- •Тема Патогенні рикетсії. Біологічні властивості. Методи лабораторної діагностики рикетсіозів. Серологічна діагностика епідемічного висипного тифу та Ку-лихоманки Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні коки. Стафілококи. Стрептококи. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань. Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні коки. Менінгококи. Гонококи. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань Базові тести
- •Крок 200-2007
- •Тема Патогенні ентеробактерії. Ешерихії. Шигели. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика ешерихіозів та шигельозу. Базові тести
- •Крок 2006-207
- •Тема Патогенні ентеробактерії. Сальмонели. Збудники черевного тифу та паратифів а і в. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань. Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні ентеробактерії. Сальмонели - збудники гострих гастроентеритів. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Умовно-патогенні ентеробактерії – протеї, клебсієли. Псевдомонади. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні вібріони. Морфологія та біологічні властивості холерного вібріона. Мікробіологічна діагностика холери Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Збудники зоонозів – чуми, псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу та туляремії. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Збудники зоонозів – бруцельозу та сибірки. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Збудники анаеробних інфекцій – правця, ботулізму. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Крок 2006-2007
- •Тема Коринебактерії дифтерії. Бордетели кашлюку. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Мікобактерії туберкульозу. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика туберкульозу Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні спірохети. Трепонеми. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика сифілісу Базові тести
- •Крок 2007-2008
- •Тема Патогенні спірохети. Борелії та лептоспіри. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань. Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні спірили. Кампілобактери. Хелікобактери. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань. Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні актиноміцети та гриби роду Candida. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика актиномікозу та кандидозу Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Патогенні гриби. Дерматоміцети та збудники вісцеральних мікозів. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика мікозів Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Патогенні найпростіші. Плазмодії малярії та токсоплазми. Морфологія та біологічні властивості. Лабораторна діагностика захворювань.
- •Базові тести
- •24 Години
- •48 Годин
- •72 Години
- •1 Годину
- •Алергічна реакція.
- •Кровотеча
- •Схильність еритроцитів до гемолізу
- •Все перераховане
- •Крок 2006-2007
- •Патогенні найпростіші. Амеби, лямблії, лейшманії, трихомонади, балантидії, трипаносоми. Морфологія та біологічні властивості. Лабораторна діагностика захворювань
- •Базові тести
- •Тема Загальна характеристика клінічної мікробіології. Мікробіоценози здорових та патологічно змінених біотопів тіла людини Базові тести
- •Крок 2006-2007
- •Тема Основи санітарної мікробіології та вірусології. Санітарно-мікробіологічне дослідження води, ґрунту, повітря Базові тести
- •Крок 2006-2007
Тема Патогенні коки. Менінгококи. Гонококи. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань Базові тести
1) До лікарні доставили дитину з вираженим головним болем, блювотою, порушеннями мови. При спинальній пункції у лікворі виявлені грам негативні диплококи, розташовані, здебільшого, внутрішньоклітинно. Чим, на Ваш погляд, обумовлений указаний симптомокомплекс?
A. Staph, aureus.
B. N. Meningitidis.
C. Вірусом грипу.
D. Вірусом імунодефіциту людини.
E. Вірусом поліомієліту.
2) При бактеріоскопії осаду спинномозкової рідини хворого з підозрою на менінгіт, були виявлені грамнегативні диплококи. Для підтвердження діагнозу осад спинномозкової рідини посіяно на поживне середовище. Яке з перерахованих середовищ було використано?
A. МПА з ристоміцином.
B. Сироватковий агар з ристоміцином.
C. МПА з лінкоміцином.
D. Кров'яний агар з пеніциліном.
E. Кров'яний агар з лінкоміцином.
3) Хворий 8 років скаржиться на сильний головний біль, блювоту. Об'єктивно: ригідність м'язів потилиці, блювота без попередження нудотою, герпетичний висип на обличчі, лихоманка. На підставі бактеріологічних досліджень якого патологічного матеріалу можливе підтвердження попереднього діагнозу - цереброспинальний менінгіт ?
A. Виділення уринокультур N.meningitidis.
B. Виділення копрокультур N. Meningitidis.
C. Пункція спинномозкової рідини, яка витікає під тиском і має неприємний запах
D. Дослідження блювоти.
E. Виділення бактерій N. meningitidis з слизової оболонки сечостатевої системи.
4) У дитячому садку потрібно здійснити обстеження дітей і персоналу з метою виявлення менінгококового носійства. Підберіть метод мікробіологічного дослідження:
A. Серологічний.
B. Алергічний.
C. Бактеріоскопічний.
D. Біологічний.
E. Бактеріологічний.
5) При бактеріоскопічному дослідженні носоглоткового слизу у дитини 2,5 років (хворої назофарінгітом) виявлені Гр- диплококи, схожі за формою на кавові зерна. Які органи дитини найбільш імовірно будуть уражені, якщо ці мікроорганізми проникнуть у кров
A. Лімфатичні вузли.
B. Серцеві клапани.
C. Ниркові гломерули.
D. Оболонки мозку.
E. Статево-сечові шляхи.
6) Групі контактних осіб, яких обстежували з підозрою на хронічну гонорею, призначені дослідження сироватки крові в РЗК з гонококовим антигеном і внутрішньо шкірна проба з гонококовим алергеном. Чому призначені саме ці два методи?
