- •79000, М.Львів, вул. Січових Стрільців, 14.
- •1. Програма курсу Тема 1. Предмет і методи Історії правових і політичних учень
- •Тема 2. Політичні і правові вчення у давнину
- •Тема 3. Правові вчення Візантії.
- •Тема 4. Політичні і правові вчення в Європі у період Середньовіччя.
- •Тема 5. Правові і політичні вчення епохи Відродження і Реформації.
- •Тема 6. Правові і політичні вчення в Голландії та Англії в період ранніх буржуазних революцій
- •Тема 7. Правові та політичні вчення в Англії епохи Славної революції, Реставрації та становлення конституційної монархії
- •Тема 8. Правові та політичні вчення в Німеччині та Італії на початку Просвітництва
- •Тема 9. Правові та політичні вчення епохи Просвітництва в Україні
- •Тема 10. Правові та політичні вчення періоду Великої Французької революції
- •Тема 11. Правові та політичні вчення в сша в період боротьби за незалежність
- •Тема 12. Правові та політичні ідеї класичної німецької філософії
- •Тема 13. Європейська правова та політична думка хіх ст.
- •Тема 14. Правові та політичні доктрини в Україні у хіх ст.
- •Тема 15. Правові та політичні вчення хх-ххі ст.Ст.
- •2. Плани практичних занять Тема 1. Правові і політичні вчення у країнах Давнього Сходу
- •Тема 2. Правові і політичні вчення у Стародавній Греції
- •Тема 3. Політико-правові вчення у Стародавньому Римі
- •Тема 4. Політико-правові вчення періоду Середньовіччя у країнах Європи
- •Тема 5. Правові і політичні ідеї Відродження і Реформації
- •Тема 6. Політико- правові погляди Гуго Гроція
- •Тема 7. Політико- правові погляди Томаса Гобса
- •Тема 8. Зародження і розвиток теорії розподілу влади. Політико- правові погляди Джона Лока
- •Тема 9. Розвиток теорії розподілу влади у політико-правовій концепції ш.-л. Монтеск’є
- •Тема 10. Політико-правові погляди Жана-Жака Русо
- •Тема 11. Правові і політичні вчення кінця XVIII-хіх ст.
- •Тема 12. Зародження та розвиток лібералізму в хіх ст.
- •Тема 13. Правові і політичні вчення у країнах Європи у другій половині хіх – початку хх ст.
- •Тема 14. Правові і політичні концепції хх ст.
- •Тема 15. Правова і політична думка періоду Козацької доби в Україні
- •Тема 16. Українська ідея у правовій і політичній думці середини хіх ст.
- •Тема 17. Основні напрями української політико-правової думки другої половини хіх ст. – середини хх ст.
- •Тема 18. Головні правові і політичні концепції сучасності
- •3. Рекомендована література
- •I. Першоджерела
- •Іі. Навчальна та наукова література
- •4. Текст лекцій
- •4.1. Предмет і методи дослідження Історії правових і політичних учень
- •4.2. Правові і політичні вчення Давнини Правові і політичні вчення у давніх Єгипті, Вавилоні, Індії, Китаї, у давніх іудеїв
- •4.3. Правові і політичні вчення Давнини. Грецька правова і політична думка
- •4.4. Правові і політичні вчення Давнини. Римська правова і політична думка
- •4.5. Правові та політичні вчення Середньовіччя
- •4.6. Правові та політичні вчення Нового часу
- •4.7. Політико-правова думка в Україні (XVII – поч. Хх ст.)
- •4.8. Сучасні теорії пізнання права і держави
- •Соціологічна юриспруденція
- •Школа вільного права – напрям соціологічної юриспруденції
- •Теорія солідаризму
- •Теорія інституціоналізму
- •Прагматична юриспруденція (правовий функціоналізм) р. Паунда
- •Реалістична школа права
- •Органічна теорія
- •Консерватизм
- •Лібералізм
- •Анархістські ідеї у вченнях про право і державу
- •Елітарні та технократичні теорії
- •Теорія плюралістичної демократії
- •Теорія поліцейської держави
- •Теорія «держави загального благоденства»
- •Теорія соціальної правової держави
- •5. Додаток (Витяги з першоджерел) Конфуцій
- •Представники цинізму
- •Ціцерон
- •Х. Томазій
- •Г.Бректон
- •Г.Гроцій
- •Т. Гобс
- •Дж. Локк
- •Ш. Монтеск’є
- •І. Кант
- •Н. Макіавеллі
- •В. Окам
- •Б. Спіноза
- •Г. Кельзен
- •Слово про Закон і Благодать
- •Данило Заточник
- •Іван Франко
- •Л. Петражицький
- •Г. Шершеневич
- •Ф. Тарановський
- •Л. Гумплович
- •В.Хвостов
- •Г. Гегель
- •Представники лібералізму
- •М. Вебер
- •Г. Пухта
- •Є. Бентам
- •В. Соловйов
- •Й. Покровський
- •6. Запитання для самоконтролю
Н. Макіавеллі
«Політика є сукупністю засобів, які необхідні для того, щоб прийти до влади, втриматись при владі і використати її»
«Кожен правитель повинен прагнути до того, щоб його вважали милостивим, а не жорстоким»
«… для суспільства нерозбещеного не шкідливий ніякий безпорядок; але для суспільства розбещеного не мають користі навіть найкращі закони, якщо ними не керує рішуча людина, яка виправляє все суспільство»
В. Окам
«Здійснення влади має бути виправдане загальним добром і відповідністю природній справедливості й здоровій моралі. Без такого впровадження сила є деспотичною, а управління стає широкомасштабним розбоєм з великої дороги»
Б. Спіноза
