- •Національний технічний університет
- •Мікроекономіка
- •Протокол № 1 від 27.02.2003
- •Передмова
- •Розділ і. Загальні основи мікроекономіки
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •2. Методи мікроекономічного аналізу
- •3.Мікросистема та її основні характеристики
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь.
- •Тема 2. Попит, пропозиція та їх взаємодія
- •1. Модель попиту
- •2. Модель пропозиції
- •3. Механізм встановлення ринкової рівноваги: статичний та динамічний підходи
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Тема 3. Еластичність попиту і пропозиції
- •1. Поняття еластичності. Цінова еластичність попиту
- •2. Нецінова еластичність попиту
- •3. Цінова еластичність пропозиції
- •Питання для обговорення на семінарському занятті.
- •Практикум
- •Розділ іі. Теорія поведінки споживача
- •Тема 4. Теорія споживацького вибору
- •Корисність. Закон спадної граничної корисності
- •Споживацькі переваги та криві байдужості
- •Бюджетні обмеження
- •Оптимальний споживацький вибір
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Тема 5. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів
- •1. Реакція споживача на зміну доходу. Крива “дохід-споживання”
- •2. Криві Енгеля
- •3. Реакція споживача на зміну ціни. Крива “ціна-споживання”
- •4. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Розділ іі. Теорія поведінки виробника
- •Тема 6. Теорія виробництва
- •Виробництво та виробнича функція
- •Ізокванта
- •3. Зміна масштабу виробництва
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Завдання 3. Використовуючи наступні дані, доведіть, що закон спадної граничної продуктивності діє в даному випадку. (Інші фактори передбачаються незмінними).
- •Тема 7. Виробництво та теорія витрат
- •Витрати виробництва
- •Доходи виробництва
- •3. Функція витрат і рівновага виробника
- •4. Витрати в короткостроковому періоді
- •5. Витрати фірми в довгостроковому періоді
- •6. Трансакційні витрати
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Розділ іv. Теорія ринкових структур: ринок товарів
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Основні риси ринку досконалої конкуренції
- •Особливості економічної стратегії фірми в короткостроковому періоді
- •Стратегія фірми в довгостроковому періоді. Переваги конкурентного ринку
- •Конкурентної фірми в довгостроковому періоді
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Тема 9. Монопольний ринок
- •1. Характерні риси і ціноутворення монополії
- •2. Економічні наслідки монополії
- •3. Антимонопольна політика держави
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Тема 10. Олігополістичний ринок
- •1. Ознаки олігополії
- •2. Основні моделі та стратегії
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Тема 11. Ринок монополістичної конкуренції
- •1. Основні риси монополістичної конкуренції
- •2. Максимізація прибутку в умовах монополістичної конкуренції
- •3. Монополістична конкуренція та ефективність
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Розділ V.Ринки факторів виробництва
- •Тема 12. Утворення похідного попиту на ресурси
- •Теорія граничної продуктивності та попит на ресурси
- •2. Фактори, які впливають на зміни в попиті на ресурс
- •3. Оптимальне співвідношення ресурсів. Правила максимізації прибутку та мінімізації витрат
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Тема 13. Ціноутворення на ринку ресурсів
- •1. Визначення заробітної плати
- •2. Економічна рента та механізм її формування
- •3. Позичковий відсоток як дохід на фактор капіталу
- •4. Підприємницький дохід та економічний прибуток
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Робоча сила Капітал
- •Розділ VI. Загальна рівновага
- •Тема 14. Загальна рівновага конкурентних ринків
- •Аналіз часткової та загальної рівноваги
- •2. Діаграма Еджворта
- •3. Ефективність виробництва
- •4. Обмін та ефективність розподілу
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Основні школи мікроекономіки
- •Бібліографічні дані вчених-економістів, що внесли вклад в розвиток мікроекономіки
- •Література
- •Питання для підготовки доІспиту
- •Мікроекономіка
- •Роботу до друку рекомендував п.Г.Перерва
- •Друкарня нту “хпі”
Доходи виробництва
Мета кожного підприємства – дістати максимальний прибуток. У мікроекономіці розглядаються поняття доходу і прибутків, досліджуються умови їх максимізації.
