- •1. Предмет і методологія курсу «Судові та правоохоронні органи України».
- •2.Система, структура і діючі законодавчі джерела у вивченні навчальної дисципліни.
- •3. Місце курсу в системі інших навчальних юридичних дисциплін.
- •4.Поняття правоохоронної діяльності держави. Основні напрямки правоохоронної діяльності. Правоохоронні органи України, їх завдання та основні функції.
- •5. Концептуальні основи реформи судової системи в Україні.
- •Природа, поняття та ознаки судової влади.
- •2.Структура владовідносин.
- •3.Цілеспрямованість влади.
- •4.Вольовий характер влади.
- •5.Регулююче й організаційне призначення влади.
- •6.Примусовий характер влади.
- •2.Легітимність.
- •3.Нормативність.
- •4.Особлива предметна сфера.
- •5.Ситуативний характер.
- •Повнота і виключність судової влади.
- •4.Форми реалізації та функції судової влади.
- •5.Поняття і ознаки правосуддя.
- •6.Система принципів правосуддя (принципів організації та діяльності суду)
- •Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
- •2. Історія розвитку судоусрою (судової системи) України.
- •3. Характеристика сучасного судоустрою України. Види судів судоустрою.
- •4.Побудова системи судоустрою за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності.
- •5. Поняття ланки судоустрою та судової інстанції. Порядок утворення (реорганізації) і ліквідації судів.
- •Порядок утворення і ліквідації суду згідно ст.19 зу «Про судоустрій і статус суддів».
- •6.Спеціалізація судів.
- •Повноваження, склад, порядок утворення та ліквідація місцевих загальних, місцевих господарських та місцевих адміністративних судів
- •Голова місцевого суду, його заступники.
- •Судді місцевих судів та присяжні. Слідчий суддя та судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх.
- •5. Апарат місцевого суду.
- •6. Організація роботи у місцевому суді. Організаційне забезпечення діяльності суду.
- •Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
- •1. Місце та види апеляційних судів у судоустрою України.
- •3. Голова апеляційного суду, його права та обов’язки. Заступники голови апеляційного суду, секретарі судових палат, їх повноваження.
- •4.Апарат суду. Організація роботи у апеляційному суді.
- •Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
- •Місце та види вищих спеціалізованих судів у судоустрої України.
- •2. Склад, порядок утворення і ліквідації вищих спеціалізованих судів. Юрисдикція та повноваження. Права та обов’язки суддів.
- •Голова вищого спеціалізованого суду, його права та обов’язки. Заступники голови суду, секретарі судових палат, їх повноваження.
- •Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
- •2.Склад та структура Верховного Суду. Повноваження.
- •3. Судді, порядок обрання на посаду у Верховному Суді. Повноваження, права та обов’язки.
- •Порядок обрання на посаду та звільнення з посади голови Верховного Суду, та Касаційних судів, їх заступників. Права та обов’язки.
- •Пленум Верховного Суду, Науково-консультативна рада та офіційно друкований орган Верховного Суду в умовах формування правової держави.
- •Апарат Верховного Суду. Організація роботи Верховного Суду.
- •1.Роль Вищої ради правосуддя у формуванні корпусу професійних суддів України
- •2. Склад і порядок утворення Вищої ради правосуддя (врп).
- •5. Акти, що видає врп. Організація роботи Вищої ради правосуддя.
- •6. Вища кваліфікаційна комісія суддів (вккс) та її статус. Склад, порядок формування.
- •7.Компетенція, основні повноваження, права члена вккс. Дисциплінарне провадження вккс. Рішення, які приймає вккс. Організація роботи вккс.
- •8. Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •9.Національна школа суддів України.
- •Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
- •2.Історія розвитку конституційної юрисдикції в Україні. Виникнення Конституційного Суду України співпадає з питання 1 цієї теми.
- •3.Завдання Конституційного Суду України, принципи діяльності.
- •4. Склад та порядок формування Конституційного Суду України.
