Спостереження 3 (рис. 9-12; табл. 10).

Пробанд В. направлений для уточнення діагнозу зі скаргами на біль, набряки нижніх кінцівок, варикозне розширення вен обох нижніх кінцівок, приступоподібний головний біль, болі в області серця, хребта, швидку стомлюваність, нестерпність фізичних навантажень, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що дитина хвора з народження. З раннього дитинства перебував під наглядом невропатолога з діагнозом: перінатальна енцефалопатія, гіпертензійно-гідроцефальний синдромом, затримка моторного та психомовного розвитку. У віці 2,5 років вперше відмічено деформації грудної клітини та хребта, які з віком прогресували. У віці 4 років звернулись до дитячого ортопеда, але лікування не проводилось. У віці 12 років мати вперше помітила набряки на нижніх кінцівках. Для уточнення діагнозу пацієнт був направлений в ХСМГЦ.

У фенотипі звертають на себе увагу грубі риси обличчя, диспропорційна статура, кілевидна деформація грудної клітини, кіфосколіотична деформація хребта, крилоподібні лопатки, підвищена розтяжність шкіри, її м'якість, бархатистість, гіперрухливість суглобів, варикозне розширення вен , набряк нижніх кінцівок.

Рис. 9. Пробанд В. з синдромом Елерса-Данлоса з порушенням обміну сірковмісних амінокислот і мукополісахаридів

Рис. 10. Пробанд В. з синдромом Елерса-Данлоса з порушенням обміну сірковмісних амінокислот і мукополісахаридів

При обстеженні виявлені ознаки підвищенної деградації колагену (оксипролін добової сечі - 55,4 мг/сут (при N: 24,9-48,6 мг/сут), підвищення екскреції ГАГ до 148 Ед ЦПХ/г креат. (при N до 122 Ед ЦПХ/г креат.). Аналіз амінокислот виявив помірну гіперпролінемію, гіпергліцинемію та значну гіперпролінурію. При ехографії нирок виявлено метаболічні, диспластичні зміни, правосторонній нефроптоз; при абдомінальній ехографії – гепатоспленомегалію; при ехокардіоскопії - пролапс митрального клапана, додаткову хорду лівого шлуночка.

Аналіз родоводу виявив обтяженість серцево-судинною патологією. У матері пробанда скарги на біль, значні набряки нижніх кінцівок, варикозне розширення вен обох нижніх кінцівок, болі в області серця, хребта, стомлюваність при фізичному навантаженні, загальну слабкість. В фенотипі жінки - диспропорційна статура, кіфосколіотична деформація хребта, м'якість, тістоподібність, підвищена розтяжність шкіри, гіперрухливість суглобів, варикозне розширення вен, лімфатичний набряк нижніх кінцівок.

Для диференційної діагностики данного варіанту синдрому були використані молекулярні методи, за допомогою яких досліджені поліморфізми системи фолатного циклу, тому як їх сполучення з клінічними і біохімічними данними (у такому випадку вони є фоновим станом), може допомогти у виборі шляхів додаткової корекції даної патології. У пробанда і його матері при дослідженні поліморфізмів генів системи фолатного циклу виявлено MTHFR G1793A, MTRR A66G в гетерозиготному стані.

Проведення співставлення клінічних та біохімічних ознак з існуючими формами СЕД (табл. 10) дало нам можливість виділити форму СЕД з порушенням обміну сірковмісних амінокислот і мукополісахаридів.

Рис. 11. Пробанд В. і мати пробанда М. з синдромом Елерса-Данлоса з порушенням обміну сірковмісних амінокислот і мукополісахаридів.

Таблиця 10

Диференційно-діагностичі ознаки різних типів СЕД і СЕД з порушенням обміну сірковмісних амінокислот і мукополісахаридів

