§21 Стаття ifn.J

Постанова про накладення арешту на кореспонденцію над ляється слідчим начальнику відповідної поштово-телеграфної vc^ нови, для якого вона є обов'язковою.

Установа зв'язку (начальник відповідної поштово-телеграфао" установи) затримує кореспонденцію і протягом доби повідомляє про це слідчого.

Далі слідчий у присутності понятих з числа співробітників пошти, а при необхідності — і з участю спеціаліста, в установі зв'язку провадить огляд кореспонденції. Вилучення не обов'язковим. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває й оглядає затриману кореспонденцію. Огляд та виїмка поштово-теле­графної кореспонденції провадяться в присутності понятих вик­лючно з числа працівників поштово-телеграфної установи, що по­яснюється необхідністю забезпечення таємниці листування, захис­ту приватного життя людини і нерозголошення конфіденційної інформації.

Упевнившись у тому, що кореспонденція не стосується справи, слідчий дає розпорядження про її відправку адресату, або про її за­тримання до визначеного ним терміну. Відповідно до ст. 186 КПК України при виїмці можуть бути вилучені лише предмети і доку­менти, які мають значення у справі або заборонені законом до обігу.

У разі виявлення документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий провадить вишку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень.

Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол. У протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилу­чено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затри­мано, з яких відправлень зняті копії.

Арешт, накладений на кореспонденцію, скасовується після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій постановою судді. Слідчий скасовує арешт, накладений на корес­понденцію, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому статтею 255 КПК України.

Стаття 187-1. Огляд і виїмка кореспонденції та дослі­дження інформації, знятої з каналів зв'язку

Огляд кореспонденції провадиться за рішенням суду в установі зв'язку з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності — і з участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває й оглядас затриману кореспонденцію.

У разі виявлення документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий проводить виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень. При відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про u затримання до визначеного ним терміну.

Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або за­тримання кореспонденції слідчий складає протокол. У

fmaminn 187-1 635

протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути до­ставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії.

Дослідження інформації, знятої з каналія зв'язку, у необхідних випадках проводиться з участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи іншим відповідним способом вивчає зміст знятої інформації, про що складає протокол. При виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою визнає носій знятої інформації доказом і приєднує його до справи.

(Кодекс доповнено статтею 187-1 згідно із Законам № 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.0Є.2001)

Результати технічного документування телефонних розмов чи зняття інформації з технічних каналів зв'язку можуть мати значен­ня доказів у справі при відповідності їх умовам належності до спра­ви, допустимості та достовірності.

Допустимими до використання як доказ можуть бути лише такі матеріали, які одержані суб'єктом, уповноваженим на здійснення відповідної дії, одержані з винесеним відповідно до закону рішен­ням голови апеляційного суду чи його заступника, одержані з до­триманням гарантованих Конституцією України гарантій недотор­канності особистого життя людини і таємниці телефонних та інших розмов (чинним законодавством України не передбачено фіксуван­ня розмов людей віч-на-віч без посередництва технічного каналу зв'язку і т. д.), самі матеріали всебічно досліджені, в тому числі ек­спертами, і є достовірними, немає ніяких сумнівів щодо наявності ознак монтажу.

Для визначення достовірності фактичних матеріалів технічного документування може бути призначена криміналістична, а саме ек­спертиза матеріалів та засобів звукозапису, основною метою якої є ідентифікація засобів звукозапису (відеомагнітофона, магнітофо­на, диктофона та ін.), що використовувались для отримання фоно­грам, ідентифікація особи за голосом та мовою на фонограмі, вирішення питань, пов'язаних з технологією виготовлення фоно­грам, вирішення питань, пов'язаних зі встановленням особливостей звукового середовища, в якому проводився запис фонограми, та

умов запису.

Для ідентифікації засобів звукозапису на дослідження надається сам засіб (магнітофон, відеомагнітофон, відеокамера, диктофон) та

фонограма.

Для ідентифікації осіб за мовою чи голосом, записаними на фо­нограмі, експерту як порівняльні зразки надаються фонограми, на яких їхня мова записана у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо).

Фонограма повинна бути без сторонніх звуків чи шумів, з до­статнім рівнем запису, виготовлена на якісній апаратурі та матеріалах (відеокасетах, компакт-касетах), що відповідають уста­новленим стандартам, з невеликим терміном використання. Вимова має бути чіткою, розбірливою. Для запису зразків бажано залучати експерта (спеціаліста). Експертові надається також протокол про-слуховування фонограм.

