2. Основнізавданняобласноїлікарні

2.1. Забезпечення у повномуобсязівисококваліфікованоїстаціонарної та консультативноїполіклінічноїдопомогинаселеннюобласті.

2.2. Наданнясільським та міськимлікувально-профілактичним закладам областіорганізаційно-методичноїдопомоги у підвищеннірівня та якостілікувально-профілактичногообслуговуваннянаселення.

2.3. Координаціялікувально-профілактичної та організаційно-методичноїроботивсіхобласнихспеціалізованихлікувально-профілактичнихзакладів.

2.4. Спеціалізація та підвищеннякваліфікаціїлікарів та середньогомедичного персоналу сільських та міськихлікувально-профілактичнихзакладівобласті (на робочихмісцях), підготовкалікарів-інтернів, забезпечення практики вищихнавчальнихмедичнихзакладівусіхрівнівакредитації.

2.5. Організація та наданнязасобами наземного транспорту кваліфікованоїекстреної та консультативноїмедичноїдопомогинаселеннюобластііззалученнямлікарів-спеціалістівусіхлікувальнихзакладівобласті, в тому числіспівробітниківвищихнавчальнихмедичнихзакладів, науково-досліднихінститутів на територіїобласті;

2.6. Організація, керівництво та контроль за постановкою і рівнемстатистичногообліку та звітності в лікувально-профілактичних закладах області, а такожбезпосереднєпроведеннястатистичнихдосліджень (складаннязведенихзвітів, аналізякіснихпоказниківдіяльностісільських та міськихмедичнихзакладівтощо).

2.7. Розробка за завданнямвідповіднихорганівохорониздоров'язаходів, спрямованих на підвищенняякостімедичногообслуговування і охорониздоров'янаселення, зниженнязахворюваності, лікарняноїлетальності, інвалідності та загальноїсмертності.

2.8. Вивчення, узагальнення, розповсюдження та популяризаціядосвідуроботипередовихлікувально-профілактичнихзакладівобласті.

2.9. Своєчаснеопанування та широкезапровадження в практику роботистаціонарулікарні та консультативноїполіклінікисучаснихметодів та засобівпрофілактики, діагностики та лікуванняспільно з кафедрами вищихнавчальнихмедичнихзакладів, науково-досліднихінститутів.

2.10. Забезпечення комплексного лікуванняхворих на основімедикаментозноїтерапії, лікувальногохарчування, фізіотерапевтичноголікування, лікувальноїфізкультури, мануальноїтерапії, нетрадиційних та іншихметодіввідновноголікування, а такожраціональноголікувально-охоронного режиму.

Задача

Пацієнт має викликати свого дільничого терапевта,який повинен направити його на додаткове обстеження у лікувальний заклад.У лікувальному закладі необхідно обстежити пацієнта,призначити йому стаціонарне лікування і скорегувати лікування яке пацієнт буде приймати самостійно вдома при нападі БА.

ВАРІАНТ №11

Тести:

1-а, в, ж

2-б, г, д

3-а, в, е, є

4-а, б, г

5-а, в, г, д, ж

6-в, д ?

7-б ?

Теоретичне питання:

Рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню

I рівень – ЦРЛ і міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома).

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних з „низьким” ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень, надання медичної допомоги гінекологічним хворим.

II рівень – ЦРЛ і акушерські відділення міських лікарень, міські пологові будинки, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних “низького” і „високого” (за сукупністю факторів) ступеня ризику, а також виконують всі функції установ I рівня, в тому числі надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги. Установи II рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла > 1800 г (термін гестації ≥ 34 тиж.), які мають захворювання без значних порушень життєвих функцій.

III рівень – міський пологові будинки, перинатальні центри та центри репродуктивного здоров`я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень за відсутності ВУЗів, які мають у своєму складі відділення інтенсивної терапії новонароджених та раннього неонатального нагляду; НДІ ПАГ АМН України.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних „вкрай високого” та „високого” ступеня перинатального ризику з важкою акушерською й екстрагенітальною патологією і надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим, а також виконують всі функції установ I-II рівня.Установи III рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла ≤ 1800 г і терміном гестації ≤ 33 тиж. незалежно від наявної патології, а також усім новонародженим з важкими формами захворювань або будь-якими порушеннями життєвих функцій.

Організація пренатальної профілактики при вагітності.

Антенатальну профілактику, або допологовий патронаж, заняття з вагітними, профілактику захворювань новонароджених проводять разом акушери-гінекологи і педіатри.