Сукупний дохід(TR)– це виторг від продажу продукту: TR = Р·Q,
де Р – ціна одиниці продукції; Q – кількість проданих одиниць продукції.
Середній дохід(АR)– це дохід на одиницю проданої продукції: АR = TR/Q.
Граничний дохід– це приріст сукупного доходу при продажі додаткової одиниці продукції: MR = dTR/dQ.
Прибуток(Pf)– це різниця між сукупним доходом (виторгом) і витратами на виробництво. Розрізняють нормальний прибуток, бухгалтерський та економічний.Нормальний прибуток– плата, яку повинна робити фірма, щоб придбати й утримати (у рамках даного підприємства) підприємця.Бухгалтерський прибуток– це різниця між доходами фірми і бухгалтерськими (зовнішніми) витратами.Економічний прибуток– це надлишок доходу над економічними витратами.
Видно, що економісти і бухгалтери по-різному визначають величину прибутку. Прибуткова справа для бухгалтера може бути збитковою для економіста. Така ситуація складається тоді, коли використовувані ресурси дають менший результат, ніж могли б отримати при використанні іншим способом.
Економічний підхід при розрахунку прибутку має винятково важливе значення для прийняття рішень. Бухгалтерський підхід важливий для поточної господарської діяльності (для оподатковування, розрахунку амортизаційних відрахувань). Економічний підхід має універсальне значення в організації бізнесу.
Щоб прийняти правильне рішення про вкладення капіталу й обсяг випуску, фірма також розраховує показники середнього прибутку (Apf)і граничного прибутку(MPf). Apf = Pf/Q; MPf = dPf/dQ.
3. Функція витрат і рівновага виробника
Кожен виробник, купуючи фактори для організації виробництва, має обмеження в засобах. Нехай фактор "праця" (L – вісь X) і фактор "капітал" (K – вісь Y) є змінними. Вони мають визначені ціни (r – ціна капіталу, w- ціна праці на період аналізу залишаються постійними). Тоді витрати на придбання фактора "працю" складуть wL, а фактора "капітал" – rK. Сукупні витрати (TC – const) складуть:
ТС = wL + rK. |
|
Крива, що показує всі сполучення трудового і капітального факторів виробництва, що мають однакову вартість, називаєтьсяізокостою. Зі збільшенням коштів на придбання факторів лінія ізокости буде зрушуватися вправо і вгору. Графічно ізокоста виглядає так само, як бюджетна лінія споживача. При незмінних цінах ізокости являють собою прямі рівнобіжні лінії з негативним кутом нахилу. Чим більше бюджетні можливості виробника, тим далі від початку координат знаходиться ізокоста (рис. 7.3). Ізокосту також називають лінією рівних витрат підприємства.
Обсяги використовуваного капіталу (К) і праці (L) становлять:
;.
Якщо змінюється ціна фактора, то змінюється і кут нахилу ізокости (рис. 7.3), що визначається співвідношенням w/r.
Рівновага виробника забезпечується тоді, коли він досягає максимуму обсягу виробництва при мінімальних витратах. Звичайно для стабільної технології це можна одержати в окремих точках ізоквант (частіше в одній), де кут нахилу ізокванти збігається з кутом нахилу дотичної до неї ізокости (рис. 7.4).
Іншими словами, оптимум виробника визначається рівністю граничної норми технологічного заміщення одним ресурсом іншого (характеристика ізокванти) і співвідношенням цін ресурсів (характеристика ізокости), і виникає в тому випадку, коли гранична норма технологічного заміщення дорівнює відношенню цін факторів виробництва.
або.
Останнє рівняння відображає принцип найменших витрат, суть якого у тому, що виробництво заданого обсягу продукції з мінімальними витратами вимагає, щоб ресурси, які одночасно використовуються, мали однакову величину граничного продукту на одиницю вартості ресурсу.
Якщо з’єднати точки, що відповідають комбінаціям факторів виробництва, які мінімізують витрати при різних заданих обсягах виробництва, то дістанемо так звану траєкторію зростання.