Iсторичнi та полiтичнi обставини: Загальнi – у XIX ст. В Європi ширяться

робiтничi рухизекономiчнимивимогами – полiпшеннязаробiтку, умовпрацi та захисту вiд визиску. У зв'язку з цими рухами ширяться iдеї соцiальної

справедливостi її полiтичної свободи, творяться органiзацiї й партiї з метою

впровадити в життя цi iдеї. Виникають iдеї перебудови суспiльного життя на

основахдемократiїйсоцiальноїсправедливостi – iдеїсоцiалiзму, зчисленнимив

окремих країнах напрямами розумiння соцiалiзму та способiв його здiйснення.

НайбiльшрадикальнимивиявилисьпослiдовникиМаркса, щопроголосивсоцiалiзм

переходовиметапомдокiнцевоїмети – запровадженнякомунiстичногоустрою,

комунiзму.

IдеїкомунiзмупотрапляяютьдоРосiї: партiяЛенiна, здiйснившив 1917 роцi

революцiю, проголошує себе комунiстичною партiєю. Прихiд до влади в Росiї

комунiстiв фатально позначився на всiй iсторiї України XX сторiччя. Україна

залишаєтьсяколонiєюРосiйської iмперiї, вiдновленоїкомунiстами, стаєзасуджена

напоступовезнищення – перетворенняназрусифiкованупровiнцiютакзваного

РадянськогоСоюзу, витвором, якиммаскуєтьсяреставрованаРосiйська iмперiя.

Напередоднi та в перебiгу подiй першої росiйської революцiї 1905 року в

Українi вiдроджується нацiонально-визвольний рух. Перша свiтова вiйна

пришвидшиланацiональнi визвольнi рухивСхiднiйЄвропi, цепривелодорозпаду

РосiйськоїтаАвстро-Угорської iмперiй, мiжякимибулиподiленi землi України. В

Росiївiдбуласядругареволюцiя – поваленнясамодержавноголадуулютому 1917

року. Такi обставинипришвидшуютьрозвитокнацiональноївизвольноїреволюцiї

навсiхукраїнськихземлях.

У Києвi 22 сiчня 1918 року проголошено незалежну державу українського

народу – Українську Народну Республiку, у Львовi – проголошено Захiдно-

Українську Народню Республiку. Роком пiзнiше, 22 сiчня 1919 року, обидвi

українськi республiкиоб'єдналисяводнусоборнудержавуукраїнськогонароду –

УкраїнськуНароднуРеспублiку.

Захопивши владу в Росiї в жовтнi 1917 року, комунiсти повели збройну

iнтервенцiюпротинезалежнихдержавнародiв, щовийшлизi складуросiйської

iмперiї. Збройна iнтервенцiя Росiї закiнчилась окупацiєю Схiдної України та

створеннямнацьомутеренi УкраїнськоїРадянськоїСоцiалiстичноїРеспублiкив

складi СоюзуРадянськихРеспублiк, утворенняякогопроголошено 30 грудня 1922

року.

Захiднi українськi землi наслiдкомзакiнченнявiйнибулиподiленi мiжтрьома

окупантами: до Польщi вiдiйшла Галичина й Захiдна Волинь, до Румунiї –

Буковина, до Чехо-Словаччини – Закарпаття. Подiл України мiж чотирма

окупантами затримався аж до початку другої свiтової вiйни. Такi iсторичнi

обставини склалися в перiод розвитку української лiтератури до 40 рокiв XX

сторiччя.

Розвитоклiтературипочатку XX сторiччя. Поручдомiнуючогозагальнов

лiтературi, вiдпочаткiвсвоговиникнення, реалiзму – зкiнцем XIX ст. вЄвропi

виникаютьновi мистецькi талiтературнi напрями – iмпресiонiзм, символiзмта iншi

стилiстичнi й груповi пiзнiшi появлення, проголошуванi декларацiями й

манiфестами, щодiстализагальнуназву – модернiзм, тобто, новiтнє, нове. Цi новi

напрямиз’являютсьятакожвукраїнськiйлiтературi танабуваютьсвогорозвитку,

незавждитакогосамого, якуЄвропi. Модерне, новевиявилосьвновомусвiтосприйманнi, впоявi новоїтематикита