- •7. Вплив хазяїна на паразита. Пояснити на конкретних прикладах.
- •10. Життєві цикли паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •11. Остаточні, проміжні, додаткові, резервуарні, облігатні, факультативні хазяїни паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •12. Специфічні і механічні переносники збудників захворювань. Пояснити на конкретних прикладах.
- •13. Аутоінвазії та реінвазії. Пояснити на конкретних прикладах.
- •14. Організм як середовище проживання паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •15. Паразитоценологія. Людина як основний компонент симбіозу. Пояснити на конкретних прикладах.
- •18. Види природних осередків, синантропні осередки. Антропонози й зоонози. Пояснити на конкретних прикладах.
- •19. Поняття про облігатно- й факультативно-трансмісійні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •21. Біологічні принципи боротьби з тринсмісійними і природноосередковими захворюваннями. Пояснити на конкретних прикладах.
- •23. Міграційна активність людей і паразитарні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •24. Видатні вчені-паразитологи. Пояснити на конкретних прикладах.
- •25. Підцарство Protozoa: характеристика, класифікація, медичне значення.
- •26. Дизентерійна амеба. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •28. Збудники шкірного та вісцерального лейшманіозу. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •30. Лямблія. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •27. Збудники сонної хвороби (трипаносомозу). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •29. Трихомонади урогенітальна та кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •32. Збудники малярії людини. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •31. Токсоплазма. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •33. Балантидій. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •34. Біологічні особливості життєвих циклів гельмінтів. Геогельмінти, біогельмінти, контактні гельмінти. Пояснити на конкретних прикладах.
- •35. Сисун печінковий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •37. Сисун ланцетоподібний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •39. Сисун легеневий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •38. Клонорх китайський. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •40. Шистосоми. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •42. Ціп’як озброєний (свинячий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •41. Ціп’як неозброєний (бичачий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •45. Стьожак широкий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •44. Ехінокок і альвеокок.. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •43. Ціп’як карликовий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •46. Аскарида людська. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •48. Гострик. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •49. Анкілостома і некатор. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •51. Трихінела. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •52. Ришта. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •50. Вугриця кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •53. Філярії. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •54. Личинки аскарид тварин як збудники захворювань людини. Пояснити на конкретних прикладах.
- •58. Іксодові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •59. Аргасові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика
- •57. Свербун коростяний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •60. Воші. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •61. Блохи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •63. Таргани. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •64. Комарі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •66. Москіти. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, медичне значення, профілактика. Гнус та його компоненти.
- •67. Отруйні тварини. Пояснити на конкретних прикладах. Отруйні тварини
- •Кишковопорожнинні
- •Голкошкірі
- •Членистоногі
- •Хордові
- •Земноводні
- •Плазуни
- •Молюски
- •70. П’явка медична. Поширення, морфофункціональні особливості, застосування в медицині.
32. Збудники малярії людини. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
Для людини патогенні чотири види Малярійного плазмодія.
Plasmodium vivax _ збудник триденної малярії.
Plasmodium ovale - збудник ovale_малярії (малярія типу триденної).
Plasmodium malariae - збудник чотириденної малярії.
Plasmodium falciparum _ збудник тропічної малярії.
Географічне поширення: в усіх країнах Африки і Середнього Сходу, Південно-Східної Азії, на островах Тихого океану, Центральній і Південній Америці (між 40° південної широти і 60° північної широти).
Морфологія: малярійний плазмодій проходить складний життєвий цикл з декількома стадіями розвитку). В організмі людини виявляють наступні стадії:
• спорозоїт - розміром 1x15 мкм, веретеноподібної форми;
• тканинний (передеритроцитарний) шизонт _ округлої форми, розміром 50-70 мкм;
• тканинний мерозоїт _ діаметром близько 0,7 мкм, округлий або овальний, з ексцентрично розташованим ядром.
Еритроцитарний трофозоїт проходить наступні стадії розвитку:
• кільцеподібний трофозоїт _ займає не більше 1/3-1/5 діаметра еритроцита;
в центрі трофозоїта знаходиться безбарвна вакуоля, цитоплазма розташована у вигляді обідка блакитного кольору, ядро темно-червоне;
• амебоподібний трофозоїт _ займає більше половини еритроцита, має нестандартну форму внаслідок появи псевдоніжок, рухомий; вакуоля зменшується, в цитоплазмі містяться зерна темно-коричневого пігменту, що утворилися внаслідок розщеплення гемоглобіну;
• зрілий трофозоїт займає майже весь еритроцит, округлої форми; вакуоля маленька або
відсутня; ядро велике, кількість зерен пігменту збільшується.
Шизонт характеризується ядром, що розділилося; Ця стадія називається морула.
Еритроцитарний мерозоїт _ нагадує за будовою тканинний, розміром близько 1,5 мкм.
Жіночі і чоловічі гаметоцити (макро- і мікрога-метоцити) - незрілі статеві клітини округлої форми
(PL falciparum _ півмісяцеві).
Життєвий цикл. Для малярійного плазмодія характерний складний життєвий цикл зі
зміною хазяїв і чергуванням статевого і безстатевого розмноження.
Проміжний хазяїн _ людина.
Остаточний хазяїн і специфічний переносник -самка комара роду Anopheles.
Зараження людини відбувається при укусі самки комара роду Anopheles.
Інвазійна стадія _ спорозоїт. Зі слиною комара спорозоїти потрапляють у кров'яне русло і через 30-40 хв. у місце первинної локалізації _ клітини печінки.
Патогенна дія: розвиток малярійного нападу як реакції організму на дію пірогенних білків, що вивільняються при руйнуванні уражених еритроцитів; розвиток анемії внаслідок розпаду еритроцитів; аутоімунні процеси.
Клініка. Інкубаційний період близько 7-20 днів,іноді довше. Потім розвивається первинна (свіжа) малярія. Характеризується типовими нападами лихоманки. Напад проходить зі зміною трьох послідовних фаз:
• фаза "ознобу" - починається з підвищення температури до 39-40 °С, шкіра холодна, шорстка ("гусяча шкіра"), губи синюшні, може бути нудота і блювота;
• фаза "жару" характеризується збереженням високої температури, наростає головний біль, болі у м'язах; з'являється відчуття жару, шкіра гаряча на дотик;
• фаза потовиділення - температура швидко знижується до норми або нижче норми, виражене потовиділення; самопочуття поліпшується,
Діагностика. Клінічна: характерна лихоманка, збільшення селезінки, анемія. Лабораторна: виявлення паразитів у мазку і товстій краплі крові норів і підтвердження раніше перенесеної малярії.
Лікування. Застосовують протималярійні препарати: хлорохін-фосфат (делагіл) та ін.
Профілактика. Особиста: захист від укусів комарів, профілактичний прийом протималярійних препаратів. Громадська: оздоровлення місцевості за допомогою меліоративних заходів, знищення комарів та їх личинок за допомогою інсект.