- •Тема №1. Теорія держави і права. Основні поняття: держава, право, суспільство. Медичне право, як галузь права україни.
- •1. Передумови виникнення держави і права
- •2. Основні теорії походження держави і права
- •3. Поняття та ознаки держави
- •4. Поняття права та його ознаки
- •5. Основні поняття суспільства.
- •6. Медичне право як галузь права України
- •Тема №2. Медична допомога за зконодавством україни. Порядок одержання медичної допомоги
- •1. Охорона здоров’я. Основні принципи та завдання
- •2. Правовий порядок надання медичної допомоги
- •Правовий порядок медичного втручання
- •Правові та організаційні основи охорони материнства та дитинства
- •Правові та організаційні основи забезпечення громадян психіатричною допомогою
- •Види психіатричної допомоги, підстави та порядок її надання
- •Забезпечення прав осіб при наданні психіатричної допомоги.
- •Правовий порядок захисту населення від інфекційних хвороб
- •Правове регулювання відносин у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
- •Профілактика та надання медичної допомоги хворим на соціально небезпечні інфекційні хвороби (туберкульоз, інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, снід, проказа)
- •Санітарна охорона території України
- •Види дезінфекційних заходів
- •Облік інфекційних хвороб
- •Профілактика сніДу
- •Донорство крові та її компонентів
- •Правовий порядок трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини
- •Тема №3. Правовий статус медичних працівників та правове регулювання їх трудової діяльності. Правовий статус пацієнта. Правові основи медичного страхування громадян
- •1. Права та обов’язки медичних працівників
- •2. Правове регулювання трудової діяльності медичних працівників
- •Переміщення та переведення на інше робоче місце в галузі охорони здоров’я
- •Відсторонення від роботи медичних працівників
- •Робочий час та його види
- •Тривалість робочого часу в закладах охорони здоров’я
- •Час відпочинку та його види
- •Оплата праці працівників охорони здоров’я при відхиленні від нормальних умов праці
- •3. Права та обов’язки пацієнта
- •Тема №4. Правопорушення в галузі охорони здоров’я та види юридичної відповідальності за їх скоєння. Посадові злочини у сфері охорони здоров'я
- •1. Загальні питання юридичної відповідальності медичних працівників
- •2. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників
- •3. Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів
- •4. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів
- •Тема №5. Правове регулювання медичних експертиз
- •1. Експертиза тимчасової непрацездатності
- •2. Медико-соціальна експертиза
- •3. Військово-лікарська експертиза
- •4. Судово-медична і судово-психіатрична експертиза
- •5. Проведення експертизи дефектів надання медичної допомоги
- •Список рекомендованої літератури
Профілактика та надання медичної допомоги хворим на соціально небезпечні інфекційні хвороби (туберкульоз, інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, снід, проказа)
Особи, які хворіють на соціально небезпечні інфекційні хвороби, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, періодичним обстеженням і медичному нагляду.
Лікування, обстеження та медичний нагляд за хворими на соціально небезпечні інфекційні хвороби у державних і комунальних закладах охорони здоров'я та державних наукових установах проводяться безоплатно (за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів).
Іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні і хворіють на соціально небезпечні інфекційні хвороби, медична допомога надається в порядку, встановленому «Законом» та міжнародними договорами України.
Дипломатичні представництва та консульські установи України видають візи на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства за умови пред'явлення документа про відсутність у них туберкульозу в активній формі та ВІЛ-інфекції, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
Оздоровлення хворих на туберкульоз проводиться у спеціалізованих протитуберкульозних санаторіях безоплатно (за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів).
Особам працездатного віку, у яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або його рецидив, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи.
Особи, які хворіють на туберкульоз в активній формі, мають право на першочергове поліпшення житлових умов у порядку, встановленому законодавством.
Члени сім'ї хворого на туберкульоз, які проживають разом з ним в одній квартирі (кімнаті), мають право на безоплатну хіміопрофілактику туберкульозу (за рахунок коштів місцевих бюджетів).
Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності можуть витрачати власні кошти на поліпшення умов праці, відпочинку, харчування тощо працівників, які хворіють на туберкульоз.
Особи, хворі на інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, підлягають обов'язковому лікуванню (за їх бажанням — анонімно).
Відомості про зараження особи інфекційною хворобою, що передається статевим шляхом, проведені медичні огляди та обстеження з цього приводу, дані інтимного характеру, отримані у зв'язку з виконанням професійних обов'язків посадовими особами та медичними працівниками закладів охорони здоров'я, становлять лікарську таємницю. Надавати такі відомості дозволяється у випадках, передбачених законами України.
Лікування та постійний медичний нагляд за хворими на проказу проводяться у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах — лепрозоріях.
У періоди, коли перебіг хвороби не становить загрози зараження при близьких контактах, хворі на проказу можуть проживати на території лепрозорію разом із членами своєї сім'ї, які підлягають постійному медичному нагляду і перебувають на обліку в лепрозоріях.
Вимоги щодо розміщення та утримання лепрозоріїв, особливостей протиепідемічного, лікувального та реабілітаційного режиму у цих закладах установлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Лепрозоріям у встановленому законом порядку можуть надаватися земельні ділянки для ведення господарської діяльності хворими на проказу, яким така діяльність не протипоказана, та членами їхніх сімей.