637

Ё2Ё, Стаття ш>

Для вирішення неідентифікаційних завдань експертові надаєтьг сама фонограма. Для встановлення факту монтажу фонограми вка ^Я ються відрізки запису, щодо яких є дані, що вони вмонтовані.

Якщо вирішуються питання, пов'язані з дослідженням ознак звукового середовища, в якому проводився запис, експертові слід _Ня дати опис цього середовища, а також експериментальні записи звуків із тих джерел які створювали звукове середовище, на фоні якого за припущенням слідчого (суду), проводився досліджуваний запис.

Експертиза матеріалів та засобів звукозапису може дати відповіді на такі запитання:

Кому з числа перелічених осіб належать окремі вислови, що містяться на фонограмі?

Чи є голос, зафіксований на фонограмі, голосом конкретної особи?

Дана фонограма є оригіналом чи копією?

Чи провадився запис безперервно?

Чи зазнавала змін дана фонограма?

Які є ознаки механічного та електронного монтажу на фонограмі?

Чи велась зафіксована на фонограмі розмова по телефону?

Який номер телефону набирався під час запису?

Фонограма записана у замкнутому чи відкритому акустичному середовищі?

Яким було взаєморозташування співбесідників відносно мікрофона?

Що є джерелом звуків, зафіксованих на фонограмі?

Чи є джерелом звуку поданий на дослідження конкретний пред­мет (мається на увазі предмет, який може звучати) ?

Чи походять звуки на поданих фонограмах з одного джерела?

Якими є тип, модель двигуна, робота якого зафіксована на фо­нограмі, та чи має він якісь дефекти?

Записане джерело звуку перебувало в нерухомому стані чи в русі?

Якою є швидкість руху джерела звуку?

На даному магнітофоні (відеомагнітофоні, диктофоні) записана фонограма?

На одному чи на різних магнітофонах (диктофонах, відео-магнітофонах) виготовлено дані фонограми (відеофонограми)?

На одному чи на різних магнітофонах виконані конкретні фраг­менти фонограми?

На одному чи на різних диктофонах проводився запис фоногра­ми та її стирання на конкретних ділянках?

Чи використовувався для запису фонограми конкретний технічний засіб (мікрофон, адаптер тощо)?

Матеріали технічного документування, стосовно яких виника­ють сумніви щодо їх достовірності, використанню в доказуванні не підлягають.

Стаття 188. Протокол обшуку і виїмки

Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. В протоколі зазначаються: підста­ви для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, в якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати об­шуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає

("тпаття 189

вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і за яких обставин він був виявлений.

До протоколу обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених пред­метів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

За результатами проведення обшуку чи виїмки слідчий складає протокол не менше ніж у двох примірниках, в якому зазначаються дані, вказані в ст. 85 і 188 КПК України, підстави для обшуку чи виїмки; відомості щодо приміщення чи іншого місця, в якому було проведено слідчу дію, та особу, в якої проведено обшук чи виїмку; дії слідчого; результати обшуку чи виїмки та вся інша інформація про хід і результати проведення слідчої дії, яка має значення для

справи.

Усі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий по­винен показати понятим та іншим присутнім особам і перерахувати в протоколі із зазначенням їх найменування, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і документи мають бути упаковані та опечатані.

У протоколі детально і всебічно фіксуються ознаки предметів і документів, що вилучаються. В необхідних випадках до них кріпляться ідентифікуючі їх ярлики чи вилучені предмети і доку­менти упаковуються, а упаковка обклеюється ярликами з підписа­ми понятих, так щоб надалі у кожного з учасників процесу не ви­никало сумнівів, де, коли і у кого були вилучені відповідні об'єкти.

До протоколу виїмки заносяться всі заяви і зауваження при­сутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Протокол підписують слідчий, особа, в якої про­водилась слідча дія, поняті та інші особи, що були присутні. Копія протоколу вручається особі, в якої проведено обшук чи виїмку.

Стаття 189. Обов'язковість вручення копії протоколу об­шуку або виїмки

Другий примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису вручається особі, в якої проведено обшук або виїмку, а в разі u відсутності — пов­нолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних де­путатів.

При проведенні обшуку або виїмки на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу й опису вручається представникові підприємства, установи або організації.

За наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.

(Стаття 189 із змінами, внесеними згідно з Указом ПБР № 6834-10 від 16.04.84)