- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки
- •2. Конкретні цілі:
- •3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття:
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Протокол діагностики та лікування хронічних ревматичних захворювань серця у дітей
- •Хронічний адгезивний (злипчивий) перикардит
- •Хронічний констриктивний (здавлюючий) перикардит
- •Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей
- •Дилатаційна кардіоміопатія
- •I42.1 гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
- •I42.2 інша гіпертрофічна кардіоміопатія
- •I42.5 рестриктивна кардіоміопатія
- •І43.1 кардіоміопатія при метаболічних порушеннях
- •Амілоїдна хвороба серця
- •Кардіоміопатія, пов'язана з недостатністю вітаміна в1
- •Кардіоміопатія, пов'язана з білково-енергетичною недостатністю
- •Тиреотоксична хвороба серця (кардіоміопатія)
- •Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності у дітей
- •I50.0 - застійна серцева недостатність
- •Дозування дігоксину в педіатричній практиці
- •I50.1 - лівошлуночкова недостатність
- •Дозування дігоксину в педіатричній практиці
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатністі у дітей
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатністі у дітей
- •Диференційна діагностика кардіомегалій у дітей.
- •6.Матеріали для самоконтролю:
- •7. Література
І43.1 кардіоміопатія при метаболічних порушеннях
Е85. Амілоїдоз
Амілоїдна хвороба серця
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
Клінічні:
- застійна серцева недостатність,
- кардіалгії,
- низький артеріальний тиск, ортостатична гіпотензія,
- систоличний шум регургітації над атріовентрикулярними клапанами,
- перикардіальний випіт,
- дизритмії, раптова смерть.
Параклінічні:
- ЕКГ: низький вольтаж без змін реполяризації, порушення ритму й провідності, синдром слабкості синусового вузла, глибокі патологічні зубці Q, ознаки гіпертрофії відділів серця.
- ЕхоКГ: потовщення стінок шлуночків та міжшлуночкової перетинки, нормальний розмір лівого шлуночка під час діастоли, посилення ехогенності міокарду, його зернистий вигляд (амілоїдні гранули), зниження амплітуди руху стінок лівого шлуночка, збільшення маси лівого шлуночка, перикардіальний випіт.
- Радіоізотопна діагностика за допомогою міченого І123 Р-компонету амілоїду: значне підвищення індикадора в міокарді.
- Прижиттєва біопсія ясен, язика, міокарду, прямої кишки, підшкірно-жирової клітковини. Фарбування препаратів проводять конго-червоним або тіофлавіном Т/S, гістологічні зрізи інкубують в розчині КМnO4.
Допоміжні клінічні крітерії - діагностика генералізованого процесу
- Ураження шкіри - синдром Рейно, геморагічний синдром, висип у вигляді папул, вузелків, щільних плям, кропив'янка, що супроводжується пруриго.
- Ураження опорно-рухового апарату - артралгії, дефігурація суглобів, синдром карпального канала, "пружинного пальця", амімія внаслідок відкладання амілоїду в мімічних м'язах, патологічні переломи.
- Ураження язика - макроглоссія, відбитки зубів на язику.
- Амілоїдоз дихальних шляхів: трахеобронхіальний, паренхіматозні вузли, дифузний альвеоло-септальний амілоїдоз, медіастинальна аденопатія.
ЛІКУВАННЯ
- Лікування основного захворювання згідно з відповідним протоколом.
- Лікування захворювання, що призвело до вторинного амілоїдозу, згідно з відповідним протоколом (туберкульоз, остеомієліт, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, періодична хвороба, ревматоїдний артрит, лімфогранулематоз, системний червоний вовчак).
- Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).
- Корекція порушень ритму та провідності (за відповідним протоколом).
- Метаболічна терапія (дімефосфон, рібоксін, калію оротат, солкосеріл, кверцитін, магне-В6, L-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатінін, панангін або аспаркам, цитохром С, фосфаден, АТФ-лонг тощо).
І43.0 КАРДІОМІОПАТІЯ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ТА ПАРАЗИТАРНИХ ХВОРОБАХ,
КЛАСИФІКОВАНИХ В ІНШИХ РУБРИКАХ
А36.8 Інша дифтерія
КАРДІОМІОПАТІЯ, ВИКЛИКАНА ДИФТЕРІЙНИМ ТОКСИНОМ
Виділяють ранні ураження серця - з 4-5 доби до 2-го тижня захворювання та пізні ураження - з 2-го тижня до 6-го тижня захворювання.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ РАННЬОГО УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ
Клінічні:
- слабкість,
- запаморочення,
- колапс,
- зниження артеріального тиску,
- гостра серцева недостатність,
- порушення ритму й провідності з нападами Морганьї-Адамса-Стокса,
- тріада Молчанова (блювота, біль в епігастрії, ритм галопу).
Параклінічні:
- ЕКГ: синусова тахікардія, що змінюється стійкою брадикардією, порушення провідності, частіше - повна АV-блокада, порушення реполяризації,
- ЕхоКГ: систолічна та діастолічна дисфункція лівого шлуночка.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ПІЗНЬОГО УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ
Клінічні:
- кардіалгії,
- серцебиття,
- серцева недостатність.
Параклінічні:
- ЕКГ: порушення ритму у вигляді екстрасистолії, пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії, порушення провідності різного рівня, порушення реполяризації,
- ЕхоКГ: зниження фракції викиду, підвищення кінцево-діастолічного об'єму, зниження систолічного індексу.
ЛІКУВАННЯ
- Суворе дотримання ліжкового режиму.
- Лікування дифтерії згідно відповідного протоколу.
- Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).
- Корекція порушень ритму та провідності (за відповідним протоколом).
- Метаболічна терапія (L-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат тощо).
I43.2 КAРДІОМІОПAТІЯ ПРИ РОЗЛАДАХ ХАРЧУВАННЯ Кaрдіоміопaтія при розладі харчування БДУ(E63.9+)
Е63.9 - недостатність харчування, неуточнена