Визначення коаліційних груп.
У даному МВ немає коаліційних груп, які обєднуються для досягнення певних цілей, а після цього припинять своє існування. Але тут можна виділити формальні і неформальні коаліції. Формальною коаліцією даного МВ можна вважати країни, які офіційно володіють ядерною зброєю :
США;
Росія;
Великобританія,
Китай
Франція.
Неформальною коаліцією можна вважати Іран та Ірак, які прагнуть оволодіти ядерною зброєю, вийти з міжнародної ізоляції та зайняти одну з провідних позицій у міжнароодному співтоваристві та протистояти іншій неформальній коаліції – США та країнам ЄС. Оскільки вони мають спільну мету встановлення контролю над Іраном та Іраком. Ще однією неформальною коаліцією є Китай та Росія. Вони не є прихильниками встановлення контролю над Іраном та Іраком, оскільки їм є вигідним економічне співробітництво.
Визначення сторін, що протидіють.
Оскільки Ірак ті Іран є головними субєктами, які є інтересом другорядних субєктів через багаті природні ресурси, вигідне географічне розташування, ринок збуту товарів та дешеву робочу силу, то можна зробити таку схему, яка висвітлить протидіючі сторони:
Ірак та Іран
Китай
ЄС
США
Росія
Кваліфікація пс(проблемна ситуація).
За інтенсивністю взаємодії субєктів у МВ можна виділити коаліційну ПС, індиферентну та конфліктну. Виходячи із взаємодії Іраку з субєктами, можна зробити висновок, що ситуація є конфліктною. Так є тому, що Ірак розглядали не як рівного субєкта МВ і почалася війна. Схожою є ситуація з Іраном, де Іран також розглядають як обєкт інтересів і звісно не як рівного субєкта МВ і де також згодом може статися війна. Але відносини США з Країнами ЄС будуть мати коаліційний характер, так само як і відносини Росії і Китаю. Останні відносини будуть більш стабільними, оскільки Росія І Китай розглядають Іран як союзника і співробітника, на відміну від США та Країн ЄС, для яких Іран, так само як і Ірак, був і є ціллю.
Виявлення конфліктної ситуації.
Конфліктна ситуація була між Іраком, та є зараз між Іраном, з однієї сторони, та між США, ЄС, Росією і Китаєм з другої сторони. Конфліктна ситуація полягає в тому, що Ірак та Іран намагаються(намагалися щодо Іраку) стати ядерними держави, вийти із ізоляцію на світову арену та стати важливими субєктами міжнародних екномічних відносин та займати провідну позицію у Близькосхідному регіоні. Проте, США намагається отримати контроль над Близькосхідним регіоном, оскільки він є багатим на нафтові ресурси. Встановивши контроль, США буде в змозі розпоряджатися великою кількістю нафтових ресурсів. Тому, що цей регіон є найбагатшим на даний вид продукції, який тим чином є доволі дорошим. На мою думку США намагається змінити світ на однополярний, будучи єдиною наддержавою; Країни ЄС прагнуть відновити контроль над колишніми своїми колоніями та сприяти інвестиціям у нафтову промисловість даного регіону. Маючу, певний контроль, та будучи у добрих стосунках з США, країни ЄС зможуть забезпечити собі приємливі ціни на нафто- та енерго- ресурси. Також країни ЄС перестануть бути залежними від Росії у енергетичних питаннях. Відігравання ролі буферу між США та Росією; Китай бороться зе дешевий ринок та низькі ціни на нафту, небажає купувати нафту у Росії, прагне інвестувати в економіку Ірака та Ірану та запобігти виникненню нових ядерних держав на світовій арені; Росія бачить Ірак та Іран, як союзників проти намагання США перетворити світ на однополярний та має бажання інвестувати в економіку та нові ринки сбуту продукції. Як ми бачимо, цілі Іраку та Ірану не співпадають з цілями інших субєктів і тому, була і є наявною конфліктна ситуація у даному МВ.