Субарахноїдальний крововилив.

Вилив крові у субарахноїдальний простір звичайно є наслідком розриву мішковидних аневризм (85%) і проявляється раптовим, громоподібним сильним головним болем та менінгізмом. Фокальні неврологічні симптоми часто відсутні (можуть бути окорухові порушення), або, якщо виникають, є наслідком проник-нення крові у речовину мозку чи за рахунок вторинної вазоспастичної ішемії (кіркової, 3-й – 14-й дні).

Підозра на САК є показанням до люмбальної пункції, яка виявляє свіжу кров у лікворі (або ксантохромію ліквору через 5 – 14 днів після епізоду). Крім КТ, при САК показана пряма ангіографія для виявлення аневризми і встановлення пока-зань до операції. Важкість перебігу встановлюється за шкалою Ханта-Геса:

I	Головний біль, м’які менінгеальні знаки
II	Сильний головний біль та виразні менінгеальні знаки
III	Сомноленція, дезорієнтування, можливі м’які фокальні неврологічні симптоми
IV	Сопор, виражені симптоми фокального неврологічного дефіциту
V	Коматозний стан, можливо з симптомами транстенторіального вклинення

Лікування САК переважно хірургічне (видалення чи виключення аневризми з кровообігу), якомога більш раннє. До того – суворий спокій, контроль АТ, гемо-статична терапія 1 – 3 доби. При появі ознак відстроченої ішемії мозку – анта-гоністи кальцію (німодипін) та “triple-H therapy”: hepertension, hypervolemia, hemodilution. При розвитку гострої гідроцефалії – вентрикуло-перитонеальний шунт.