«Наявність верховної влади (imperium) створює громадянський стан, сукупно тіло верховної влади називається державою (civitas). Люди, оскільки вони за громадянським правом користуються всіма вигодами держави називаються громадянами, а оскільки зобов’язані підпорядковуватися розпорядженням чи законам держави – підданими»
«Оскільки диктаторська влада за характером подібна до царської, то зміна форми верховної влади на монархічну навіть на короткий час неможливо без великої небезпеки для республіки»
«Війну слід вести тільки з метою миру, щоб після її закінчення не було потреби застосовувати зброю»
«Право, яке дефініюється могутністю народу, переважно називають верховною владою (imperium)»
«Природниче право кожної людини визначається не здоровим глуздом, а бажанням і могутністю ... Людина має настільки права, наскільки має могутності»
«Той, хто вирішив підпорядковуватися всім наказам держави – чи тому, що боїться її могутності, чи тому, що цінує свій спокій, - той, звичайно, вчиняє згідно зі своєю безпекою і користю»
Г. Кельзен
«Держава – це відносно централізований правопорядок»
«Примус дає чіткий критерій, який виділяє право серед інших соціальних порядків, оскільки примус – це фактор надзвичайно важливий для пізнання соціальних відносин і є характерним для соціальних порядків, які позначені словом “право”»
«Сучасні кримінальні кодекси, на відміну від Десяти заповідей, переважно не містять норми, які забороняють вбивство, перелюб та інші злочини вони обмежуються тим, що пов’язують з відповідними фактичними складами кримінально-правові санкції»
«Крім просторової і часової, можна також виділити сферу дії норми по колу осіб і змістовну (або матеріальну) сферу дії»
«Різницю між правом і мораллю треба шукати не в тому, що ці соціальні порядки приписують чи забороняють, а лише в тому як вони приписують чи забороняють певну поведінку»
Дж. Віко
«Спосіб правління повинен відповідати природі людей, якими управляють»
Слово про Закон і Благодать
«Римляни полонили Єрусалим і зруйнували його до основ. Тоді іудейство дійшло до загибелі, а далі закон як вечірня зоря згас й іудеї розсіяні були серед язичників, щоб зло не перебувало все разом»
Данило Заточник
«З добрим радником князь великої влади здобуде, а з недобрим і малого позбудеться»
Іван Франко
«Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді б прикрити свої змагання до панування одної нації над другою або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді б широкими “вселюдськими” фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації»
«Догляд такої держави став би таким, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава стала б величезною народною тюрмою»
В. Старосольський
«Нація по своїй натурі мусить керувати свої зусилля на опанування державою: вона не тільки родиться разом з волею політичного самовизначення, але й перестає існувати як нація, коли тратить цю волю»
Д. Донцов
«Барвистість, велич цілої історії, рухливість народних мас, напруженість конфліктів, свобідна гра сил, величезна роля великих особистостей, примат права і логіки – на Заході. Однотонність, придавленість особистості, безбарвність історичних подій, величезний вплив незрізничкованої народної стихії, непропорціонально велика роля держави – в Росії»
Ж. Боден
«Абсолютна влада правителів не розповсюджується на закони Бога і природи… однак необхідно, щоб суверени не підпорядковувались розпорядженням інших людей і щоб вони могли давати закони підданим»
«Держава або походить від сім’ї, яка поступово розростається, або зразу встановлюється за допомогою зібрання народу, або із колонії, що походить від іншої держави»
М. Коркунов
«Влада є сила, обумовлена не волею пануючого, а усвідомленням залежності підданими»
«Ті особи, за якими визнається право розпоряджатися владою, називаються органами державної влади»
«Розмежування моралі і права формулюється дуже просто: мораль дає оцінку інтересів, право – їх розмежування»
«Наказ юридичної норми може бути або позитивним, або негативним, або власне наказом, або забороною»
«У силу такого підпорядкування указів законам указ не може ні відмінити, ні призупинити дію закону (суспензація), ні звільнити будь-кого від підпорядкування законові (диспензація). Якщо у конституції прямо постановлено, що по цьому питанню юридичні норми мають бути встановлені законом, укази цих питань стосуватися вже не можуть»
І. Ільїн
«Державна влада не може належати нікому окрім як за правовим уповноваженням»
«Країна, позбавлена необхідних передумов для здорової творчої демократії, не повинна вводити в себе цей режим, доки ці основні передумови не будуть створені»
«Основне завдання позитивного права полягає у тому, щоб увібрати в себе зміст природничого права, розгорнути його у вигляді ряду правил зовнішньої поведінки ...»
«Саме тільки знання позитивного права, правильне знання його, - не гарантує ще наявності нормальної правосвідомості»