Завдання 3.

Наприкінці 60-х років ХХ століття в Америці вийшла книга Д. Морріса “Гола мавпа”, у якій автор пише: “За фасадами сучасного міського життя та ж стара гола мавпа. Змінилися тільки назви: замість “полювання” ми говоримо ”робота”, замість “гнізда” – “будинок”, замість “спарювання” – “одруження”, замість “самки” – “дружина”. Біологічна природа тварини формує соціальну структуру цивілізації, а не навпаки”. Чи згодні Ви із цією точкою зору? Що ж переважає в людині: біологічне або соціальне? Аргументуйте свою відповідь.

Завдання 4.

Людина, яка живе в суспільстві, належить одночасно до безлічі соціальних груп. У кожній з них вона займає певний статус. Сукупність всіх статусів, що займає однлю людиною, називається статусним набором. Опишіть свій статусний набір (10-15 статусів). Які статуси в ньому є запропонованими, а які – такими, що досягаються? Визначите свій головний статус. Поясните, чому Ви так вважаєте?

Завдання 5.

Розподілите наведені потреби за групами, відповідно до теорії А. Маслоу (заповните таблицю): потреба в розвитку особистості; потреба в подиху; потреба у творчому самовираженні; потреба в гармонії; потреба в знанні; потреба в красі; потреба у визнанні; потреба в безпеці існування; потреба в турботі, опіці; потреба у впевненості в завтрашньому дні; потреба в реалізації здатностей; потреба в розумінні; потреба в повазі; потреба в їжі; потреба в кар'єрному рості; потреба в житлі; потреба в стабільності умов життя; потреба в компетентності; потреба в статусі; потреба в одязі; потреба в спілкуванні

Фізіологічні потреби
Потреби безпеки й стабільності життя
Соціальні потреби або потреби в приналежності й любові
Потреби престижу
Духовні потреби

Завдання 6.

Розподілите наведені цінності на дві групи – цінності-цілі й цінності-засоби (заповните таблицю): активна життєва позиція, здоров'я, щасливе сімейне життя, сімейне благополуччя, згода в суспільстві, вірні друзі, воля, краса, вихованість, толерантність, творчість, освіченість, акуратність, самореалізація, істина, цікава робота, любов, раціоналізм, відповідальність, самостійність, суспільне визнання, соціальна справедливість, життєва мудрість.

Цінності – цілі

Цінності – засоби

Завдання 7.

Соціологи Національного університету внутрішніх справ (м. Харків) у результаті проведення ретроспективного дослідження серед жителів міста, яким в 1959, 1969, 1979, 1989, 1999 р. виповнилося від 20 до 24 років, одержали наступні дані:

Таблиця 2.1

Проба “смаку” наркотиків (в %)

	“1959”	“1969”	“1979”	“1989”	“1999”
Так	4,05	6,91	13,85	19,72	49,09
Немає	95,95	92,89	85,74	79,88	49,29
Важко відповісти	0,0	0,2	0,41	0,39	1,62

Джерело: Молодь і наркотики (соціологія наркотизму / Під ред. В.А. Соболєва й І.П. Рущенко. – Харків: Торсінг, 2000 – С. 63.

Яка частка ваших ровесників пробувала “смак” наркотиків?

Які фактори спричинили поширення наркотиків у молодіжному середовищі?

Тема 3 СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА І СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ

1. Поняття «соціальна спільнота» і «соціальна група».

2. Соціальна структура суспільства.

3. Сутність і історичні типи соціальної стратифікації.

4. Соціальна мобільність, види мобільності.

1. Поняття «соціальна спільнота» і «соціальна група». Взаємодія індивіда і суспільства опосередковується соціальними групами, які є фундаментом суспільства.

В суспільстві існують різні об’єднання людей і далеко не всі з них можна віднести до соціальних груп. Термінове випадкове об’єднання людей зі слабкими соціальними зв’язками і різнорідним соціальним складом можна назвати соціальною спільнотою, а не соціальною групою. До таких спільнот відносять, наприклад, людей, що опинилися в одному місці (пасажири громадського транспорту, перехожі тощо), натовп, що спостерігає за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, чи людей, що мітингують на майдані, аудиторію читачів газети або глядачів у кінотеатрі.

Соціальна група – це сукупність людей, які мають спільну соціальну ознаку і виконують суспільно необхідну функцію в загальному розподілі громадської праці і діяльності. Соціальні групи класифікують за різними ознаками:

За характером зв’язків індивіда з групою відокремлюють:

1. Групи членства – будь-яка група, членом якої є індивід.

2. Референтна група – це та група, цінності якої є важливими для індивіда, з якою він порівнює себе як з еталоном. Наприклад, підлітки орієнтуються на стиль життя своїх кумирів, робітник організації, який бажає зробити кар’єру, – на поведінку вищого керівництва.

В залежності від розміру групи і характеру взаємодії її членів відокремлюють:

1. Малі групи – це малочислені (від двох до декількох десятків осіб) соціальні групи, члени яких знаходяться в безпосередньому стійкому особистому спілкуванні (сім’я, студентська група, бригада, дружня компанія та інш.).

2. Середні групи – це групи, об’єднані в організації (трудовий колектив підприємства, організації, закладу). Тут уже не всі члени групи можуть спілкуватися особисто, контакти будуть мати опосередкований характер.

3. Великі групи – це численні групи людей, розпорошені на великому просторі, які характеризуються опосередкованою солідарною взаємодією (класові, територіальні, національні спільноти).

Малі групи, в свою чергу, бувають первинні і вторинні. Первинні групи характеризуються інтимністю спілкування, мета їх створення – спілкування як таке (сім’я, друзі). Вторинні характеризуються формальністю контактів (навчальна група, трудовий колектив), вони створюються для досягнення інструментальних цілей (отримання освіти, прибутку тощо).

За характером властивостей індивідів, що входять до групи, відокремлюють наступні види великих груп: соціально-демографічні, соціально-поселенські, соціально-етнічні, соціально-професійні, соціально-класові тощо.

На відмінність від малих і середніх груп, великі характеризуються:

• великою кількістю членів,

• відсутністю обов’язкових особистих контактів,

• відсутністю чи відносно невеликим ступенем згуртованості і організованості.