- •Порядок оформлення протоколів занять
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні закони гігієни Перший закон гігієни
- •Другий закон гігієни
- •Специфічні методи гігієнічних досліджень
- •Структура санітарно-епідеміологічної служби україни
- •Міністр охорони здоров’я України
- •Перший заступник міністра охорони здоров’я України Головний державний санітарний лікар України
- •Директор Департаменту Державної Санітарно-епідемічної служби
- •Головний лікар Центральної сес моз України
- •Головний лікар обласної санітарно-епідеміологічної станції Головний державний санітарний лікар області
- •Лікарю-стоматологу, лікарю загальної практики та родинному лікарю зhаhhя гiгiєhи потрібні у ході виконання наступних видів дiяльhостi:
- •Перелік рекомендованих тем для навчально-дослідної роботи студентів
- •1. Загальні питання гігієни
- •2. Гігієна харчування
- •3. Гігієна навколишнього середовища. Комунальна гігієна.
- •4. Гігієна лікувально-профілактичних закладів
- •5. Гігієна праці та радіаційна гігієна
- •6. Гігієна дітей та підлітків
- •7. Особиста гігієна
- •Алгоритм виконання ндрс
- •Порядок оформлення навчально-дослідницької роботи студента (ндрс)
- •Вихідний контроль рівня знань студентів:
- •1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:
- •2. Назвіть ім'я основоположника гігієни як самостійної науки:
- •7. Перерахуйте основні види профілактики:
- •8. Санітарія – це:
- •9. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище діяльності людей:
- •21. Перерахуйте різновиди методу санітарного обстеження у ході гігієнічних досліджень:
- •Кінцевий контроль рівня знань студентів:
2. Гігієна харчування
2.1. Харчування та здоров’я населення, соціально-гігієнічні і екологічні аспекти.
2.2. Гігієнічні основи вирішення проблеми харчування населення України.
2.3. Науково-технічна революція і її роль у вирішенні проблеми харчування населення.
2.4. Особливості харчування населення, що мешкає на території, яка забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.
2.5. Раціональне харчування та його роль у підвищенні адаптаційних можливостей організму.
2.6. Надмірне харчування як фактор ризику.
2.7. Гігієна харчування робітників розумової праці.
2.8. Гігієна харчування робітників фізичної праці.
2.9. Гігієна харчування вагітної жінки.
2.10. Гігієна харчування школяра.
2.11. Гігієна харчування спортсмена.
2.12. Гігієна харчування осіб похилого віку.
2.13. Фізіолого-гігієнічні проблеми харчування космонавтів в умовах короткочасного та тривалого польотів.
2.14. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах крайньої Півночі.
2.15. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах арідної зони.
2.16. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах тропіків.
2.17. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах високогір’я.
2.18. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах туристичного походу.
2.19. Особливості харчування військовослужбовців. Організація харчування в умовах сучасної війни.
2.20. Білки та їх роль у харчуванні. Хвороби білкової та енергетичної недостатності.
2.21. Мікроелементи та їх роль в харчуванні здорової і хворої людини.
2.22. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та вітаміноподібних речовин у харчуванні людини.
2.23. Значення та умови забезпечення вітамінної повноцінності харчування здорової і хворої людини у сучасних умовах.
2.24. Молоко і кисло-молочні продукти та їх роль у забезпеченні раціонального харчування населення різних вікових груп.
2.25. Сир у харчуванні здорової і хворої людини.
2.26. Рослинні жири, їх значення у раціональному харчуванні.
2.27. Наукові основи та гігієнічні проблеми харчування дітей різного віку.
2.28. Гігієнічна характеристика дитячих харчових сумішей.
2.29. Океан як джерело харчових продуктів. Гігієнічна характеристика “продуктів моря” та особливості їх використання у харчуванні людини.
2.30. Недостатність йоду в харчуванні населення та її профілактика.
2.31. Фтор у харчуванні людини.
2.32. Кальцій у харчуванні людини.
2.33. Фосфор у харчуванні людини.
2.34. Гігієнічні основи організації лікувального харчування в умовах сучасної лікарні.
2.35. Лікувально-профілактичне харчування, його значення у профілактиці захворювань.
2.36. Наукові основи харчування хворої людини.
2.37. Харчування та його значення у профілактиці серцево-судинних захворювань.
2.38. Харчування та його значення у профілактиці захворювань ротової порожнини дитини та здорової людини.
2.39 Парентеральне харчування та його гігієнічна оцінка.
2.40. Консервування харчових продуктів як гігієнічна проблема.
2.41 Отруєння грибами та їх профілактика.
2.42. Гігієнічні проблеми використання барвників, антиоксидантів, емульгаторів, ароматизаторів та інших харчових домішок.
2.43. Харчові алергії: фізіолого-гігієнічні аспекти. Харчові алергії у дитячому віці.
2.44. Профілактика отруєнь, що пов’язані із застосуванням отрутохімікатів у побуті та на виробництві.
2.45. Гігієнічні проблеми профілактики віддалених наслідків забруднення харчових продуктів залишками отрутохімікатів.
2.46. Полімерні матеріали, гігієнічні проблеми їх використання у харчовій промисловості.
2.47. Геохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Профілактика біогеохімічних ендемій.
2.48. Ферментопатії в акушерській та педіатричній практиці, гігієнічні основи профілактики.
2.49. Раціональне харчування та проблеми профілактики найбільш поширених захворювань населення у сучасних умовах.
2.50. Гігієнічні проблеми харчування дітей, що мешкають у країнах, які розвиваються.
2.51. Залізодефіцитна анемія та її профілактика.
2.52. Аліментарна анемія та її профілактика.
2.53. Гігієнічні основи профілактики афлотоксикозів.
2.54. Холестерин – друг чи ворог? Гігієнічні аспекти холестеринового обміну.
2.55. Харчування і проблема довголіття.
2.56. Фізіолого-гігієнічна оцінка вегетаріанського харчування.
2.57. Сучасні уявлення про лікувальне голодування та основи його практичного застосування (фізіолого-гігієнічні аспекти).
2.58. Харчування і канцерогенез.
2.59. Синтетична їжа як гігієнічна проблема.