Практичне заняття №4 Тема: Переклад російських прізвищ українською мовою.

1. Передача українською мовою російських прізвищ (літери е, ё, и, ы).

2. Апостроф та м’який знак у російських прізвищах українською мовою.

Література

1. Антисуржик: вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: посібник/ За заг. ред. О.А. Сербенської. – Львів, 1994.

2. Антонечко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К., 1991.

3. Ділова українська мова/ За ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці, 1996.

4. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К., 1992.

5. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К., 1982.

6. Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура ділового мовлення. – К., 1995.

7. Паламар л.М., Кацавець г.М. Мова ділових паперів. – к., 2000.

8. Український правопис/ НАН України, І-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – К., 1998.

9. Чак. Є.Д. Складні випадки вживання слів. – К., 1984.

10. Шевчук с.В. Українське ділове мовлення: підручник. – к., 2003.

1. Прізвища, що прийшли зі слав'янських мов, в українській мові не перекладаються, їхня вимова передається за українським правописом, що має свої особливості.

При написанні прізвищ українською мовою слід пам'ятати такі пра­вила:

1) російська літера є після приголосних передається в українській мові літерою є: Леонов, Мельников, Кузенков, Федотов, Нестеров, Кузне-цов, Лисенков, Мещеряков, Шестаков, Шепелєв, Гречко та ін.;

2) російська літера є передається українською є :

а) на початку слова: Євдокимов, Єрмаков, Єросов, Єршов, Єльчанінов;

б) у середині після голосних та при роздільній вимові після приго­лосних: Достоєвський, Аркадьєв, Кондратьєв, Сисоєнко, Корнієнко;

в) після приголосних у суфіксах -єв, -єєв (крім шиплячих і ц): Медведев, Лаптєв, Валуев, Зайцев, Хомичев, Варичев, Поповичев, Шиловцев, Андрєєв, Фадеєв, Малєєв;

г) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним -і-: Несвєтов (бо світ), Подопрєлов (бо прілий), Бєляев (бо білий), Лєсков (бо ліс), Столєтов (бо літо);

3) російська літера є передається сполученням:

— йо на початку слова та в середині після голосних, а також після твер­дих приголосних: Иолкін, Иотов, Майоров, Бугайов, Воробйов;

— ьо після м'яких приголосних: Бочкарьов, Корольов, Альонкін, Синьов;

— буквою о під наголосом після шиплячих та ц: Сичов, Чижов, Гра-чов, Кудряшов, Пугачов, Лобачов, Горбачов.

Примітка: російські прізвища Артемов, Семенов, Федоров, утворені від імен, передаються в українській мові як українські імена.

2. Російські прізвища, незалежно від їх походження, пишуться з ь у суфіксах -ськ, -зьк, -цьк: Русанівський, Васильківський, Жванецький, Вербицький, Хмельницький, Забузький.

На відміну від російського правопису, м'який знак в українській мові не пишеться у прізвищах на -ир, -ар типу: Бондар, Кобзар, Золотар, Бобир, Козир.

М'який знак у російських прізвищах пишеться після м'яких приго­лосних д, т, з, с, ц, л, н:

а) перед йотованими я, ю, є, ї: Аркадьєв, Ананьїн, Ульянов, Мересьєв, Ільїн, Лаврентьєв, Кондратьєв, Савельєв, Силантьєв;

б) перед приголосними: Вольнов, Гуськов, Коньков, Кузьмін, Мацьков.

Апостроф у російських прізвищах українською мовою пишеться піс­ля б, п, в, м, ф, задньоязикового к та після р перед я, ю, є, ї при вимові й: Аляб'єв, Водоп'янов, Ареф'єв, Пир'єв, Зав'ялов, Лук'янов, Прокоф'єв, Юр'єв.

У прізвищах, утворених від імен та інших коренів, спільних для української та російської мов, завжди пишеться літера и: Миронов, Си­доров, Винокуров, Кисіль, Данилов, Тимофієв, Васильєв.