- •5. Юрисдикція та основні повноваження Конституційного Суду України.
- •6.Права та обов'язки Голови Конституційного Суду України.
- •7.Секретаріат і організація роботи Конституційного Суду України.
- •Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання
- •2.Організаційні форми суддівського самоврядування: збори суддів та вищі органи суддівського самоврядування – з’їзд суддів та Рада суддів України. Порядок скликання та проведення.
- •Порядок скликання з’їзду суддів України
- •Рада суддів України
- •3.Компетенція органів суддівського самоврядування.
- •4.Рішення органів суддівського самоврядування та їх виконання.
- •Тема 11.
- •2.1.Правові основи організаційного забезпечення діяльності судів.
- •4. Засади фінансування судів.
- •Види організаційного забезпечення діяльності судів.
- •3.2.Матеріально-технічне
- •3.3.Кадрове
- •3.4.Інформаційне та організаційно-технічне забезпечення діяльності судів
- •II. Організація виконання Програми
- •III. Фінансування Програми
- •IV. Очікувані результати виконання Програми
- •V. Основні заходи Програми Створення і розвиток інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи
- •Завдання, компетенція та повноваження Державної судової адміністрації України. Права та обов’язки Голови Державної судової адміністрації України.
- •1. Місце прокуратури у механізмі держави.
- •2. Iсторія зародження і етапи розвитку прокуратури.
- •3. Співвідношення діяльності прокуратури України та інших владних структур.
- •4. Сутність, задачі прокуратури. Принципи організації і діяльності прокуратури.
- •5. Система і структура органів прокуратури.
- •1. Функції органів прокуратури України.
- •2. Робота із зверненнями громадян та юридичних осіб в органах прокуратури.
- •3. Кадрове забезпечення органів прокуратури.
- •4.Кваліфікаційно – дисциплінарна комісія прокурорів.
- •5. Надання правової допомоги відповідно до міжнародних угод.
- •1. Міністерство внутрішніх справ: загальна структура та чисельність Міністерства внутрішніх справ України. Основні завдання, функції та повноваження.
- •2. Правова основа організації та діяльності Національної поліції України. Організація Національної поліції та її підпорядкованість.
- •3. Національна поліція України: головні завдання, принципи діяльності, управління та повноваження Національної поліції України.
- •4. Обов’язки та права співробітників Національної поліції України.
- •1. Національне антикорупційне бюро – орган, що борется з корупційними правопорушеннями.
- •2. Прнципи діяльності Націоанвльно антикорупційного бюро.
- •3. Структура Національного антикорупційного бюро.
- •4. Повноваження Національного антикорупційного бюро.
- •5. Директор Національного антикорупційного бюро та його повноваження.
- •6. Порядок добору працівників до Національного антикорупційного бюро.
- •2. Основні завдання Міністерства юстиції України.
- •3. Повноваження Міністерства юстиції та його органів, основні функції.
- •4. Організація роботи Міністерства юстиції України.
- •1.Служба безпеки України – орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України: завдання, принципи та правові основи діяльності.
- •2.Система Служби безпеки України.
- •3.Права та обов’язки Служби безпеки України.
- •4.Військової служба правопорядку : її завдання та призначення.
- •5.Структура військової служби правопорядку.
- •6. Права та функції Військової служби правопорядку.
- •2. Поняття адвокатури, її завдання та роль у суспільному житті.
- •3. Конституційно-правове регулювання діяльності адвокатури України.
- •4. Принципи організації та діяльності адвокатури.
- •5.Поняття та сутність адвокатського самоврядування.
- •6. Стратегічні напрями реформування адвокатури в Україні.
- •7..Набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Присяга адвоката. Права та обов’язки адвоката.
- •9.Державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви.
- •10.Приватна нотаріальна діяльність.
- •Тема 19 судові та правоохоронні органи зарубіжних країн Основний текст
- •1.Основні положення організації судових, правоохоронних органів сша, Великої Британії, Франції, фрн. Історична еволюція судоустрою та судочинства в європейських країнах.