A. Дозволяють відібрати хворих для ретельного обстеження.
B. Є найбільше інформативними для підтвердження діагнозу.
C. Дозволяють у короткі терміни поставити точний діагноз.
D. Доступні для постановки в будь-якій лікарні.
E. Не можуть підтвердити діагноз і призначені не правильно.
7) Юнак, у якого в анамнезі була гонорея і від якої він цілком вилікувався, знову занедужав гонореєю. У даному випадку можна говорить про
А. Вторинну інфекцію.
В. Рецидив.
C. Суперінфекцію.
D. Реінфекцію.
E. Мікст-інфекцію.
8) Бактеріологічне дослідження гнійних виділень з уретри з'ясувало присутність бактерій, які за Грамом фарбувалися негативно, нагадували кавові зернини, розкладали глюкозу і мальтозу до кислоти. Розташовувалися в лейкоцитах. До збудників якої хвороби їх віднести ?
A. сифілісу.
B. венеричного лімфогранулематозу,
C. м’якого шанкру,
D. гонореї,
E. меліоідозу.
9) У хворої дитини з явищами гнійного кератокон'юнктивіту лікар-офтальмолог запідозрив бленорею (гонорейний кон'юнктивіт). Якими методами лабораторної діагностики слід скористатися для підтвердження діагнозу?
A. Мікроскопічним та бактеріологічним.
B. Серологічним та алергічним.
C. Біологічним та методом фагодіагностики.
D. Біологічним та алергічним.
E. Мікроскопічним та серологічним.
10) В кабінет до лікаря-дерматолога звернувся хворий. З гнійного виділення його уретри лікар при
готував мазок і зафарбував його за Грамом. Мікроскопія препарату виявила масу лейкоцитів, в цитоплазмі яких була велика кількість грамнегативних бобовидної форми диплококів. Наслідки якого процесу спостерігалися в препараті?
A. Спороутворення.
B. Метаболізму.
C. Капсулоутворення .
D. Фагоцитозу.
E. Малегнізації.
11) Від хворої дитини з цереброспінальним менінгітом отримано спинномозкову рідину мутного характеру з великою кількістю лейкоцитів. Якою з серологічних реакцій слід скористатися для експрес-діагностики захворювання?
A. Реакцією гемаглютинації.
B. Реакцією аглютинації.
C. Реакцією зв'язування комплементу.
D. Реакцією преципітації.
E. Реакцією нейтралізації.
12) Хворій дитині з назофарингітом лікар поставив діагноз "менінгококовий назофарингіт". Який метод лабораторної діагностики найбільш раціональний для підтвердження діагнозу?
A. Алергологічний.
B. Біологічний.
C. Серологічний.
D. Мікроскопічний.
E. Бактеріологічний.
13) Бактеріолог при дослідженні патологічного матеріалу (спинномозкова рідина, слиз носоглотки, кров) дотримувався певних заходів, зважаючи на крайню нестійкість ізольованого мікроорганізму до факторів навколишнього середовища (низька температура, вибагливість до складу поживного середовища). При бактеріоскопічному дослідженні ізолятів встановлена наявність грамнегативних коків, що нагадують кавові зерна і розташовані парами (або тетрадами). Назвіть збудника, який був ізольований бактеріологом.
A. Staphylococcus aureus.
B. Neisseria gonorrhoeae.
C. Neisseria meningitidis.
D. Moraxella lacunata.
E. Acinetobacter calcoaceticus.
14) При діагностиці менінгіту досліджують пофарбовані по Граму мазки з осаду спинномозкової рідини. Які з виявлених ознак підтверджують діагноз менінгококової інфекції?
А. Диплококи, оточені капсулою
В. Грампозитивні диплококи, розміщені в лейкоцитах
С. Грамнегативні кокобактерії, розміщені в лейкоцитах
D. Ланцетоподібні грампозитивні диплококи
Е. Грамнегативні диплококи, розміщені в лейкоцитах і поза ними
15) Бактеріоскопічні дослідження гнійних виділень з шийки матки виявили грамнегативні бобовидні диплококи, що знаходилися в середині і поза лейкоцитами. При культивуванні на рідких поживних середовищах вони росли у вигляді плівки, в біохімічному відношенні були мало активні і продукували ендотоксини. Назвіть збудника гнійного запалення шийки матки ?
A. Trichomonas vaginalis.
B. Chlamidia trachomatis.
C. Haemophilus vaginalis.
D. Neisseria gonorrheae.
E. Calymmatobacterium.
16) Хворій жінці поставили клінічний діагноз "гонорея". Яке із перерахованих нижче досліджень можна застосувати для підтвердження діагнозу?
A. Мікроскопія патологічного матеріалу.
B. Зараження лабораторних тварин.
C. Реакція зв'язування комплементу.
D. Реакція гемаглютинації.
E. Проба з бактеріофагом.