2.3. Перевірка додержання законів у закладах для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під вартою.

При проведенні перевірок у закладах для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під вартою, слід мати на увазі, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» експертна діяльність, пов’язана з проведенням судово-психіатричних експертиз, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами, і на цю категорію ув’язнених поширюється дія ст.ст. 155, 156 КПК України та Закону України «Про попереднє ув’язнення» з урахуванням відповідної специфіки (підпорядкування МОЗ України, охорони працівниками МВС України, правил внутрішнього розпорядку відділення (центру) тощо).

Основними відомчими нормативно-правовими актами щодо проведення судово-психіатричних експертиз є Порядок проведення судово-психіатричної експертизи та Порядок проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в психіатричних закладах особам, які утримуються під вартою, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.10.2010 № 397.

Стаціонарна судово-психіатрична експертиза особам, які тримаються під вартою, проводиться у відділенні, що створюється управлінням охорони здоров’я у складі психіатричної лікарні або центру судово-психіатричної експертизи. На час перебування особи у такому закладі слідчі дії з нею припиняються.

Згідно з Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.10.2001 № 397, експертизу в експертній установі проводить лікар – судово-психіатричний експерт одноособово або у складі судово-психіатричної експертної комісії. Склад комісії затверджується наказом керівника експертної установи.

Під час проведення перевірки прокурору необхідно з’ясувати додержання встановленого порядку прийому хворих до лікарні. Прийом до відділення (центру) осіб, які тримаються під вартою і направлені на стаціонарну судово-психіатричну експертизу, здійснюється черговим лікарем за наявності документів, що посвідчують особу, постанови суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, постанови суду про поміщення особи до відповідного експертного закладу, кримінальної справи, медичної документації та наявності у відділенні вільних місць.

При прийомі особи лікар повинен заповнити картку стаціонарного хворого із зазначенням підстав для госпіталізації, даних щодо психічного, соматичного та неврологічного станів, епідеміологічного анамнезу. У картці також робиться відмітка про проходження санітарної обробки, складається перелік документів, направлених з особою. Експертом вносяться до картки хворого результати обстеження та щоденного нагляду за особою. До картки також долучаються акт експертизи та листування щодо її проведення. Медична документація, кримінальні справи осіб, які перебувають на експертизі, зберігаються у спеціальних сейфах та приміщеннях, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб та втрату документів.

Прокурору необхідно ознайомитись з процесуальними документами, на підставі яких особи направлені на стаціонарну експертизу. З’ясувати, чи додержуються слідчими вимоги ст. 197 КПК України щодо наявності у матеріалах кримінальних справ протоколів про ознайомлення обвинувачених із постановами про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Відповідно до ст. 205 КПК України поміщення обвинуваченого до відповідного медичного закладу здійснюється за постановою суду на підставі подання слідчого, погодженого з прокурором.

Необхідно відмітити, що стаціонарна судово-психіатрична експертиза призначається особою, у провадженні якої перебуває справа. Нею ж визначається відповідна експертна установа. У той же час рішення суду стосується не призначення експертизи, а поміщення особи на визначений час до конкретної судово-експертної установи.

Під час перевірки стану додержання прав обвинувачених при проведенні експертизи та встановлених строків її проведення (не більше 30 діб) слід мати на увазі, що залежно від обсягу та складності експертизи цей строк може бути продовжений за погодженням з органом (особою), що призначив експертизу.

У разі встановлення факту закінчення строку тримання під вартою особи, стосовно якої проводиться стаціонарна судово-психіатрична експертиза, прокурор має негайно вжити заходів щодо вирішення питання про продовження строку тримання даної особи під вартою.

Після закінчення експертизи необхідно перевірити законність та своєчасність повернення цих осіб до установ, з яких вони прибули.