- •2.Судоустрій та основні функції судових систем сша, Великої Британії, Франції, фрн.
- •3. Завдання, функції і повноваження органів прокуратури європейських країн
- •Перелік нормативних джерел та спеціальної літератури Нормативні джерела:
- •Основна:
4.Форми реалізації та функції судової влади.
Реалізація судової влади завжди здійснюється в певній формі — передбаченій законом процедурі судочинства. Ця процедура чітко встановлює, що має здійснюватися в суді при підготовці до розгляду та судовому розгляді справ. Головне її завдання— забезпечити законне, мотивоване і справедливе рішення. Зазначені процедури засновані на гласності, забезпеченні права на захист та оскарження судового рішення, можливості участі представників народу у прийнятті рішення по справі, рівності сторін та на інших принципах
Судова влада в Україні здійснюється у таких формах:
Цивільне судочинство є формою реалізації судової влади, в процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають із цивільних, сімейних та деяких інших правовідносин. Закон зобов’язує забезпечити правильний і своєчасний розгляд цивільних справ, сприяти поновленню порушених майнових, особистих та інших прав громадян, визначаючи для цього суди загальної юрисдикції й наділяючи їх відповідною компетенцією. Зміст цивільного судочинства складає розгляд і вирішення по суті юридичних справ, пов’язаних із захистом майнових, особистих немайнових, сімейних та інших прав і законних інтересів суб’єктів права. У порядку цивільного судочинства також розглядаються справи (безвісна відсутність особи, фактичні шлюбні відносини тощо. Тільки суд може позбавити громадянина можливості розпоряджатися своїми правами внаслідок душевної хвороби чи з інших причин.
Цивільне судочинство вершиться судами загальної юрисдикції. Ця процедура регламентована Цивільним процесуальним кодексом.
Господарське судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають у сфері господарських правовідносин. Зміст господарського судочинства полягає в розгляді й вирішенні правового конфлікту, що виник між суб’єктами, які здійснюють господарську або іншу економічну діяльність. Судова влада повинна сприяти поновленню порушених правових норм і тим самим вирішувати соціальні й економічні завдання.
Господарське судочинство вершиться спеціалізованими господарськими судами, що входять до системи судів загальної юрисдикції. Його процедура регламентована Господарським процесуальним кодексом.
Адміністративне судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридично значущі справи, що виникають у сфері управлінських правовідносин за наявності публічного інтересу. Закон передбачає, що при реалізації судової влади в адміністративному судочинстві має бути забезпечено своєчасний, всебічний, повний та об’єктивний розгляд обставин справи й вирішення у відповідності із законом. Предметом судового розгляду є скарга на дії (бездіяльність) посадових чи службових осіб, державних органів. Публічний інтерес є об’єктом конфліктів, що виникають у царині управлінсько-адміністративних правовідносин.
Адміністративне судочинство вершиться спеціалізованими адміністративними судами, що входять до системи судів загальної юрисдикції, відповідно до процедури, визначеної Кодексом про адміністративне судочинство.
Кримінальне судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої розглядаються й вирішуються справи про злочини. Зміст кримінального судочинства полягає в розгляді в судових засіданнях кримінальних справ і застосуванні встановлених законом видів покарання до осіб, які винні у вчиненні злочину, або у виправданні невинних. Винність обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину може бути встановлена лише судовим вироком, який набув законної сили. Беручи до уваги серйозність обмеження особистої свободи громадян, щодо яких застосовуються запобіжні заходи або заходи медичного характеру, законодавець надає право вирішення цих питань тільки суду.
Кримінальне судочинство вершиться загальними судами в межах процедури, визначеної Кримінально-процесуальним кодексом.
