиті” поняття.

6 Свинцов В. И. Смысловой анализ и обработка текста. М.: Книга, 1979, с. 191-194.

7 Фактично, ці протилежності властиві не людському мисленню, а самій природі.

8 Несумісність тут була б тоді, якби було сказано, що Рух є єдність неперервності та перервності та що Рух не є єдність неперервності та перервності.

9 Свинцов В. И. Смысловой анализ и обработка текста. М.: Книга, 1979, с. 195.

10 Свинцов В. И. Смысловой анализ и обработка текста. М.: Книга, 1979, с. 195.