Лекція 1

Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

Сьогодні слово «університет» має значення, утворене від слів «universital literarum» («сукупність наук»), що логічно дійсно відповідає багатобі­чності університетської освіти. Але історичне слово „університет" має ін­ший зміст: воно говорить не про універсальність наук, що викладають в ньому, а про корпоративну структуру університетів, яка ґрунтується на принципі самоврядування. Корпорація або товариство професорів і студе­нтів має назву „universital studentium".

Історія університетів починається з епохи західноєвропейського сере­дньовіччя і пов'язана зі збільшенням та зміцненням міст, потребами місь­кої економіки і культури.

Перші університети Європи були відкриті у Північній Італії . У 1158 р. з юридичної школи утворився найстарший Болонський університет. Перші слов'янські університети з'явилися у Празі (Карлів університет, 1348 р.) і Кракові (Ягелонський уні­верситет, 1364 р.). У 1724 р. засновано університет в Петербурзі, а в 1755 р. - в Москві.

Перший загальний університетський статут було прийнято в Росії 5(17) листопада 1804р. Проект статуту був запропонований відомим гро­мадським діячем В.Н. Каразіним.

Думка про відкриття університету в Україні виникла ще в другій половині XVIII в. її висловлював український поет і філософ Григорій Сковорода. Перший університет в Україні було урочисто відкрито 17.01.1805 р. в Харкові.

Сьогодні університети України відіграють головну роль в системі бе­зупинної освіти, підвищення кваліфікації спеціалістів, які вже мають вищу освіту.

В Україні діють вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації: - коле­джі, технікуми, училища; Ш-ІУ рівнів акредитації - університети, академії, інститути, консерваторії (музичні академії). За формами власності вони поділяються на державні, комунальні та приватні.

Основними законами, що регулюють освіту в Україні, є закон України „Про освіту". Названі закони визначають освітні і освітньо-кваліфікаційні рівні.

Основні рівні:

1) початкова загальна освіта;

2) базова загальна середня освіта;

3) повна загальна середня освіта;

4) професійно-технічна освіта;

5) базова вища освіта;

6) повна вища освіта.

До структури вищої освіти згідно закону входять:

1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта.

2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодий спеціаліст, бакалавр; спеці­аліст, магістр.

Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчаль­них закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до станда­ртів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту дер­жавного зразка.

Відповідно до статті 53 Конституції України, статті 4 Закону України „Про вищу освіту" ВНЗ державної і комунальної форм власності шляхом виконання державного замовлення на підготовку фахівців з вищою осві­тою забезпечують право громадян безоплатно здобути вищу освіту на кон­курсній основі, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше.

Основні пріоритети розвитку освіти в Україні такі:

1) Доступна і якісна освіта.

2) Демократизація.

3) Моральність і духовність.

4) Соціальний захист учасників освітнього процесу.

5) Розвиток на основі нових знань.

Однією із передумов входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору є впровадження в систему вищої освіти України основних ідей сформульованих Болонською декларацією 1999 року, до якої Україна приєдналася в 2005 році (конференція міністрів освіти країн Європи, м. Бер­ген (Норвегія)).

Основний зміст Болонської деклара­ції - країн - учасниць – це зобов’язання до 2010 року привести свої освітні си­стеми у відповідальність певному єдиному стандарту, маючи на меті роз­виток мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування.

Обов'язковим євростандартом Болонського процесу є „Європейська кредитно-трансферна система” (ECTS).

Європейська система трансферу і накопичення кредитів (ECTS) є інструментом, який допомагає розробляти, описувати, запроваджувати програми навчання і присвоювати кваліфікації вищої освіти. Ця система орієнтована на студентів і ґрунтується на прозорості результатів навчання і навчального процесу. Її мета - сприяння плануванню, представленню, оцінюванню, визнанню і підтвердженню кваліфікацій і модулів, що покращує мобільність студентів у ЄПВО та інших регіонах світу.

Основні елементи ЕСТS:

• використання кредитів ЕСТS – одиниця вимірювання обсягу роботи (трудомісткості), необхідного середньому студенту для оволодіння визначеними результатами навчання (компетенціями). Один кредит еквівалентний 36 академічним годинам. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік - 60 кредитів. Студенти одержують кредити ECTS за всю академічну роботу, яку вони виконують у вищому навчальному закладі.

• інформаційний пакет - загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізації спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і тех­нології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контро­льних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

• навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватись за успішне її закінчення, є обов'язковим для місцевого і закордонного закладів;

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення сту­дента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ЕСТS.

Успішність студентів оцінюється в національній шкалі оцінок. Втім, доброю практикою вважається дублювання національної шкали оці­нок успішності в залікових книжках студентів та інших відповідних відо­мостях в шкалі оцінок ЕСТS, яка є елементом системи. Наведена нижче порівняльна таблиця дає уявлення про співвідношення української шкали оцінок та шкали ЕСТS.

Оцінка, бал	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
5- «відмінно»	90 - 100	А
4 - «добре»	82 - 89	В
4 - «добре»	75 - 81	С
3 - «задовільно»	67 - 74	D
3 - «задовільно»	60 - 66	Е
2 - «незадовільно»	35 - 59	FХ
2 - «незадовільно»	1- 34	F

Запровадження системи кредитів ЕСТS забезпечує прозорість програм навчання, полегшує визнання дипломів і кваліфікацій. ECTS також дає можливість для подальшого навчання за кордоном.

Визнання є формальним підтвердженням компетентним органом цінності закордонної освітньої кваліфікації з точки зору доступу до освітньої і трудової діяльності.

Кваліфікація може бути визнана з метою подальшого навчання по визначеному рівні (академічне визнання), з метою підтвердження і використання вченого ступеню, або з метою заняття трудовою діяльністю (професійне визнання).

З метою прозорого і спрощеного міжнародного визнання кваліфікацій та їх порівняння Європейською Комісією, Радою Європи, а також ЮНЕСКО розроблено стандартизований документ-додаток до диплому DS, складений двома мовами (одна з котрих - англійська). DS виготовляється та підписується в університеті, який надав кваліфікацію, і містить вісім обов'язкових позицій.

1. Інформація, що ідентифікує власника кваліфікації.

2. Інформація, що визначає кваліфікацію.

3. Інформація про рівень кваліфікації.

4. Інформація про зміст навчання та досягнуті результати.

5. Інформація про функції кваліфікації.

6. Додаткова інформація.

7. Засвідчення/підтвердження додатка до диплома.

8. Інформація про національну систему вищої освіти.

DS не є автоматичною га­рантією визнання кваліфікації. Він лише дає можливість порівняння дип­ломів, забезпечує конкурентоздатність випускників на ринку праці за ко­рдоном, полегшує академічне визнання університету та покращує його ре­номе за кордоном, захищає національну автономію та національні особли­вості університету в рамках загальноєвропейського простору вищої освіти.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це сукупність організаційно-методичних заходів, що ґрунту­ється на поєднанні двох складових: модульних технологій навчання та за­лікових освітніх одиниць (залікових кредитів) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і на­вчальної діяльності студента в процесі аудиторної та систематичної робо­ти.

Модульна технологія навчання - це одна із сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального ма­теріалу.

Модуль - задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальна дисципліна, практика), яка реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль - сукупність навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Заліковий модуль - задокументована сукупність змістових модулів, що реалізується відповідними формами навчального процесу та підлягає модульному контролю.

Заліковий кредит - одиниця виміру навчального навантаження, необ­хідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Література: [1-8], [10], [30-34]