Функції судової влади. За лексичним значенням термін "функція" означає "обов'язок, коло діяльності, призначення, роль". Поняття "функція" використовується для характеристики певного кола діяльності, що виконується яким-небудь органом чи особою. Разом із тим цим поняттям оперують для позначення зовнішнього прояву властивостей якого-небудь предмета в певній системі відносин. Це значить, що функції судової влади залежатимуть від місця й ролі суду в певному суспільстві.
У сучасному суспільстві судова влада вирішує юридично значущі справи, що мають правові наслідки. Зміст цієї функції полягає в тому, що виключно судові органи й судді як носії судової влади мають повноваження щодо юридичної оцінки правовідносин, що виникають у сфері застосування норми права. Суд (судді) компетентний зробити висновок про наявність порушених норм права, дати правову оцінку такому порушенню, визначити коло осіб, винних у цьому, та призначити їм міру відповідальності за таке порушення і, нарешті, окреслити заходи щодо поновлення порушеного права. Протягом такої діяльності суд (судді) судить про право, тобто здійснює правосуддя. Таким чином, правосуддя становить зміст судової діяльності по вирішенню юридично значущих справ, що мають правові наслідки.
Порушення правових норм у формі їх недотримання або невиконання може мати різний характер, різну міру небезпеки. Усі ці порушення охоплюються поняттям "посягання". Найбільш небезпечним посяганням є злочин - суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом. Інші порушення правових норм поділяються на цивільні (заподіяння шкоди особі, майну громадянина або організації, невиконання покладених законом або взятих за договором обов'язків тощо) та адміністративні (дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху та ін.).
Відповідно до видів посягань виникає юридична справа, тобто конкретний життєвий випадок, до якого відповідним органом застосовується закон. У випадку порушення законів про охорону навколишнього природного середовища - це органи екологічного й санітарно-епідеміологічного контролю, при недотриманні фінансового законодавства - органи податкової служби, у разі порушення прав та інтересів підприємств, установ, організацій як суб'єктів господарської діяльності, яких охороняє закон, - це господарський суд. Повноваження відповідних органів по розгляду юридичних справ з винесенням по них юридично обов'язкових рішень називається юрисдикцією. Кількість цих органів достатньо велика. Так, за Кодексом про адміністративні правопорушення правом притягнення громадян та юридичних осіб до адміністративної відповідальності наділені понад тридцять органів та їх посадових осіб, у тому числі й суд.
Юрисдикція суду відрізняється від інших її видів наступними характерними рисами:
1) судова діяльність - це єдиний вид юрисдикційної діяльності, що здійснюється від імені держави. Ні прокуратура, ні Національна поліція, ніякі інші юрисдикційні органи не виносять своїх рішень від імені України;
2) судова діяльність здійснюється лише судом. Будь-який інший юрисдикційний орган, розглядаючи конкретну юридичну справу, теж застосовує відповідні норми закону до певної події, дії (бездіяльності), особи, правовідносин. Ця діяльність може бути зовнішньо схожа на судову, але за юридичною силою рішень, які виносяться судом, останній є найвищим юрисдикційним органом;
3) процедура судового провадження має детальну регламентацію в законі, що містить відповідну послідовність судових дій, реалізацію прав учасників процесу й дотримання покладених на них обов'язків. Усе це охоплюється поняттям "процесуальна форма". Істотні відхилення від процесуальної форми є підставою для скасування судового рішення.
У межах функції судової влади щодо вирішення юридично значущих справ, що мають правові наслідки, суди (судді) виконують наступні види діяльності.
1. Розглядають і вирішують по суті правові конфлікти, що виникають у суспільному житті між фізичними особами, між фізичними й юридичними особами, між юридичними особами з приводу порушення їх прав і законних інтересів, передбачених кримінальним, цивільним, господарським, адміністративним, міжнародним, екологічним, сімейним, житловим, конституційним, податковим чи іншим законодавством.
Підставою для звернення особи до суду за розглядом правового конфлікту є неправомірні дії (бездіяльність) або рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних чи фізичних осіб, які: (а) порушують передбачені законом права цих осіб, (б) перешкоджають вільному використанню закріплених прав, (в) накладають на осіб не передбачені законом (або іншим документом, що засвідчує права особи) обов'язки, (г) безпідставно притягують особу до відповідальності.
