- •43.Приводи та підстави для порушення кримінальної справи. Строки та способи перевірки заяв і повідомлень про злочини.
- •44.Підстави і порядок відмови в порушенні кримінальної справи. Оскарження постанов про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •45.Форми досудового слідства. Види дізнання.
- •46.Підслідність кримінальних справ: поняття, види, характеристика.
- •47.Окреме доручення слідчого, суду
- •48.Підстави і порядок об'єднання, виділення кримінальних справ, створення слідчих груп.
- •50.Порядок виклику і допиту свідків, потерпілих слідчим Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків, потерпілих.
- •51.Очна ставка: поняття, мета, процесуальний порядок проведення.
- •52.Обшук: Поняття, види, підстави та мета проведення.
- •53.Виїмка: поняття, види, мета та порядок проведення.
- •54.Мета та порядок пред'явлення на впізнання осіб і предметів.
- •56.Мета і порядок відтворення обстановки і обставин події.
- •57.Підстави і порядок призначення експертизи на досудовому слідстві.
- •58.Первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна експертиза. Підстави та порядок призначення.
- •60.Поняття, строки, суб'єкти та порядок касаційного провадження.
- •61 .Підстави і порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- •62.Форми закінчення досудового слідства і дізнання.
- •63.Підстави і порядок закриття справи.' Оскарження постанов про закриття справи.
50.Порядок виклику і допиту свідків, потерпілих слідчим Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків, потерпілих.
Ст. 166. Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку, телеграмою або телефонограмою. В повістці зазначається, хто викликається , куди і до кого, день і час явки та наслідки неявки. Неповнолітній свідок викликається через законних представників. Ст. 167. Свідка можна допитувати про факти даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого. Він допитується в місці провадження слідства, а в разі необхідності — в місці його перебування. Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків. Слідчий вживає заходів , щоб свідки однієї справі не могли зноситися між собою до закінчення допиту. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний, та роз'яснює його права, і попереджає про обов'язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань.Потім слідчий з'ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, а також потерпілим і починає допит. Після дачіпоказань, слідчий ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї . У разі явки свідка на допит із захисником, захисник має право бути присутнім при допиті; надавати у присутності слідчого консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування свідка або членів його сім'ї чи близьких родичів; заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту; оскаржувати дії слідчого у разі якщо з характеру і змісту питань випливає, що свідок має допитуватися як підозрюваний. Ст.168 Допит неповнолітнього свідка віком до 14 років, а за розсудом слідчого — віком до 16 років проводиться в присутності педагога, лікаря, батьків чи інших законних представників . Свідкові, який не досяг 16 віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається. Допит німого або глухого свідка проводиться з участю особи, яка його розуміє, про що зазначається в протоколі. Про допит свідка складається протокол, який підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті.
Ст.171 Потерпілий викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку, телеграмою або телефонограмою. В повістці зазначається, хто викликається , куди і до кого, день і час явки та наслідки неявки. Неповнолітній викликається через законних представників. Потерпілого можна допитувати про факти даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого.
Він допитується в місці провадження слідства, а в разі необхідності — в місці його перебування. Перед початком допиту слідчий попереджає потерпілого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань .Після цього слідчий з'ясовує стосунки між потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим і пропонує потерпілому розповісти про все відоме йому в справі. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї ). Про допит потерпілого складається протокол, який підписують потерпілий, слідчий і особи, що були присутні при допиті.
Допит свідка (ст. 167—170 КПКУ). Свідка можна допитувати про факти, які стосуються справи, а також про особу підозрюваного,обвинуваченого та потерпілого. Свідок допитується в місці провадження слідства, а в разі необхідності — в місці його перебування окремо від інших свідків. Перед допитом слідчий, встановлює особу свідка, повідомляє його, по якій справі він викликаний, і попереджає про обов'язок розповісти все відоме в справі. Потім з'ясовує стосунки між свідком і обвинуваченим, та потерпілим і починає допит.
Після закінчення дачі показань, слідчий ставить запитання. Забороняється ставити навідні запитання. Допит неповнолітнього свідка віком до 14 років, а за розсудим слідчого — до 16 років проводиться в присутності педагога, лікаря, батьків чи інших законник представників неповнолітнього. Усі присутні на допиті можуть ставити свідкові запитання, які заносяться до протоколу. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається.
Допит потерпілого (ст. 171 КПКУ) та складання протоколу за його результатами провадяться з додержанням тих самих вимог що і при допиті свідка. Однак перед початком допиту слідчий попереджає потерпілого про відповідальність лише за дачу свідомо неправдивих показань.