- •43.Приводи та підстави для порушення кримінальної справи. Строки та способи перевірки заяв і повідомлень про злочини.
- •44.Підстави і порядок відмови в порушенні кримінальної справи. Оскарження постанов про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •45.Форми досудового слідства. Види дізнання.
- •46.Підслідність кримінальних справ: поняття, види, характеристика.
- •47.Окреме доручення слідчого, суду
- •48.Підстави і порядок об'єднання, виділення кримінальних справ, створення слідчих груп.
- •50.Порядок виклику і допиту свідків, потерпілих слідчим Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків, потерпілих.
- •51.Очна ставка: поняття, мета, процесуальний порядок проведення.
- •52.Обшук: Поняття, види, підстави та мета проведення.
- •53.Виїмка: поняття, види, мета та порядок проведення.
- •54.Мета та порядок пред'явлення на впізнання осіб і предметів.
- •56.Мета і порядок відтворення обстановки і обставин події.
- •57.Підстави і порядок призначення експертизи на досудовому слідстві.
- •58.Первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна експертиза. Підстави та порядок призначення.
- •60.Поняття, строки, суб'єкти та порядок касаційного провадження.
- •61 .Підстави і порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- •62.Форми закінчення досудового слідства і дізнання.
- •63.Підстави і порядок закриття справи.' Оскарження постанов про закриття справи.
45.Форми досудового слідства. Види дізнання.
Досудове слідство — друга стадія кримінального процесу, в ході якої відповідно до кримінально-процесуального закону здійснюється діяльність спеціально уповноважених осіб органів дізнання і досудового слідства із всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи з метою повного і швидкого розкриття злочинів (суспільно небезпечних діянь), викриття винних, вжиття заходів до запобігання і припинення злочинів та забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди і можливої конфіскації майна. Досудове слідство здійснюється в двох формах:
1) дізнання;
2) власне досудове слідство.
Дізнання — це форма досудового розслідування кримінальних справ, яка передує досудовому слідству. Воно повинно вирішувати завдання кримінального судочинства і має процесуальний характер, порядок розслідування органами дізнання регламентує кримінально-процесуальний закон, а фактичні дані, які отримують під час дізнання, мають доказове значення в кримінальній справі.
Кримінально-процесуальне законодавство (ст. 104 КПК) встановлює дві форми дізнання по кримінальних справах:
дізнання в справах про злочини, що не є тяжкими;
дізнання в справах про тяжкі злочини. 'Щоб висвітлити це питання, слід проаналізувати ст. 108 КПК та ст. 12 КК.
У ст. 108 КПК зазначено, що у кримінальній справі про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким, дізнання провадять у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила.
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому ст. 165-2 КПК, дізнання провадять у строк не більше 5 діб з моменту обрання запобіжного заходу.
Стаття 12 КК "Класифікація злочинів" поділяє злочини на чотири види: 1) злочини невеликої тяжкості; 2) злочини середньої тяжкості; 3) тяжкі злочини; 4) особливо тяжкі злочини.
Після порушення кримінальної справи про злочин, що не є тяжким, орган дізнання, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка вчинила цей злочин (ч. 1 ст. 104 КПК). Згідно із ч. 1 ст. 108 КПК орган дізнання проводить у цій справі слідчі дії у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин. Продовження цього строку законом не передбачено.
Виняток з цього правила встановлено ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України, де зазначено, що капітан морського судна, котре перебуває в далекому плаванні, має право затримати особу за підозрою у вчиненні злочину до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України, або може направити цю особу на інше судно, зареєстроване в Україні, що може бути виконано з об'єктивних причин і у понад 10-денний строк.
Особу, яка вчинила злочин, про який йдеться в ч. 1 ст. 104 КПК, вважають встановленою, згідно з практикою застосування цієї норми органами дізнання і досудового слідства (законом це поняття не визначено), якщо:
є показання потерпілих або свідків, які прямо вказують на цю особу як на таку, що вчинила злочин;
факт вчинення злочину цією особою підтверджує висновокексперта;
особа з'явилася з повинною;
у цієї особи (при ній, у її житлі, на робочому місці тощо)вилучено речові докази.
Якщо особу, яка вчинила злочин, що не є тяжким, не встановлено, дізнання по справі зупиняють із додержанням вимог, передбачених ч. З ст. 206, ст. 209 КПК.
Зупинення дізнання у кримінальних справах на підставі пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 206 КПК не є можливим, бо ці норми передбачають зупинення провадження у справі щодо обвинуваченого, а органи дізнання не мають права приймати рішення про притягнення як обвинуваченого.
Дізнання у справах про злочин, що не є тяжким, закінчується направленням справи слідчому для провадження досудового слідства або закриттям справи лише з підстав, передбачених ст. 6 КПК. Інших форм закінчення цього виду дізнання законом не передбачено.
Рішення про направлення справи слідчому для провадження досудового слідства викладають у постанові, яку затверджують начальник органу дізнання та прокурор.
У разі порушення кримінальної справи про тяжкий злочин орган дізнання на підставі ч. 2 ст. 104 КПК зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у строк не більше 10 днів із моменту порушення справи. Строки дізнання не може бути продовжено. Орган дізнання зобов'язаний закінчити дізнання у цій кримінальній справі складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, незалежно від того, чи встановлено особу, яка вчинила злочин. Цю постанову затверджують начальник органу дізнання та прокурор.
Якщо у справі про тяжкий злочин, яку передано слідчому, не встановлено особу, що його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки.
Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій.
Із метою забезпечення можливості виконання невідкладних слідчих дій у кримінальній справі орган дізнання зобов'язаний повідомити начальника слідчого підрозділу про порушення справи.
Форму власне досудового слідства буде ґрунтовно розглянуто у наступних лекціях.