20. Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних дослідженнях: показник сприйняття корупції (Corruption perception index) Методика обрахунку та місце України у рейтингу

Індекс сприйняття корупції (англ. Corruption Perceptions Index, CPI) — щорічний рейтинг країн світу, що укладається організацією Transparency International з 1995 року. Країни у рейтингу впорядковані за показником рівня корупції, який базується на оцінках підприємців та аналітиків за десятибальною шкалою. Індекс базується на декількох незалежних опитуваннях, у котрих беруть участь міжнародні фінансові та правозахисні експерти, в тому числі з Азіатського та Африканського банків розвитку, Світового банку та міжнародної організації Freedom House. Індекс являє собою оцінку від 0 (найвищий рівень корупції) до 10 (відсутність корупції). ТІ будує індекс сприйняття корупції на підставі усереднених даних за певний проміжок часу, що дає змогу уникнути помилок, а також впливу активного упередженого обговорення проблеми корупції. Організація використовує низку соціологічних опитувань, де зміст корупції визначається дещо по-різному. Україна посідає 118-те місце серед 180 країн світу по індексу сприйняття рівня корупції. Про це свідчать результати дослідження корумпованості країн світу Міжнародної громадської організації з протидії корупції Transparency International. Україна посідає 118-те місце серед 180 країн світу по індексу сприйняття рівня корупції. Про це свідчать результати дослідження корумпованості країн світу Міжнародної громадської організації з протидії корупції Transparency International. На сьогодні Індекс сприйняття корупції є одним з вагомих показників, на які орієнтуються іноземні інвестори та аналітичні структури наближених до урядів високорозвинених країн світу. Індекс сприйняття рівня корупції України становить 2,7 пункту з 10, повідомляє «Українська правда».

21. Міжнародні відносини у епоху «третьої хвилі» (теорія третьої хвилі о. Та х.Тоффлерів).

Історію Тоффлер розглядає як послідовне накочування хвиль перемін. Рушiйними силами iсторії не є ні сама по собі технологія, ні самі ідеї чи лише економіка. Не існує головної причини, від якої залежать усі інші. Існує взаємодія безлічі змінних, безмежних у своїй складності причин. До цих пір людство пережило дві великі Хвилі змін, кожна з яких практично скасовувала попередні культури або цивілізації і створювала умови життя, немислимі для тих, хто жив раніше. Перша хвиля - це аграрна революція. Друга Хвиля - становлення індустріальної цивілізації. І сьогодні нова цивілізація входить у наше життя, але багато хто поки не розрізняють її і намагаються придушити. Безнадійно, писав він. "Третя хвиля проникає всюди, вона приносить із собою нові сімейні відносини, зміни у стилі роботи, у любові, в житті, нову економіку, нові політичні конфлікти і, крім того, зміни у свідомості. Головною цінністю цивілізації Першої Хвилі є земля; кити Другий Хвилі - це капітал, робоча сила, засоби виробництва, продуктивна сила; Третьої Хвилі – знання та інформація. Символ першої цивілізації - мотика, другої - конвеєр, третьої - комп'ютер. Коли почалася (при всіх умовностях міркувань про "початок" в подібній проблематиці) цивілізація Третьої Хвилі? Дуже недавно. Тоффлер вважає символічною датою початку нової цивілізації 1956 рік. У 1956 році Хрущов виголосив своє знамените: "Ми вам покажемо кузькіну мать!" Те, що ледь проклюнулися в кінці 50-их, через двадцять років, в 70-их, стало реальністю, підтвержденою масою фактів: у сфері послуг Сполучених Штатів тепер обертається більше грошей, ніж у виробничому секторі; кількість працівників, зайнятих у виробничих операціях в розвинених країнах, зменшилася до 12-15%; з'явився комп'ютер, різко збільшилася швидкість входження інновацій в наше життя.

Тоффлер говорить про наступні ознаки сучасного постіндустріального суспільства: Інформаційний капітал, Індивідуалізація, Робота, Інноваційний характер життя в цілому, Масштаби (мегакорпорації), Організація, Інфраструктура, Прискорення.