Субарахноїдальний крововилив.
Вилив крові у
субарахноїдальний простір звичайно є
наслідком розриву мішковидних аневризм
(85%) і проявляється раптовим, громоподібним
сильним головним болем та менінгізмом.
Фокальні неврологічні симптоми часто
відсутні (можуть бути окорухові
порушення), або, якщо виникають, є
наслідком проник-нення крові у речовину
мозку чи за рахунок вторинної вазоспастичної
ішемії (кіркової, 3-й – 14-й дні).
Підозра на САК є
показанням до люмбальної пункції, яка
виявляє свіжу кров у лікворі (або
ксантохромію ліквору через 5 – 14 днів
після епізоду). Крім КТ, при САК показана
пряма ангіографія для виявлення аневризми
і встановлення пока-зань до операції.
Важкість перебігу встановлюється за
шкалою Ханта-Геса:
I |
Головний
біль, м’які менінгеальні знаки |
II |
Сильний
головний біль та виразні менінгеальні
знаки |
III |
Сомноленція,
дезорієнтування, можливі м’які
фокальні неврологічні симптоми |
IV |
Сопор,
виражені симптоми фокального
неврологічного дефіциту |
V |
Коматозний
стан, можливо з симптомами
транстенторіального вклинення |
Лікування САК
переважно хірургічне (видалення чи
виключення аневризми з кровообігу),
якомога більш раннє. До того – суворий
спокій, контроль АТ, гемо-статична
терапія 1 – 3 доби. При появі ознак
відстроченої ішемії мозку – анта-гоністи
кальцію (німодипін) та “triple-H
therapy”:
hepertension,
hypervolemia,
hemodilution.
При розвитку гострої гідроцефалії –
вентрикуло-перитонеальний шунт.