Добові коливання температури, частоти пульсу та дихання свиноматки №1245. З 21.02.07 по 27.02.07.

Дата	Температура, ^0С		Частота пульсу, уд/хв.		Частота дихання, уд/хв.
	ранок	вечір	ранок	вечір	ранок	вечір
21.02.07.	38,9	39	68	70	16	19
22.02.07.	38,6	38,4	72	75	18	16
23.02.07.	38,9	39,1	78	76	15	16
24.02.07.	38,8	38,7	75	79	13	18
25.02.07.	38,6	39,1	79	75	14	15
26.02.07.	39,2	38,9	78	72	12	13
27.02.07.	38,5	38,6	69	76	15	13

Мал. 3.2.

Добові коливання температури тіла, частоти пульсу та дихання свиноматки №1245 з 21.02.07. По 27.02.07.

1.Визначення габітусу (Habitus). Тварина займає фізіологічне стояче, але частіше фізіологічно лежаче положення, пригнічена.

Тілобудова – середня. Вгодованість – вище середньої. Конституція – м’ясна. Тулуб гармонійно побудований: достатньо довгий та глибокий, плечі та окости добре розвинуті, м’ясисті.

За типом нервової діяльності свиноматка врівноважена, нерухлива (флегматичний тип нервової діяльності).

2. Стан кон’юнктиви та видимих слизових оболонок. Слизові оболонки рота, носа, піхви – блідо-рожеві, помірно напружені, помірно вологі. Носові витікання не виявлено.

3. Волосяний покрив (щетина) не пігментований, зберігає еластичність, шкіра помірно волога і напружена.

4. Дослідження шкіри. Шкіра має специфічний помірний запах, не пігментована, еластична. П’ятачок холодний, вологий. Ектопаразитів, механічних порушень цілісності шкіри, висипів не виявлено. У ділянці трьох молочних пакетів спостерігається припухання та підвищення місцевої температури внаслідок розвитку гострого катарального запалення молочних пакетів.

5.Підшкірна клітковина добре розвинена. Спостерігаються набряки в ділянці трьох молочних пакетів, які характеризують щільною консистенцію, гіперемією, болючістю, підвищенням місцевої температури.

6.Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів. Поверхневі лімфатичні вузли величиною 4 – 5 см, діаметром, приблизно, - 4,5 см, рухливі. Поверхня гладенька, форма – округла, нормальної консистенції.

7. Дослідження рухового апарату. Тварина малорухлива. Патологій рухового апарату не спостерігається.

8. Дослідження вимені.

При досліджені вимені було встановлено: три молочних пакети на одній половині вимені набряклі, збільшені гостро гіперемійовані, болючі. При здоюванні після введення 10 – 12 ОД окситоцину кількох цівок молока спостерігали виділення з молоком згустків казеїну, перші порції молока рідші. рН молока знижений. Під шкірою наявні тверді вузли.

Б.Exploracio systematum et organorum singularium.

1. Дослідження серцево-судинної системи.

Проведення дослідження серцевого поштовху, визначення перкуторних меж серця не можливе внаслідок значного розвитку жирового шару (вгодованість вище середньої). При аускультації функціональних порушень в роботі серця не виявлено – перший тон ослаблений, обидва тони звучать приглушено. Величина артеріального пульсу становить на момент дослідження 38,9 ударів за хвилину.

2. Дослідження дихальної системи.

Частота дихання у досліджу вальної свиноматки знаходиться в межах норми (табл. 3.1.). Дихальні рухи ритмічні, симетричні, тип дихання – змішаний (грудо-черевний). Задишки, кашлю не спостерігається.

3. Дослідження харчотравної системи.

Апетит знижений. Спрага підвищена.

Слизова оболонка рота знаходиться в нормі: блідо червоного кольору, виразок, слинотечі, нальоту на слизовій оболонці рота, губ та щік немає.

Патологічних змін у прохідності, чутливості стравоходу, його припухання, крепітація не спостерігається.

Дослідження черевної порожнини ускладнюється наявністю запальних набряків в ділянці молочних пакетів.

4.Дослідження печінки.

Слизові оболонки та шкіра немає ознак жовтяниці. Болючості чи дискомфорту у ділянці печінки не спостерігається.

5.Дослідження сечостатевої системи.

Ознак ураження нирок (набряки, болючість) не виявлено.

Діурез зменшений, збільшується питома вага сечі. Сечовиділення не утруднене. Це пояснюється затримкою води в організмі внаслідок формування вогнища запалення та ексудації через розвиток запального набряку.

В сечі виявляють продукти інтенсивного обміну білків та жирів, що пов’язане із зниженням апетиту та використанням резервних (розміщених в депо) ліпідів та вуглеводів, підвищенням обміну речовин (на 40 – 60%).

6. Дослідження нервової системи.

Тварина пригнічена, апатична, стримано реагує на дачу корму та води.