Прокурор при перевірці повинен звертати увагу на забезпечення прав осіб при проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України «Про попереднє ув’язнення» підекспертні мають право:

- мати побачення з родичами або іншими особами з дозволу особи (органу), у провадженні якої (якого) знаходиться кримінальна справа, як правило, один раз на місяць. Також відповідно до ст. 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення» особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості, з моменту допуску захисника до участі у справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи або органу, в провадженні яких знаходиться справа;

- користуватися щоденною прогулянкою тривалістю одна година;

- двічі на місяць одержувати передачі або посилки;

- користуватися настільними іграми, читати газети, журнали, книги, прослуховувати передачі радіомовлення, переглядати телевізійні передачі;

- звертатися через адміністрацію відділення, особу (орган), у провадженні якої (якого) знаходиться кримінальна справа, із скаргами та заявами до державних органів, громадських організацій і посадових осіб;

- вести з дозволу особи (органу), у провадженні якої (якого) знаходиться справа, листування з родичами або іншими особами;

- мати при собі предмети, речі і продукти харчування.

При проведенні перевірки прокурор з’ясовує питання додержання вимог законодавства щодо матеріально-побутового забезпечення і медичного обслуговування, зокрема, надання ув’язненим індивідуальних спальних місць, ліміту наповнення, облаштування палат, забезпеченості постільними речами,

повноцінним харчуванням, санітарно-протиепідемічного і медичного забезпечення цих осіб, додержання норми жилої площі не менше 2,5 кв. м на особу, що регламентуються ст. 11 Закону України «Про попереднє ув’язнення».

Прокурор повинен також ознайомитись з книгами реєстрації звернень і обліку особистого прийому адміністрацією ув’язнених та інших громадян та перевірити додержання законності при розгляді і вирішенні звернень.

Відповідно до ст. 13 вищевказаного Закону кореспонденція, яку особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, адресують захиснику у справі, що здійснює свої повноваження відповідно до ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, одержують від такого захисника, перегляду також не підлягає.

Крім того, слід пам’ятати, що особам, які проходять судово-психіатричну експертизу, зокрема, забороняється:

- вдаватись до суперечок з медперсоналом відділення та працівниками міліції, що здійснюють заходи охорони, відмовлятися або ухилятись від їх законних розпоряджень;

- псувати обладнання палат, речі і предмети, що видаються в користування;

- грати в азартні ігри, змінювати індивідуальне спальне місце без дозволу адміністрації відділення;

- порушувати встановлений порядок подання скарг і заяв.

У ході перевірки необхідно вивчити факти застосування до ув’язнених, які перебувають на стаціонарній судово-психіатричній експертизі, спеціальних засобів, вчинення ними злочинів або інших правопорушень, а також позаслужбових зв’язків медичного персоналу закладів з особами, які у них перебувають, та їх родичами, ознайомитись із записами у журналах реєстрації правопорушень, заяв і повідомлень про вчинені злочини (діяння), актами вилучення заборонених предметів, матеріалами перевірок та прийнятими рішеннями за такими фактами.

Зважаючи на те, що до зазначених відділень направляються особи, яким судом обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту, і вони повинні перебувати в умовах суворої ізоляції, необхідно перевірити, чи відповідає обладнання вказаного відділення, його охорона та режим вимогам ст. 7 Закону України «Про попереднє ув’язнення» та Інструкції про порядок організації охорони приміщень і території відділень судово-психіатричної експертизи та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 04.11.1996 № 751/338.

Обладнання відділень судово-психіатричної експертизи, забезпечення підрозділу міліції необхідними приміщеннями, засобами сигналізації і зв’язку та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою, здійснюється органами охорони здоров’я. Органам МВС забороняється брати під охорону відділення без належного обладнання, у т.ч. засобами сигналізації і зв’язку. Прокурору слід з’ясувати, чи розміщено відділення в окремих будівлях, а якщо це неможливо - у приміщеннях, повністю ізольованих від інших будівель і приміщень лікувальних закладів, чи огороджено його територію суцільним парканом з колючим дротом.

Вільне пересування хворих по території відділення та вихід за межі закладу заборонено. За необхідності надання особі термінової спеціалізованої медичної допомоги в іншому медичному закладі за письмовим висновком завідуючого відділенням, лікаря-ординатора або чергового лікаря здійснюється її супроводження і охорона.

При перевірці прокурору необхідно звернути увагу на порядок здійснення входу на територію відділення виключно через контрольно-пропускний пункт, у якому порядок відчинення дверей постовим міліціонером здійснюється дистанційно.

Слід вивчити питання щодо забезпечення права осіб, передбаченого ст. 9 Закону України «Про попереднє ув’язнення», на щоденну прогулянку. На території відділення повинен бути обладнаний прогулянковий двір.