Ознаки захворювання	СЕД І	СЕД ІІ	СЕД ІІІ	СЕД ІV	СЕД V	СЕД VІ	Новий варіант СЕД
Гіперрозтяжність шкіри	+	+	-	-	+	-	+
Атрофічні рубці	+	-	-	+	+	-	-
Гіпермобільність суглобів генералізована	+	+	-	+	+	-	-
Гладкість, бархатистість шкіри	+	+	-	-	-	-	+
Тонка, прозора шкіра	-	-	+	-	-	-	-
Крихкість тканин	-	-	-	+	+	+	-
Надлишкова шкіра й шкіра, що відшаровується	-	-	-	-	-	+	-
М'яка, тістоподібна консистенція шкіри	-	-	-	-	-	+	+
Легке виникнення екхімозів	+	-	-	-	-	+	+
Розриви артерій, кишківника, матки	-	-	+	+	-	-	-
Кровотечі	+	-	+	+	+	+	-
Варикозне розширення вен	-	-	+	-	-	-	+
Варикозне розширення вен (рання маніфестація)							+
Набряки	-	-	-	-	-	-	+
Артеріовенозні каротидно-кавернозні фістули	-	-	+	-	-	-	-
Підшкірні псевдопухлини	+	-	-	-	-	-	-
Кіфосколіоз	-	-	+	-	+	-	+
Розтягнення зв’язок	+	-	-	-	-	-	-
Розриви сухожиль, м’язів	-	-	+	-	-	-	-
Вивихи, підвивихи	+	+	-	-	+	-	-
Природжений вивих стегна	-	-	-	-	+	-	-
Артралгії	-	+	-	-	-	-	-
Дисфункціональна кардіопатія	-	+	-	-	-	-	+
Плоскостопість	+	-	-	-	-	-	+
Клишоногість	-	-	+	-	-	-	-
Затримка моторного розвитку	+	-	-	-	-	-	+
Грижі	+	-	-	-	-	+	-
Опущення внутрішніх органів	+	-	-	-	-	-	-
Гепатоспленомегалія	-	-	-	-	-	-	+
Пневмоторакс/ пневмогідроторакс	-	-	+	-	-	-	-
Передчасний розрив плодових оболонок	-	-	-	-	-	+	+
Крихкість склер	-	-	+	-	-	-	+
Мікрокорнеа	-	-	-	+	-	-	-
Марфаноподібний фенотип	-	-	-	+	-	-	-
Позитивний сімейний анамнез	+	+	+	+	-	-	+
Випадки раптової ранньої смерті близьких родичів	-	-	+	-	-	-	+
М’язова гіпотонія	+	-	-	+	+	-	+
Підвищена стомлюваність	+	-	-	-	-	-	+
Загальна слабкість	+	-	-	-	-	-	+
Підвищена добова екскреція ОП	+	+	+	+	+	+	-
Підвищена добова екскреція ГАГ	+	+	+	+	+	+	+
Поліморфізм генів MTHFR G1793A, MTRR A66G в Нtzg стані	-	-	-	-	-	-	+

Як видно з таблиці 10, новий варіант був запідозрений у матері і сина з фенотипом, притаманним порушенню обміну мукополісахаридів, гіпермобільністю суглобів, гепатоспленомегалією, ранньою поширеною варикозною хворобою, м'язовою гіпотонією на тлі порушення обміну метіоніну (поліморфізми генів системи фолатного циклу – MTHFR G1793A, MTRR A66G в гетерозиготному стані). Слід відмітити, що у сина переважав фенотип мукополісахаридозподібний, тоді як у матері фенотипічно визначався м'який варіант гомоцистинурії.

Рис. 12. Схематичне зображення нового варіанту СЕД з порушенням обміну сірковмісних амінокислот і мукополісахаридів (художник В. М. Трунова)

Аналіз одержаних даних дозволив вважати цей варіант епігенетичною хворобою, при якій гіпометилювання привело до маніфестації ознак різних спадкових хвороб.

Таким чином, одержані нами дані свідчать про клінічний поліморфізм СЕД, який може бути обумовлений генетичною гетерогенністю, так і іншими екзо- та ендогенними впливами. Вивчення генетичної гетерогенності СЕД ми плануємо проводити надалі. Наше дослідження показує, що кожний новий прояв елерсоподібного фенотипу може стати підставою для визначення нового клінічного варіанта СЕД. Діагностика описаних на сьогоднішній день клінічних типів СЕД - лише верхівка айсберга, під якою ховається величезний шар недиференційованих форм СТД, вивчення яких дозволить нам знайти нові фенотипові варіанти СЕД. А зіставлення клінічних, біохімічних та молекулярно-генетичних фенотипів пацієнтів із СЕД допоможе глибше вивчити етіопатогенез даного захворювання, удосконалити існуючі методи його діагностики та лікування.