. Наведені питання стають предметом судового розгляду. Вирішення таких правових конфліктів відбувається в судовому засіданні в порядку, закріпленому процесуальним законодавством. За результатами розгляду справи суд може визнати дію (бездіяльність) або рішення однієї зі сторін спору незаконним і зобов'язати задовольнити вимоги іншої сторони (припинити незаконну дію (бездіяльність), скасувати незаконне рішення тощо), а також учинити дії щодо поновлення порушеного права. Суд визначає вид і міру відповідальності винної сторони, а також розмір компенсації шкоди, спричиненої незаконними діями (бездіяльністю) або рішенням правам і законним інтересам постраждалої сторони. У разі визнання дії (бездіяльності) або рішення, що є предметом судового розгляду, законним суд відмовляє стороні в задоволенні її скарги.
Розгляд справ щодо відповідності Конституції України рішень (актів), що приймаються вищими органами державної влади, здійснюється Конституційним Судом України (закони, інші правові акти Верховної Ради України; акти Президента України; акти Кабінету Міністрів України. Цей орган судової влади покликаний забезпечувати їх відповідність Конституції України. Реалізуючи повноваження, передбачені Законом України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд виступає органом контролю за дотриманням конституційної законності в державі. У випадку невідповідності законів та інших нормативних актів або їх окремих положень Конституції і законам України або належним чином укладеним і ратифікованим міжнародним договорам та угодам він визнає їх недійсними з моменту введення їх у дію.
Усі інші правові конфлікти, що не входять до компетенції Конституційного Суду України, розглядаються судами загальної юрисдикції.
2. Вирішують питання щодо можливості (необхідності) застосування до особи заходів процесуального примусу і провадження окремих слідчих та оперативно-розшукових дій, що обмежують конституційні права та свободи людини.
У межах цієї діяльності судді розглядають і вирішують питання стосовно надання органам досудового слідства при розслідуванні кримінальних справ дозволу на провадження таких процесуальних і слідчих дій:
а) обрання до підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
б) подовження строку тримання під вартою, але в межах строку, встановленого законом;
в) направлення підозрюваного, обвинуваченого, які не знаходяться під вартою, до психіатричного стаціонару для проведення судово-психіатричної експертизи;
г) проведення обшуку в житлі та іншому володінні особи;
д) проведення примусової виїмки із житла або іншого володіння особи;
е) проведення обшуку особи або виїмки в неї предметів і документів;
ж) накладення арешту на кореспонденцію;
з) зняття інформації з каналів зв'язку.
Закон передбачає, що у виключних випадках, коли проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а також виїмки із житла та іншого володіння особи, обшуку особи в інтересах слідства повинно бути здійснене негайно, зазначені слідчі дії можуть бути проведені за постановою слідчого без відповідного рішення суду. Проте слідчий зобов'язаний повідомити протягом доби суд про виконані слідчі дії. Суд протягом доби перевіряє законність і необхідність їх проведення. Якщо висновок судді констатує незаконність дій слідчого, всі докази, отримані ним при проведенні вищевказаних дій, визнаються незаконними.
Перелік оперативно-розшукових заходів, дозвіл на проведення яких дає суд, а також порядок його отримання передбачено Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р. Відповідно до цього Закону суд дає висновок про доцільність проведення оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з обмеженням конституційних прав громадян на таємницю листування, телефонних розмов, поштових, телеграфних та інших повідомлень, недоторканності житла.
На підставі розглянутих у судовому засіданні матеріалів, що надані суб'єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, суддя робить висновок (шляхом винесення відповідної постанови) про можливість і доцільність проведення оперативно-розшукових заходів за наявності передбачених законом підстав і відповідно до обов'язкових умов для їх здійснення або відмовляє в їх проведенні, якщо немає передбачених законом обставин та умов.