Необхідно також перевірити обладнання палат, коридорів та інших приміщень, віконних отворів, дверей та замків. Для осіб, схильних до втечі, обладнуються в необхідній кількості спеціальні палати, в яких максимально виключається можливість їх спілкування з іншими особами. Ці палати обладнуються посиленими засобами охоронної сигналізації. З метою запобігання втечам та іншим неправомірним діям з боку осіб, приміщення з сильнодіючими лікарськими препаратами та інші уразливі місця відділення обладнуються датчиками сигналізації.

У ході перевірки необхідно звернути увагу на порядок проведення побачень з родичами або іншими особами з дозволу особи (органу), у провадженні якої (якого) перебуває кримінальна справа. Для цього виділяється окреме приміщення із спеціально обладнаними кабінами.

Прокурор також повинен оглянути приміщення або інше місце (яке має відповідати санітарно-гігієнічним нормам) для прийому і контролю за змістом посилок, передач.

Слід перевірити додержання вимог статті 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо роздільного тримання окремих категорій ув’язнених з урахуванням встановленого порядку їх розміщення у палатах відповідно до психічного стану та ступеня суспільної небезпечності. Особи, які виявляють ознаки тяжкого психічного розладу, повинні триматися окремо від підекспертних, які є психічно здоровими або виявляють незначні розлади психіки.

Звернути особливу увагу на одиночні камери, де особи, взяті під варту, можуть триматися у виключних випадках і лише з санкції прокурора. Необхідність тримання в одиночній камері повинна бути вмотивована.

На особистому прийомі ув’язнених, прокурор, виходячи із змісту звернень, доручає керівництву установи їх вирішення, роз’яснює вимоги законодавства щодо поставлених у зверненнях питань, приймає інші рішення.

Після закінчення експертизи складається акт у двох примірниках. Перший примірник направляється органу або особі, які призначили експертизу, другий залишається в експертній установі. Висновок за результатами експертизи повинен бути обґрунтованим і містити відповіді на поставлені питання у межах компетенції експерта. Акт експертизи (одноособової або комісійної) підписується експертом, членами комісії і засвідчується печаткою експертної установи.

Особа, стосовно якої проводилась стаціонарна судово-психіатрична експертиза, повертається під охороною до слідчого ізолятора.

3. Додержання законодавства посадовими особами психіатричних лікарень та закладів для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під вартою. Перевірка повноти здійснення відомчого контролю.

Робота медичних працівників повинна ґрунтуватися на неухильному додержанні вимог Законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про психіатричну допомогу», «Про судову експертизу», «Про попереднє ув’язнення», кримінального, кримінально-процесуального та іншого законодавства. У зв’язку з цим у ході перевірок необхідно звертати увагу на факти порушень законності, допущених медичними працівниками психіатричних лікарень (позаслужбових стосунків з хворими особами та підеспертними, їх близькими, умисного приниження людської гідності, спричинення фізичних чи моральних страждань, незаконного застосування спеціальних засобів та фізичного впливу).

При аналізі наявних матеріалів прокурор виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню службових злочинів, адміністративних правопорушень та дисциплінарних проступків серед персоналу психіатричних лікарень та закладів для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, і приймає відповідні рішення.

Для оцінки стану додержання законодавства прокурору також необхідно вивчати накази та розпорядження головного лікаря психіатричної лікарні, що надасть можливість мати повне уявлення про стан справ при здійсненні примусових заходів та проведенні експертизи. При виявленні нормативних документів, що суперечать вимогам закону, він опротестовує їх у встановленому порядку. Прокурор зобов’язаний вжити заходів до скасування незаконного рішення щодо конкретної особи та негайного поновлення її порушених прав, а також поставити питання про притягнення винних посадових осіб до відповідальності. Необхідно проводити перевірки за кожним фактом порушення законності.

Прокурор повинен також вивчити стан відомчого ко­н­т­ро­лю з боку місцевих органів влади щодо організації діяльності психіатричних закладів при застосуванні примусових заходів медичного характеру та проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які тримаються під вартою, а також територіальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з питань організації охорони зазначених закладів. Звернути особливу увагу на ефективність перевірок із зазначених питань на місцях, реагування на виявлені факти порушень, вжиття відповідних заходів та здійснення контролю за їх виконанням.