- •Поняття про менеджмент і управління
- •2)Загальні характеристики організацій
- •3) Методи, принципи, закони і закономірності менеджменту.
- •4) Управління, спрямоване на успіх. Критерії ефективного управління.
- •6) Школа наукового управління.
- •7) Адміністративна (класична) школа.
- •8) Школа людських відносин. Біхевіористський підхід(1930-1950рр.).
- •9) Кількісний підхід у науці управління.
- •10) Сутність системного підходу до управління організацією.
- •11)Процесний підхід в управлінні.
- •12) Ситуаційний підхід в управлінні.
- •13) Сучасна управлінська парадигма.
- •14) Розвиток управлінської науки в Україні.
- •15) Внутрішнє і зовнішнє середовище організації, їх характеристики, взаємозв’язок.
- •16) Цілі і задачі організації.
- •17) Організаційні структури. Розподіл праці в організації.
- •18) Людський фактор в діяльності організації.
- •19) Зовнішнє середовище організації, його характеристики.
- •20) Постачальники, споживачі і конкуренти організації.
- •21) Законодавство та державні органи влади.
- •23) Фактори міжнародного середовища в менеджменті.
- •24) Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •25) Управлінський процес, управлінський цикл, управлінські процедури.
- •26) Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •27) Сутність планування, його види та їх взаємозвязок.
- •28) Поняття стратегічного планування
- •29) Процес стратегічного планування.
- •30) Бюджет як засіб реалізації стратегії.
- •31)Тактика, політика, процедури і правила.
- •32) Управління по цілям.
- •33)Поняття мотивації. Потреби і винагороди.
- •34) Змістовні теорії мотивації.
- •35) Процесуальні теорії мотивації.
- •36) Стимулювання праці.
- •37) Поняття, зміст та види контролю. Система контролю зі зворотним звязком.
- •38) Етапи процесу контролю.
- •39)Поведінкові аспекти контролю.
- •40) Характеристики ефективного контролю. Економічність контролю.
- •41) Повноваження, обовязки, відповідальність. Види повноважень.
- •42) Побудова організації,організаційне проектування.
- •43) Класифікація організаційних структур.
- •(17 Вопрос – організаційні структури)
- •44) Централізація та децентралізація.
- •45)Поняття регулювання, його види та етапи.
- •46)Поняття та види координації.
- •47) Поняття, види та характеристика комунікацій.
- •48)Комунікаційний процес, його елементи та етапи.
- •49) Організаційні комунікації, їх типи і роль в управлінні.
- •50) Міжособові комунікації.
- •51) Міжрівневі комунікції. Комунікації між підрозділами.
- •52) Комунікації між організацією та її середовищем.
- •53) Бар’єри в комунікаційному процесі. Комунікаційні бар`єри – це
- •54) Удосконалення організаційних комунікацій.
- •55) Сутність, значення та класифікація управлінських рішень.
- •56)Умови прийняття управлінських рішень.
- •57) Фактори, що впливають на прийняття рішень.
- •58) Якість управлінських рішень.
- •59) Моделі прийняття управлінських рішень.
- •60) Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •61) Лідерство, вплив, влада.
- •62) Види керівництва.
- •63) Сучасні підходи до лідерства.
- •64) Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •65) Сутність відповідальності та етика в менеджменті.
- •66) Юридична і соціальна відповідальність.
- •67) Заходи щодо запезпечення етичної поведінки.
- •68) Сутність і основні параметри організаційних перетворень.
- •69) Результативність та ефективність менеджменту.
- •Можна вирізнити такі чинники ефективності:
- •70) Комплексний підхід до удосконалення процесу управління фірмами.
41) Повноваження, обовязки, відповідальність. Види повноважень.
Владні повноваження - це офіційне законне право менеджера приймати рішення, віддавати накази і розподіляти ресурси для досягнення бажаних організаційних результатів. Владні повноваження визначаються трьома характеристиками:
Посадові повноваження повинні включати:
права, необхідні для виконання наказаних робіт;
відповідальність за використання цих прав (відповідальність не може бути делегована в принципі, тому керівник у будь-якому випадку відповідальний перед вищестоящим керівництвом за все, що відбувається в його колективі);
перелік обов`язкових координаційних комунікаційних зв`язків.
Пропонується розрізняти два види повноважень: лінійні і штабні.
Лінійні повноваження — це повноваження, передаванні безпосередньо від начальника до підлеглому і далі до іншого підлеглого. Таким чином, лінійні повноваження створюють ієрархію управління в організації, звану ланцюгом команд.
Штабні повноваження — це право радити або допомагати керівникам, наділеним лінійними повноваженнями. У свою чергу, вони підрозділяються на чотири групи:
рекомендаційні повноваження (є найбільш обмеженими і зводяться в основному до консультування лінійного керівництва);
обов`язкові узгодження (забезпечують розширення рекомендаційних повноважень);
паралельні повноваження (подальше розширення штабних повноважень і дають право відхиляти окремі вирішення лінійного керівництва);
функціональні повноваження (надання штабному апарату права не тільки пропонувати, але і здійснювати певні дії, що управляють, в межах своєї функції).
Відповідальність — це обов'язок того чи іншого члена колективу (керівника, фахівця чи іншого працівника) звітувати за виконання завдань чи операцій, які входять у його службові обов'язки. Відповідальність може бути загальною і частковою, а її конкретне вираження залежить від специфіки праці менеджера. Наприклад, коло обов'язків голови правління райспоживспілки охоплює види робіт і відповідальність, відмінну від видів робіт і відповідальності головного бухгалтера, начальника планово-економічного відділу або директора райкоопзаготпрому. Відповідальність залежить також від посади, яку обіймає менеджер. Чим вище менеджер в ієрархії управління, тим ближча його часткова відповідальність до загальної відповідальності за підприємство (організацію).
Відповідальність у принципі завжди персональна, хоча й може бути груповою. Так, групову відповідальність за громадську та господарську діяльність споживчого товариства несе його правління, за торгове обслуговування пайовиків і населення— торговий відділ Проте не зважаючи на те, що в споживчій кооперації прийняте колегіальне управління, слід намагатися встановити персональну відповідальність, пам'ятаючи істину: «якщо всі відповідають за все, то ніхто ні за що не відповідає».