- •Глава I поняття кримінального права
- •§ 1. Кримінальне право як галузь законодавства
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 2. Кримінальне право у системі права України
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 3. Кримінальне право і політика держави у сфері протидії злочинності
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •§ 5. Кримінальне право як навчальна дисципліна
- •Глава I. Поняття кримінального права
- •Глава II
- •§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 2. Структура закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Глава II. Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
- •Глава III
- •§ 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •§ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Глава III. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі
- •Глава IV поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 2. Криміналізація суспільно небезпечних діянь. Декриміналізація діянь
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 3. Малозначність діяння
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 4. Відмінність злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •§ 5. Класифікація злочинів та її значення
- •Глава IV. Поняття злочину. Класифікація злочинів
- •Глава V кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •Глава V. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI склад злочину та його види
- •§ 1. Поняття та значення складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов'язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 3. Види складів злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •§ 4. Склад злочину й кваліфікація злочину
- •Глава VI. Склад злочину та його види
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 2. Види об'єктів злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •§ 4. Потерпілий від злочину
- •Глава VII. Об'єкт злочину
- •Глава VIII об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття та значення об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння та його види
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки
- •Глава VIII. Об 'ективна сторона складу злочину
- •§ 4. Причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину
- •Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 2. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 3. Осудність
- •§ 4. Обмежена осудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 5. Неосудність
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •Глава IX. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)
- •§ 6. Спеціальний суб'єкт злочину
- •§ 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння
- •Глава X суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Вина: її поняття та форми
- •Глава X. Суб 'ективна сторона складу злочину
- •§ 3. Умисел та його види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 4. Необережність та її види
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 5. Складна (подвійна) форма вини
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •Глава X. Суб'єктивна сторона складу злочину
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 3. Готування до злочину
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 4. Замах на злочин та його види
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •§ 6. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •Глава XI. Стадії вчинення умисного злочину
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 2. Види співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 3. Форми співучасті
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 4. Кримінальна відповідальність співучасників
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 5. Ексцес виконавця
- •§ 6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •§ 7. Причетність до злочину
- •Глава XII. Співучасть у злочині
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •§ 5. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
- •Глава XIII. Множинність злочинів
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •§ 2. Необхідна оборона
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 5. Крайня необхідність
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 8 Діяння, пов'язане з ризиком
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Глава XV
- •§ 1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV, Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XV. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії
- •Глава XVI
- •§ 1. Поняття покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •Глава XVII система та види покарань
- •§ 1. Система покарань, її поняття, ознаки та значення
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 2. Класифікація покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 3. Основні покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 4. Додаткові покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 5. Покарання, які можуть застосовуватися як основні і як додаткові
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •§ 6. Правові наслідки ухилення від покарання
- •Глава XVII. Система та види покарань
- •Глава XVIII призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 2. Обставини, що пом'якшують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 3. Обставини, які обтяжують покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 4. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •Глава XVIII. Призначення покарання
- •§ 8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
- •Глава XIX
- •§ 1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Звільнення від покарання без його призначення
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 3. Звільнення від подальшого відбування покарання
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування
- •Глава XIX Звільнення від покарання та його відбування ,
- •§ 4. Заміна покарання більш м'яким
- •§ 5. Пом'якшення покарання
- •Глава XX судимість
- •§ 1. Поняття та правові наслідки судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 2. Строки погашення судимості
- •Глава XX. Судимість
- •§ 3. Обчислення строків погашення судимості
- •Глава XX Судимість
- •§ 4. Зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •§ 2. Види примусових заходів медичного характеру та їх застосування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Глава XXI. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 3. Поняття, мета та порядок застосування примусового лікування
- •Глава XXII
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 3. Покарання, які застосовуються до неповнолітніх, та їх особливості
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 4. Призначення покарання неповнолітнім
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 6. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 8. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання неповнолітніх
- •Глава XXII. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •§ 9. Погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх
- •Глава XXIII
- •§ 1. Загальна характеристика основних сучасних правових сімей
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 2. Кримінальне право країн романо-германської сім'ї
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питания Загальної частини)
- •§ 3. Кримінальне право країн загального права
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 4. Кримінальне право мусульманських країн
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
- •§ 5. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •Глава XXIII. Кримінальне право іноземних держав (питання Загальної частини)
Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
ставина, що виключає злочинність діяння. Відповідальність за завдану в таких умовах шкоду настає на загальних підставах.
Тому різні «охоронні» дії запобіжного характеру (закладання мін, застосування електроструму, встановлення самострілів тощо) визнаються незаконними (тим більше, що потерпілим можуть стати абсолютно сторонні люди) і залежно від обставин справи відповідальність настає за умисне або необережне заподіяння шкоди.
