Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природоBзаповідного фонду

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину— особливо тяжкий.	За наявності ознак ч. 2.
Об’єктом злочину є встановлений порядок охорони, відтворення і використання об’єктів природо-заповідного фонду України та інших територій і об’єктів, взятих під охорону держави як специфічних елементів, що мають особливий екологічний статус. Додатковим факультативним об’єктом може бути життя особи або інші блага. Предмет злочину є: 1) території, взяті під охорону держави; 2) об’єкти природо- заповідного фонду України, які становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, реакційну та іншу цінність.	До територій, взятих під охорону держави, належать водно-болотні угіддя загальнодержавного значення, наукові об’єкти, що становлять національне надбання, які не піддаються відтворенню і втрата або руйнування яких матиме серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства.
Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкодженні будь-яким способом територій, взятих під охорону держави, об’єктів природо-заповідного фонду.	Посягання на особливо охоронювані об’єкти рослинного і тваринного світу, занесені до Червоної книги, слід кваліфікувати не за ст. 252, а за статтями, що передбачають відповідальність за злочини, предметом яких є зазна- чені об’єкти (ст. 245, 246, 248, 249).
Суб’єктивна сторона злочину – характеризується виною у формі умислу (прямого чи непрямого).
Суб’єкт злочину злочину – загальний.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його : 1) шляхом підпалу або іншим небезпечним способом; 2) зі спричиненням загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля

		Примітки
Підслідність – прокуратури.
Категорія злочину – середньої тяжкості
Об’єктом злочину є екологічна безпека в частині встановленого порядку запобіга- ння виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Предмет злочину: 1) проекти та інша анологічна документація, в якій відсутні дані про обов’язкові інженерні системи захисту довкілля для споруд, що вводяться в експлуатацію; 2) такі споруди без зазначених систем.	Суспільна небезпека злочину полягає у посяганні на екологічну безпеку, у створенні передумов для аварії і катастроф, загибелі і масового захворювання населення, інших тяжких наслідків для людини та довкілля.
Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) розробці і здачі замовнику проектів, іншої аналогічної документації без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля; 2) введенні (при прийомі) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо це створило небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, інших тяжких наслідків.	Злочин вважається закінченим з моменту, коли внаслідок неналежного проектування або введення в експлуатацію споруд без систем захисту довкілля створено небезпеку виникнення тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, інших тяжких наслідків.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.	При цьому ставлення до наслідків відповідно до ч. 2 ст.253 може бути тільки необережне.
Суб’єкт злочину – спеціальний.	Суб’єктом цього злочину може бути: службова або спеціально уповноваже- на особа, на яку покладено обов’язок розробити і здати замовникові відпо- відну документацію чи прийняти (ввести) в експлуатацію споруду з інженерними системами захисту довкілля.
Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення: 1) тяжкої технологічної аварії; 2) екологічної катастрофи; 3) загибелі або масового захворювання населення; 4) інших тяжких наслідків.

Стаття 254. Безгосподарське використання земель

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину – злочин невеликої тяжкості.
Об’єктом злочину є встановлений порядок раціонального виростання, захисту і відтворення земель як складової природної екосистеми, тісно пов’язаної з іншими елементами довкілля. Додатковим обов’язковим об’єктом є життя і здоров’я особи.	Предметом злочину виступають землі будь- якого цільового призначення
Об’єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак : 1) діяння – безгосподарське використання земель; 2) наслідки – тривале зниження або втрата їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.	Суть безгосподарського використання земель полягає в тому, що винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї правовий обов’язок захищати землі від шкідливого антропогенного та природного впливу. Зміст охорони земельвключає в себе те, що власники землі і землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов’язані здійснювати, зокрема, такі заходи: захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування тощо; рекультивацію порушених земель, заходи щодо підвищення їх родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; знімання, використання і збереження родючого шару грунту при проведенні робіт, пов’язаних з порушенням земель; тимчасову консервацію деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість грунтів.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.
Суб’єкт злочину – спеціальний.	Суб’єктом злочину може бути особа, на яку нормативними актами покладено обов’язок дотримуватися правил щодо дбайливого і раціонального використання земель.