Порушення зору ( стан зору, витікання з очей) не спостерігається. Тварина добре орієнтується у загоні, обминає перешкоди. Порося відкликається на кличку, реагує на дачу корму (порушень слуху немає), обнюхує корм, негативно реагує на нашатирний спирт (нюховий аналізатор працює добре). Дослідження смакового аналізатора ускладнюється зниженням апетиту.

У тварини зберігається тактильна чутливість (реагує на дотик до щетини холки, черевної стінки); больова – реакція на поколювання голкою при закритих у тварини очах; температурна – є реакція на прикладання холодних і теплих металевих пластинок.

Внаслідок пригнічення тварини тонус м’язів знижений, але тварина може вільно рухатися, добре орієнтується у просторі і координує рухи.

B. exsplorationis specialis

1. Дослідження системи крові.

При дослідженні фізичних властивостей крові отримано такі дані: відносна густина становить 1,058 г\см³, швидкість згортання крові – 10 хв., ретракція кров’яного згустку відбувається за 1.20 год. (часткова ретракція) і за 13 год. – повна, в’язкість крові – 6,1, швидкість осідання еритроцитів (за Панченковим) – 8,2, величина гематокриту – 42,8%. Проаналізувавши наведені дані можна підсумувати, що більшість наведених даних знаходяться в крайніх межах норми, що пояснюється деяким згущенням крові через вихід її рідкої частини у вогнище запалення, а також затриманням у тканинах хлоридів, які зв’язують воду.

При проведенні біохімічного аналізу крові визначали такі показники. Кількість гемоглобіну (за Салі) становить 10 г на 100 мл крові, тобто знаходиться в межах норми (9 – 11 г на 100 мл крові). Виявлено дещо зменшення кількості альбумінів. Рівень загального кальцію знаходиться в межах норми – 10,3 мг/100 мл крові (при нормі 10 – 13), як і вміст неорганічного фосфору – 5,8 мг/100 мл (норма – 5,5 – 8,0).

Дослідження морфологічного складу крові хворої тварини показало певне збільшення кількості еритроцитів, хоча їх показник все ж-таки залишається в межах фізіологічної норми (7,4 Т/л при нормі 6 – 7,5 Т/л), кількість тромбоцитів залишилась в нормі (246 Г/л, при нормі 180 – 300 Г/л), щодо лейкоцитів, то виявлено лейкоцитоз – нейтрофілію з простим зсувом ядра, лімфо- та еозинопенією.

Таблиця 3.4.

Лейкоцитарна формула. Свиноматка №1245.

Вид лейкоцитів	Кількість клітин
	В нормі	При хворобі
Базофіли	1	0
Еозинофіли	2	0
Нейтрофіли – мієлоцити	0	0
– юні	0	5
– паличкоядерні	4	22
– сегментоядерні	44	36
Лімфоцити	45	32
Моноцити	4	5

Мал..3.5.

Лейкограма. Свиноматка №1245.

2. Дослідження сечі.

При дослідженні сечовиділення встановлена олігоурія (1,2 л за добу). Сеча темно-жовтого кольору, прозора, водяниста, має специфічний для свиней запах. Відносна щільність сечі підвищена (1,037 г/мл), її рН залишається в межах норми – 7,3.

Хімічне дослідження сечі показало, що всі визначувані показники залишаються в нормі: білок, цукор, білірубін, кров та кров’яні пігменти не виявлені; рівень кетонових тіл (ацетон, бета-оксимасляна та ацетооцтова кислоти) підвищений.

3.Додаткові дослідження при діагностиці маститу включали:

1. Підрахунок соматичних клітин в молоці (за допомогою рахувальної камери). Їх кількість становить 2,6 млн. на 1 мл, що є позитивною діагностичною пробою на підтвердження маститу.

2. Постановку проби Уайтсайда, в результаті якої утворився згусток – позитивна реакція.

3. Проведення проби на лізоцим – негативна реакція.

4. Висів молока на поживні середовища: на м’ясопептонний агар (МПА) з глюкозою, на кров’яний агар (глибинний посів та САМР-проба). При посіві на МПА з глюкозою отримали сіро-білі округлі, правильної форми колонії. При глибинному посіві на кров’яний агар спостерігали невеликі зони β-гемолізу, які значно збільшувались при постановці САМР-проби (посіву штрихом збудника маститу Streptococus aralactiae між штрихами бактерій родини Stafilococus).

5. Мікроскопію мазків молока, фарбованих за Грамом. В полі зору мікроскопу спостерігали грам-позитивні довгі ланцюжки сплюснутих з боків коків розміром до 1 мкм (Streptococcus mastitis), а також грам-негативні палички розмірами 1 -3 мкм на 0,2 – 0,7 мкм (Escherichia coli)

При проведенні тесту на чутливість збудника до антибіотиків найкращі результати були отримані при використанні антибіотику групи тетрациклінів – ОХІ∙100.