3. Розглядають і вирішують скарги на дії (бездіяльність) прокурора, слідчого, і дають висновок щодо їх законності й обґрунтованості.
Відповідно до закону всі постанови слідчого, прокурора, про відмову в порушенні кримінальної справи, про її закриття, а також їх рішення та дії, що зачіпають конституційні права та свободи учасників кримінального судочинства або ускладнюють доступ громадян до суду, можуть бути оскаржені в суд за місцем провадження досудового слідства. Скарга може бути подана заявником, його захисником чи представником безпосередньо або через особу слідчого чи прокурора На підставі поданої заінтересованою особою скарги на дії (бездіяльність) зазначених осіб у порядку судового засідання суд оцінює дії (бездіяльність) або рішення прокурора, слідчого.
Принесення скарги не зупиняє провадження оскаржуваної дії або оскаржуваного рішення, якщо його не прийме слідчий, прокурор або суддя.
Суддя робить висновок про законність та обгрунтованість дій (бездіяльності) та рішень слідчого, прокурора на підставі всебічного, об'єктивного й повного судового розгляду обставин, що оскаржуються, за участю заявника та його захисника або представника, інших осіб, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються оскаржуваними діями (бездіяльністю) або рішенням, а також за участю прокурора.
Неявка осіб, своєчасно повідомлених про час розгляду скарги, не є перепоною для розгляду справи судом.
За результатами розгляду скарги суддя виносить одне з наступних рішень:
а) про визнання дії (бездіяльності) або рішення відповідної посадової особи незаконним або необґрунтованим і про обов'язок усунути допущене порушення;
б) про залишення скарги без задоволення.
Дії (бездіяльність) і рішення судді можуть бути оскаржені до вищого суду. Розгляд таких скарг здійснюється відповідно до процесуального законодавства в порядку апеляційного або касаційного провадження.
4. Офіційно засвідчують юридичні факти, що визначають виникнення, зміну чи припинення особистих або майнових прав фізичних та юридичних осіб. Перелік таких фактів, що підлягають судовому засвідченню, визначено законодавством.
5. Виключною компетенцією суду є прийняття в передбачених законом випадках рішень щодо обмеження прав та свобод громадян, що не пов'язано з учиненням правопорушення. Зокрема, йдеться про компетенцію суду стосовно визнання у випадках, визначених законом, особи недієздатною або обмежено дієздатною. Так, тільки суд може визнати особу недієздатною через психічне захворювання, коли вона не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.
До компетенції суду також належить обмеження дієздатності громадянина, який внаслідок зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами ставить свою сім'ю у скрутне матеріальне становище.
За судовим рішенням примусово поміщається в стаціонарний медичний заклад особа, хвороба якої є загрозою для оточуючих, або особа, яка страждає тяжким психічним захворюванням.
6. Діяльність суду завжди пов'язана з правозастосовною діяльністю, у процесі якої судді тлумачать правову норму. Але слід відокремити напрямок судової діяльності, який безпосередньо полягає у трактуванні норми права. За результатами такої діяльності суд робить висновок про правовий зміст норми й відповідність її Конституції.
Таким чином, визначення функцій судової влади сприяє розкриттю її ролі та значення в суспільстві, державі в цілому. Основною функцією судової влади є вирішення юридично значущих справ, що мають юридичні наслідки. Рішення, що приймаються судом у межах здійснюваної функції, обов'язкові для всіх державних органів, організацій та установ усіх форм власності, фізичних та юридичних осіб. Інакше вступає в дію механізм державного примусу, який забезпечує виконання рішення суду.
Становлення функцій судової влади здійснювалось одночасно зі становленням теорії судової влади, сприйняттям й розумінням її природи та ознак. Не виключається, що з розвитком державності й інституту судової влади, зокрема, остання може наділятися й іншими функціями. Однак вивчення специфіки і природи судової влади буде неповним, якщо залишити поза розглядом принципи судової влади.