1. Яке порушення загального об’єму крові спостерігається в початковій фазі гострої крововтрати?

А. Проста гіповолемія.

В. Олігоцитемічна гіповолемія.

С. Поліцитемічна гіповолемія.

D. Проста гіперволемія.

Е. Олігоцитемічна гіперволемія.

2. В яких клітинах відбувається руйнування еритроцитів:

А. Фібробластах

В. Лімфоцитах

С. Фагоцитуючих мононуклеарах

D. Ендотеліальних клітинах

Е. Парієтальних клітинах

3. Колірний показник показує:

А. Вміст гемоглобіну в крові.

В. Вміст гемоглобіну в одному еритроциті.

С. Вміст гемоглобіну в об'ємі крові.

D. Кількість еритроцитів в крові.

4. Анізохромія це:

А. Зміна форми еритроцитів.

В. Зміна розмірів еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Різний ступінь насиченості еритроцитів гемоглобіном

Е. Зменшення кількості еритроцитів

5. Рідина, необхідна для розведення крові при підрахунку еритроцитів:

А. Розчин оцтової кислоти.

В. Фізіологічний розчин.

С. Гіпотонічний розчин

D. Розчин глюкози

Е. Дистильована вода

6. Наявність яких клітин в крові свідчить про розвиток фізіологічної регенерації:

А. Еритробласти.

В. Мегалоцити.

С. Мегалобласти.

D. Ретикулоцити

Е. Еритроцити

7. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму має назву:

А. Еритроцитоз

В. Поліцитемія

С. Поліглобулія

D. Еритремія

Е. Еритропенія

8. Еритроцити у дорослих здорових людей утворюються:

А. В печінці

В. В лімфатичних вузлах

С. В червоному кістковому мозку

D. В селезінці

Е. В тимусі

9. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (чоловіка)?

А. 3,8 - 5.9 х 10¹²/ л

В. 3.9 - 4.7 х 10¹² / л

С. 4.5 - 5.0 х 10¹² / л

D. 6.0 - 6.5 х 10¹² / л

Е. 0,85-1,0

10. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (жінки)?

А. 3,8 - 5.9 х 10¹² в 1 л

В. 3.9 - 4.7 х 10¹² в 1 л

С. 4.5 - 5.5 х 10¹² в 1л

D. 6.0 - 6.5 х 10¹² в 1 л

Е. 0,85-1,0

11. Під час профілактичного обстеження у молодої людини виявлено: Hb- 48 г/л, кількість еритроцитів - 3,0 х10¹²/л, КП – 0,7, лейкоцитів - 7,5 х 10⁹/л, тромбоцитів - 280 х 10⁹/л. Дайте характеристику стану пацієнта.

A. Тромбоцитопенія

B. Лейкопенія

C. Лейкоцитоз

D. Еритроцитоз

E. Анемія

12. У хворого з патологією печінки розвинулась залізодефіцитна анемія. Який колірний показник характерний для цієї хвороби?

A. 1,2

B. 0,8

C. 1,0

D. 0,6

E. 1,4

13. У вагітної жінки виявлено В₁₂ - дефіцитну анемію. Яке значення колірного показника крові найбільш характерне для цієї анемії?

A. 0,85

B. 0,9

C. 1,0

D. 1,3

E. 0,6

14. Чому дорівнює колірний показник у здорової людини?

A. 1-5

B. 0-1

C. 0.5-0.8

D. 0.85-1

E. 1-1.8

15. Пойкілоцитоз – це:

A. Еритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів

16. Анізоцитоз – це:

A. Еритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів

Еталони відповідей:

1.А, 2.С, 3.В, 4. D, 5.В, 6. D, 7.А, 8.С, 9.С, 10.В, 11.Е, 12. D, 13. D, 14. D, 15.А.,16.В.

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Зміни загального об'єму крові. Характеристика видів гіпо- і гіперволемій, причини і механізми розвитку.

2.Крововтрата: етіологія, патогенез. Зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі крововтрати. Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу/шок). Принципи терапії крововтрати. Поняття про постгемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.

3. Еритроцитози: визначення поняття, види (абсолютний, відносний; первинний, вторинний), етіологія, патогенез. Картина крові. Відмінність від еритремії.

4.Анемії: визначення поняття, клінічні та гематологічні прояви, принципи класифікації (за етіологією, патогенезом, характером перебігу, типом еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником, змінами розмірів еритроцитів).

5.Патологічні, дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів.

6.Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).

Література.

Основна:

1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид. Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.388-396

2. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р., С. 364-372

3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія. В."Нова книга", 2007р., С. 232-244.

Додаткова:

1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.

2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.

3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с

5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.

6. И.Ф. Алексеенко. „Железодефицитное состояние”. М.:, 1996г

7. В.А. Войнов. Атлас по патофизиологии : учебное пособие. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 218 с.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з проведенням практичної частини заняття.