Коефіцієнт загальної ліквідності

(у закордонних джерелах даний коефіцієнт називається коефіцієнтом поточної ліквідності).

Логіка числення даного показника полягає в тім, що підприємство погашає поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Коефіцієнт розраховується по формулі

*Витрати майбутніх періодів включаються в розрахунок коефіцієнта в тій частині, що буде спожита протягом 12 чи місяців операційного циклу підприємства з дати складання балансу.

** Доходи майбутніх періодів включаються в розрахунок коефіцієнта в тій частині, що буде цілком зароблена протягом 12 чи місяців операційного циклу підприємства з дати складання балансу.

Коефіцієнт покриття, рівний 2 чи 2:1, свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства. Такий підхід порозумівається сформованою практикою, відповідно до якої при ліквідації активів їхня продажна ціна на аукціоні складає приблизно половину їхньої ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів знизиться наполовину, що залишилася виторгу буде досить для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт був дорівнює 2:1.

При значення коефіцієнта покриття 1, підприємство не може розрахуватися за своїми обов'язками і є неплатоспроможним;

значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасне погашає борги;

значення коефіцієнта покриття в межах 1,5 – 3, найбільш платоспроможне підприємство, забезпечене власними оборотними коштами;

значення коефіцієнта покриття 3, платоспроможне підприємство, однак має надлишок товарно-матеріальних запасів.

Відповідно до Методики № 81 і Методиці № 22:

— значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасне погашає борги;

— критичне значення коефіцієнта покриття прийнято рівним 1;

при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Звертаємо увагу на те, що в даних методиках при розрахунку коефіцієнта покриття в складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів.

У Положенні № 323 як орієнтоване значення коефіцієнта покриття приведене його теоретичне значення, що повинне бути не менше 2,0 - 2,5.

Варто помітити, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт поточної ліквідності не є абсолютним показником здатності повернути борги, тому що він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їхня якість.

При аналізі коефіцієнта особлива увага варто приділити його динаміці.

Проміжний (уточнений) коефіцієнт ліквідності

(у закордонній практиці він називається коефіцієнтом термінової ліквідності)

(інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт "лакмусового папірця").

На відміну від попереднього він враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). "Швидкий" коефіцієнт розраховується по наступній формулі:

У літературі приводиться орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1, однак у наших умовах достатнім визнається його значення рівне 0,7 — 0,8.

Слід зазначити, що ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну 1 гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником по мірках більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, тому що велика частина коштів вкладена в запаси.

Коефіцієнти загальної і швидкої ліквідності зв'язані між собою. Якщо, приміром, значення коефіцієнта загальної ліквідності високе, а швидкої – низьке, це може бути свідченням того, що підприємство має зайві товарно-матеріальні запаси.

При визначенні цих коефіцієнтів ліквідності варто враховувати один немаловажний момент: у розрахунок приймаються ліквідні засоби перших трьох груп, у тому числі дебіторська заборгованість. В умовах развитой ринкової економіки такий підхід цілком виправданий: підприємство має цілий ряд законодавчо регламентованих можливостей, за допомогою яких воно може стягнути борги зі своїх дебіторів. У перехідній економіці України, для якої характерна криза неплатежів, реалізація такої можливості стає проблематичною. Тому викликає сумнів доцільність оцінки ліквідності українських підприємств за допомогою коефіцієнтів загальної і проміжної ліквідності, особливо в тих випадках, коли, це не підтверджується докладним аналізом показників, що беруть участь у розрахунках.

Очевидно, що в більшості випадків найбільш надійної є оцінка ліквідності тільки по показниках першої групи активів — коштів і поточних фінансових інвестицій. Більш того, у багатьох випадках доцільно оцінювати ліквідність тільки по показниках коштів.

Коефіцієнт оцінки ліквідності по показниках першої групи активів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності.

Він показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується по формулі

У західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2 — 0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їхнє використання.

Для аналізованого підприємства розрахунок даних коефіцієнтів представимо в табл.

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показник	На початок року	На кінець року	Зміни
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	2,45	2,31	-0,14
Коефіцієнт проміжної (термінової) ліквідності	2,32	2,22	-0,10
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1,29	0,64	-0,65

Як видно з приведеного розрахунку, коефіцієнти поточної і термінової ліквідності вище визнаного нормального рівня. При цьому протягом року ліквідність балансу підприємства трохи знизилася. Це, по-перше, у короткостроковій перспективі не повинне спричинити погіршення фінансового стану підприємства, а по-друге, свідчить про більш раціональне використання засобів і оптимізації структури балансу. Коефіцієнт абсолютної ліквідності як на початок, так і на кінець року, значно перевищує оптимальне значення, що рекомендується, що говорить про нераціональність використання коштів. І хоча на кінець року його значення знизилося більш ніж у два рази, така зміна можна характеризувати тільки як позитивне. У той же час підприємству необхідно стежити за тим, щоб його значення не знизилося нижче рекомендува мінімально.

При оцінці ліквідності підприємства варто також мати на увазі, що різні показники ліквідності не тільки дають характеристику стійкості фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідності засобів, але і відповідають інтересам різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Наприклад, для постачальників сировини і матеріалів найбільший інтерес представляє коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що дає кредит підприємству, більше уваги приділяє проміжному коефіцієнту ліквідності. Покупці в більшій мері оцінюють ліквідність підприємства за коефіцієнтом загальної ліквідності. Коефіцієнт загальної ліквідності застосовується також у тому випадку, коли необхідно оцінити зміни фінансової ситуації на підприємстві з погляду ліквідності, а також при виборі найбільш надійного партнера з безлічі потенційних партнерів на основі звітності.

Коефіцієнти ліквідності – показники відносні та протягом деякого часу можуть не змінюватися (незначно змінюватися), якщо пропорційно змінюються чисельник та знаменник дробі. У той час само фінансове становище може значно змінитися, наприклад, зменшиться сума прибутку, рівень рентабельності, оборотність коштів і т.і. Тому для більш повної та об”єктивної оцінки ліквідності рекомендується використовувати наступну факторну модель загального показника:

Поточні активи Балансовий прибуток

_____________  __________________

К_лік.=

Балансовий Поточні

прибуток зобовязання

Чим вищим є цей показник, тим стабільніше фінансове становище підприємства. Для розрахунка впливу окремих факторів можна використовувати способи ланцюгових підстановок або абсолютних різниць.

Після проведення аналізу рекомендується здійснити розрахунок тенденцій на зміну платоспроможності підприємства в короткостроковому періоді на базі коефіцієнта відновлення платоспроможності:

де К_в - коефіцієнт відновлення платоспроможності за 3 місяця;

К_тл1, К_тл2 - коефіцієнт поточної ліквідності на початок і кінець періоду:

п - кількість днів звітного періоду відповідно до форм 1, 2 бухгалтерської звітності підприємства.

Даний розрахунок допоможе спрогнозувати можливість для підприємства відходу від небезпечної межі банкрутства, якщо воно потенційно близько, або, навпаки, наблизитися до неї в строк 90 днів.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності К_в, розподілився на інтервали:

(-∞; 0,3] - негативна тенденція платоспроможності підприємства;

(0,3; 0,7) - тенденція платоспроможності підприємства не виражена;

(0,7; +∞) -позитивна тенденція платоспроможності підприємства.