Перший антенатальний патронаж проводять протягом 2 тижнів з моменту взяття вагітної на облік у жіночій консультації Антенатальну охорону плода в районних центрах проводить патронажна сестра, а в сільських амбулаторіях і фельдшерсько-акушерських пунктах у разі відсутності патронажної сестри — акушерка чи фельдшер. При цьому з'ясовують вік, професію вагітної та її чоловіка, перенесені захворювання, наявність хронічних захворювань у сім'ї, шкідливі звички, кількість абортів, пологів, стан здоров'я у даний час, умови праці, побуту, харчування, режим праці та відпочинку, запрошують у дитячу поліклініку в день профілактичного прийому, заповнюють картку антенатального патронажу. Друге патронажне відвідування (на 28—32-му тижнях вагітності) проводить педіатр і медична сестра. Вони уточнюють терміни декретної відпустки, перевіряють виконання вагітною порад медичних працівників, дотримання режиму дня і харчування, навчають майбутню матір, як підготувати молочні залози до годування дитини, організувати в квартирі куточок для новонародженого.

Ситуаційне завдання:

Метод стандартних (сигмальних) відхилень, метод центильних стандартів, за шкалами регресії, комплексний метод

За методом сигнальних відхилень показник зросту дитини відповідає високому рівню фізичного розвитку.

Відхилення у межах від -1 ð до +1 ð вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується, від -1 ð до -2 ð – розвитком нижче середнього, від -2 ð та нижче - низьким, від +1 ð до +2 ð –вище середнього, від +2 ð та вище – високим.

Варіант 12

1.А,Б,В,Г,Е

2.Е

3.А,В,Г,Е,Ж

4.А,Г,Д

5.Б,В?

6.Б,В,Г,Д,Е,Ж

7.В

итання

16Вплив постаріннянаселеннянадемографічненавантаження, захворюваністьнаселення та

потребу в медичномузабезпеченні.

Частканаселення старше працездатноговіку становить 23,4 % з прогнозованоютенденцiєю до їїподальшогозбільшення. Цеобумовлюєзростаннясоціально-економічногонавантаження на працездатнучастинунаселення та збільшення числа літніх людей, які за потребуютьдодатковоїпідтримки з боку суспільства. При старіннізмінюється структура захворюваності. Переважними видами патології людей літньоговікустаютьзахворюваннясерцево-судинноїсистеми ,нервовоїсистеми й органівчуття, кістково-м'язовоїсистеми (деформуючіартрози, остеопороз), органівтравлення і дихання. На їхнючасткувструктурізахворюваностіприпадаємайже 90% загальноїчисельностізахворювань людей літньоговіку. Численні потреби медичного, соцiального i психологiчного характеру, якіформуються з віком, визначаютьнеобхiднiстьрозробки i впровадженнядержавноїсистемикомплекснихзаходiв медико-соцiальноїдопомогинаселеннюлітньоговіку. Кожналюдинапенсійноговікупотребуєпостійноїамбулаторноїдопомоги: для одних - цещорічніпрофілактичні огляди дільничноголікаря, для інших - цеамбулаторнелікування ,для третіх - цестаціонаривдома.

Система організаціїгеріатричноїдопомоги в Україні. Завдання та перспективиїїрозвитку.

До цього часу в країнівідсутняєдинаскоординована система медичноїдопомоги і соціальнихпослуглітнім людям Уновихекономiчнихумовах при iснуваннi критичного нестаткукоштiв на охоронуздоров'я i соцiальнийзахистнаселенняпитаннящодоформуваннядержавноїсистемигерiатричноїдопомоги особливо складнi. Старi люди є тієюверствоюнаселення, яка найбiльшпотребує медико-соціальніпослуги i найменшплатоспроможна.

.Організаційно-структурнезабезпечення та форми роз- витку, взаємозв'язку і наступництва у роботімедичних і соціальних служб:

амбулаторно-поліклінічноїдопомоги (дільничного терапевта та геріатрич­ноїсестри, спеціалізованих форм герореабілітаціїтощо);

допомогивдома (поліклінічних медико-сбціальнихвідділень, стаціонаріввдома, виїзнихгерореабілітаційних бригад, консультативної і швидкоїмедич­ноїдопомоги);

стаціонарноїдопомоги (геріатричнихвідділень, палат, відділеньсестринського догляду і тривалогоперебуванняхронічниххворих; хосписів; деннихстаціонарів);

допомогисільськимлітніммешканцям (сільськихлікарнянихамбулаторій і виїзнихконсультативно-лікувальних і діагностичних бригад);

нових форм геріатричноїдопомогинаселенню (геріатричнихцентрів, ліка­рень і поліклінік; лікареньсестринського догляду і сестринськихскринінгових бригад; кризовихцентрів, нічних служб медико-соціальноїдопомогилітнім людям, служб "перепочинку", телефоннихінформаційно-консультативнихлі­ній; герореабілітаційнихцентрів і денних структур для психічнохворих;цент­рівгеротехнічногообладнання і промисловихтоварівтощо)

.Перспективирозвитку

Задача.

1)Показник адекватності

3243/122540Х1000=26,5

2)Норма 1 на 10 тис.населення

3)своєчасність доїздів бригад ШМД на екстрені виклики,питома вага запізнень,середній час затрачений бригадою на один виїзд,середній кілометраж на один виклик,показник навантаженості однієї бригади(за рік,місяць,добу),середньодобовий показник завантаженості