3. Основні напрямки роботи психолога з учнями середнього підліткового віку Завдання розвитку

Середній підлітковий вік (11-12 років) – період підвищеної активності, прагнення до діяльності, значного зросту енергії школяра.

Основні завдання в цей період пов’язані з розвитком:

• нового рівня мислення, логічної пам’яті, вибіркової і стійкої уваги;

• широкого спектру здібностей та інтересів, виокремленням стійких інтересів;

• інтересу до іншої людини як до особистості;

• інтересу до себе, прагненням розібратися у своїх здібностях, вчинках, формуванням початкових навичок самоаналізу;

• почуття дорослості, адекватних форм утвердження самостійності, особистісної автономії;

• почуття власної гідності, внутрішніх критеріїв самооцінки;

• форм і навичок особистісного спілкування в групі ровесників, способів взаєморозуміння;

• моральних почуттів, форм співчуття і співпереживання іншим людям;

• уявлень про зміни в організмі, пов’язані з ростом і статевим дозріванням.

Психолог Т. Драгунова виокремлює наступні прояви розвитку дорослості:

• наслідування зовнішнім проявам дорослості в одязі, прикрасах, косметиці, способах проведення дозвілля, лексиці, формах прояву симпатії;

• орієнтація на якості «справжнього чоловіка», «справжньої жінки» - включає як зовнішні прояви і фізичні якості (одяг, манери поведінки), так і особистісні якості (мужність, вірність дружбі);

• соціальне дорослішання – оволодіння різними вміннями, необхідними для здійснення «дорослих» видів діяльності (шиття, водіння автомобілем та ін.);

• інтелектуальна дорослість – прагнення бути компетентним.

Дорослішання супроводжується підвищенням конфліктності підлітка. Дослідження К. Поліванова та О. Куришева показали, що намагаючись самоствердитися в сім’ї, відношення підлітка з близькими стають особливо напруженимиЖ

10 років – конфліктна поведінка з бабусями, дідусями. Братами і сестрами;

11 років – конфлікти з мамою, відмова від «дитячих» форм поведінки;

12 років – зростання значення спілкування з батьком;

Формування самооцінки. В 11 років у школяра виникає потреба зрозуміти, краще пізнати себе і з’являється потреба в самооцінці. Оскільки підлітку ще важко оцінити самого себе, для нього стає важливою об’єктивна оцінка його діяльності та орієнтація на реальні досягнення. Характерним для цього віку є переважно негативне ставлення до себе ( за даними одного дослідження, третина підлітків цього віку оцінюють себе лише негативно).

12 років – посилюється інтерес до власного внутрішнього світу, формується вміння думати і говорити про себе, розвивається особистісна рефлексія.

У віці 13-14 років відбувається кардинальна перебудова ставлення підлітка до себе, формування «Я-концепції» підлітка, формування самооцінки підлітка.

Ефект Пігмаліона

Синдром «дефіциту успіху»

4. Основні напрямки роботи психолога з учнями старшого підліткового віку

Починається в 13 років

Завдання розвитку:

Основні завдання в старшому підлітковому віці полягають в розвитку:

• вміння оперувати гіпотезами, переходити від часткового до загального і навпаки, будувати умовиводи;

• розвиток інтелектуальної та особистісної рефлексії;

• волі, вміння ставити перед собою цілі і досягати їх;

• мотиваційної сфери, способів регуляції поведінки, емоційних станів;

• уяви;

• вміння будувати рівноправні стосунки з ровесниками, формування форм дружнього, вибіркового спілкування;

• позитивного і разом з тим адекватного образу свого тіла, фізичного «Я».