- •Затверджено
- •Методичні вказівки
- •2. Конкретні цілі:
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Зміст теми:
- •Принципи рентгенендоваскулярного дослідження :
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
Ангіографія |
Метод формування рентгенологічного зображення судин шляхом введення в них контрастного препарату, який видно в рентгенівських променях.
|
Стентування артерії |
процедура, що полягає в установці в просвіт звуженої судини тонкої металевої конструкції у вигляді циліндра (стента), що відіграє роль каркасу |
Аневризма |
випинання стінки артерії внаслідок її потоншення або розтягу |
Судинна мальформація |
Вроджений порок розвитку судин. Функціонально артеріовенозна мальформація являє собою пряме артеріо-венозне шунтування без проміжних капілярів |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Принципи застосування рентгендоваскулярних методів (емболізація, дилатація, ендопротезування)
Судинні доступи, методи та техніка катетеризації артерій та вен
Ускладнення при судинному доступі, методи профілактики
Ускладнення при катетеризації судин
Принципи гемостазу після рентгенендоваскулярного втручання
Рентгенанатомія судин
Контрастні речовини, що використовуються для ангіографії
Сучасні напрямки застосування рентгенхірургічних методів в медицині
Ангіографія мезентеріальних судин, ендоваскулярне лікування абдомінального ішемічного синдрому
Транс’югулярне внутрішньопечінкове портокавальне анастомозування (TIPS)
Патологія цервіко-краніального басейну та методи едоваскулярної корекції.
Рентгенхірургічні методи в онкології. Емболізація. Хіміоемболізація
Методи едоваскулярної корекції патології аорти (коарктація, аневризма)
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
• Визначити показання до проведення ангіографічних досліджень
• Визначити протипоказання до проведення ангіографічних досліджень
• Скласти план обстеження та підготовки пацієнта до ангіографічного дослідження
• Призначити контрастну речовину та її об’єм для ангіографії
• Провести катетеризацію периферійних та центральних артерій
• Провести катетеризацію периферійних та центральних вен
• Провести гемостаз місця пункції та катетеризації
• Визначити покази до проведення фармакологічної реваскуляризації (тромболізіс)
• Інтерпретувати ангіограми (аорти, цервіко-краніального басейну та ін.)
• Визначити покази до проведення балонної ангіопластики та стентування
• Здійснити курацію хворого
• Провести антитромботичну профілактику
• Провести невідкладну допомогу при алергічній реакції на контраст
• Використовувати навчальну та наукову літературу для вирішення професійних завдань та підвищення рівня підготовки
• Здійснювати прогноз перебігу захворювання та працездатності.
Зміст теми:
Інтервенційна радіологія (рентгенхірургія) включає в себе всі малотравматичні хірургічні операції, які виконуються під контролем та з використанням променевих методів – ультразвука, флюороскопії, рентгена, комп’ютерної томографії або ядерно-магнітного резонансу.
Сьогодні у світі виконується понад 1 млн. інвазивних втручань на судинах і їхня кількість неухильно зростає з року в рік. Збільшення досвіду виконання ангіопластики і стентуванння, емболізації є основними провідниками ідеї впровадження цієї методики в різних галузях медицини. В історії розвитку інтервенційної кардіології і катетерної хірургії умовно можна виділити основні періоди: · перший досвід катетеризації серця і судин у тварин і розвиток методики вивчення центральної гемодинаміки; проведення катетеризації периферичних судин, порожнин серця і селективної ангіографії в людини; перший досвід і подальший розвиток транскатетерної хірургії.
Ангіографія – метод рентгенологічного дослідження судин шляхом введення в них контрастних речовин, що дозволяє отримати їх зображення, оцінити їх форму, діаметр, наявність звужень, тромбів в просвіті.
Ангіографія розділяється на артеріографію (дослідження артерій), флебографію (дослідження вен) та лімфографію (дослідження лімфатичних судин).
Головним чином ангіографія використовується для діагностики захворювань, в основі яких лежить ураження судин – атеросклероз (ІХС, склероз мозкових артерій, гіпертонія різної етіології, закупорка легеневої артерії та ін.). З допомогою артеріографії можливо обстежити аорту (її гілки), легеневу артерію, судини майже всіх органів, вени нижньої кінцівки.
В залежності від цілі дослідження виконують загальну (введення контрасту в магістральні судини, порожнини серця) або вибіркову (селективну) ангіографію, коли контраст безпосередньо вводять в досліджувану судину малого калібру.