По-третє, при необхідній обороні заподіяння шкоди можливе тільки тому, хто посягає. Шкода, що завдається тому, хто посягає, може характеризуватися позбавленням його життя, нанесенням тілесного ушкодження, знищенням або пошкодженням його майна. На практиці абсолютна більшість фактів завданої нападникові шкоди становить шкода фізична.
Шкода, яка завдається в процесі необхідної оборони тому, хто посягає, може бути рівною очікуваній від нього шкоди, а може бути і більшою, оскільки реальні наміри того, хто посягає, в багатьох випадках можуть бути встановлені тільки після закінчення нападу. З огляду на це, правомірним буде позбавлення життя такої особи у ході катування нею потерпілого, його зґвалтування, захоплення як заручника, терористичного акту.
Якщо при обороні випадково заподіяно шкоду не причетній до нападу особі, відповідальність може настати залежно від наслідків за заподіяння шкоди через необережність.1
По-четверте, необхідна оборона може здійснюватися для захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також: суспільних інтересів та інтересів держави. Тобто, особа вправі захищати не тільки власні інтереси, а й інтереси інших громадян, суспільства та держави, а відповідні службові особи зобов'язані це робити в межах своїх повноважень. Отже, у стані необхідної оборони можна діяти, захищаючи дуже широке коло охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин.
Деякі злочини за своєю суттю і спрямованістю суспільної небезпеки не можуть припинятися шляхом необхідної оборони (обман покупців та замовників, давання хабара тощо).
По-п'яте, у процесі необхідної оборони не повинно бути ексцесу оборони, тобто перевищення її меж.
Згідно з ч. З ст. 36 КК, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди,
1 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону» (ч. З п. 3).
191
Кримінальне право. Загальна частина
яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Щоб встановити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.'
При розгляді справи треба з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.2
Отже, при вирішенні питання про наявність ексцесу оборони необхідно:
1) встановити наявність необхідної оборони як такої. Відсутність необхідної оборони знаменує відсутність можливості перевищення її меж (ексцесу);
2) ексцес оборони може бути вчинений тільки умисно, необережне перевищення меж необхідної оборони не тягне кримінальної відповідальності;
3) згідно з ч. З ст. 36 КК, ексцес оборони тягне кримінальну відповідальність тільки при заподіянні тому, хто посягає, тяжкої шкоди, а саме: смерті або тяжкого тілесного ушкодження (статті 118, 124 КК). За заподіяння іншої шкоди кримінальна відповідальність не настає. Відповідно до ч. 5 ст. 36 КК, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. Тобто, за таких обставин нападу перевищення меж необхідної оборони взагалі неможливе;
4) ексцес оборони у наявності, коли заподіяння тяжкої шкоди тому, хто посягає, явно не відповідає небезпечності посягання або
' Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону» (ч. З п. 5). 2 Там само (ч. З п. 2).
192
____________Глава XIV. Обставини, що виключають злочинність діяння
обстановці захисту. Це означає, що таке становище очевидне як для самої особи, що здійснює захист, так і для всіх інших, що присутні при цьому. Тут треба також враховувати, що у багатьох випадках, особа, що захищається, перебуває в стані, що заважає їй всебічно оцінити ситуацію. Тому особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту (ч. 4 ст. 36 КК).
Зауважимо також, що згідно зі ст. 1169 ЦК не підлягає відшкодуванню шкода, завдана в стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі.
§ 3. Уявна оборона >
Суспільно небезпечне посягання має бути реальним (дійсним), тобто таким, що об'єктивно існує, і тільки від нього можна вести необхідну оборону. На практиці мають місце випадки, коли неправильно оцінивши обстановку, що склалася, особа приходить до висновку про дійсність посягання й, отже, наявність у неї права на необхідну оборону, а тому завдає шкоду іншій особі, яка нібито це посягання здійснює. Виникає ситуація уявної оборони.
Згідно з ч. 1 ст. 37 КК уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.
Від необхідної оборони уявна оборона відрізняється тим, що в процесі неї, особа, помиляючись щодо реальності посягання і вважаючи, що вона захищає правоохоронювані інтереси, заподіює шкоду іншій особі.
Згідно з ч. 1 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 слід відрізняти необхідну оборону від уявної, під якою розуміється заподіяння шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного діяння не було, але особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, помилково припускала наявність такого посягання.
Згідно із законом, уявна оборона тільки тоді є вибачальною обставиною, що виключає злочинність діяння, а отже, і кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне
193
Кримінальне право. Загальна частина
посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення (ч. 2 ст. 37 КК).
Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищувала межі захисту, що дозволяється в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони (ч. З ст. 37 КК) за статтями 118, 124 КК.
Згідно з ч. 4 ст. 37 КК, якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність, тобто за вбивство через необережність (ст. 119 КК) або за необережне тілесне ушкодження (ст. 128 КК).
Якщо ж за обставинами справи взагалі не було об'єктивних підстав вважати, що здійснюється напад, винний має нести відповідальність на загальних підставах.