5. Загальні вимоги до оформлення дипломної роботи
Дипломна робота повинна мати титульний аркуш, який оформлюється машинописним способом. Приклад оформлення титульного аркуша представлено в додатку Д.
Дипломна робота виконується на білому папері з одного боку аркуша форматом А4 ( 210 х 297 мм).
Робота друкується на комп’ютері. Обсяг роботи повинен бути не більше 100 сторінок. Текст набирається шрифтами гарнітури Times New Roman , розмір - 14, міжрядковий інтервал - 1,5. В таблицях слід використовувати одинарний міжрядковий інтервал зі шрифтом –12.
За бажанням студента дипломна робота може виконуватись в рукописному варіанті.
Скорочення слів у тексті не допускається крім загальноприйнятих скорочень відповідно до Держстандарту України.
Абзац формується шляхом вказування параметру: відступ 1,25. Текст розміщується з одного боку аркушу, з розміром полів: ліве - 30 мм; праве - 10 мм; верхнє, нижнє - 20 мм.
Текст рамкою не відокремлюється.
Найменування структурних частин (ЗМІСТ, ВСТУП, Назва розділу, Висновки та пропозиції; Список використаних джерел; Додатки) друкуються великими жирними літерами по центру. У кінці назв крапки не ставлять.
Заголовки підрозділів друкують з великої літери і з «червоного» рядка. Відстань між заголовками структурної частини та текстом підрозділу має дорівнювати 3 міжрядковим інтервалам. Перенесення слів в заголовках не допускається.
Кожен розділ починається з нової сторінки і нумерується арабськими цифрами. Підрозділи в межах розділів нумеруються теж арабськими цифрами, наприклад:
Рис. 3.1. Оформлення структурних частин дипломної роботи
Заголовок будь-якої зі структурних частин не може знаходитися в кінці аркуша, після нього мусять бути принаймні два рядки тексту, що знаходяться на відстані 5 мм від заголовка.
Жоден заголовок не може закінчуватися крапкою. Якщо він довший одного рядка, то не слід вживати перенесення (поділу) слів; наступний рядок повинен починатися з того самого відступу.
Перед заголовком залишається проміжок 30 мм від верхнього краю аркуша. Сам заголовок повинен бути розміщений по центру рядка і написаний великими літерами звичайним жирним шрифтом розміром 14 пунктів. Після заголовку пропускається один рядок.
Кожен розділ починається з нового аркуша. Перед словом РОЗДІЛ повинен бути відступ 30 мм від верхнього краю аркуша, а саме слово має бути посередині рядка. Розділи позначаються арабськими цифрами. Заголовок розділу має бути розміщений в наступному рядку під номером, по центру рядка. Всі назви пишуть великими літерами звичайним жирним шрифтом. Проте вони відрізняються за розміром: слово розділ та його номер пишуться розміром 16 пунктів, а назва розділу – 14 пунктів.
Розділ може поділятися на підрозділи, які в свою чергу, можуть ділитися на дрібніші структурні частини. Не бажано, щоб ступенів поділу було більше ніж три.
Відстань між текстом та наступним заголовком підрозділу становить 2 міжрядкові інтервали.
Нумерація сторінок здійснюється у верхньому правому куті сторінки. Крапку після номера не ставлять. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, але номер на ньому не проставляється, як і на аркуші зі змістом, номер сторінок починається проставлятися з другої сторінки після заголовка «ВСТУП».
Структурні частин дипломної роботи - Вступ, Висновки та пропозиції, Список використаних джерел, Додатки цифрами не нумеруються.
Таблиці повинні розміщуватися після посилання на них в тексті. Якщо в дипломній роботі таблиць більш ніж 2, то в посиланні на таблицю слово «таблиця» пишуть у скороченому вигляді (наприклад, табл. 1. 2). Усі таблиці дипломної роботи нумеруються послідовно в межах розділу, наприклад, таблиця 1. 2. - друга таблиця першого розділу. Номер таблиці розміщують в правовому верхньому куті, вище назви таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яка розміщується по центру сторінки, під номером таблиці. При перенесенні таблиці на другу сторінку, в правому верхньому куті цієї сторінки відповідно зазнається, яка таблиця перенесена (наприклад, Продовження табл. 1. 2).
Таблиці розміщуються в тексті таким чином, щоб їх можна було читати без повороту або з поворотом за стрілкою годинника.
Кожна таблиця повинна бути описана та проаналізована. Все це наводиться слідом за таблицею, починаючи словами: «Як видно із даних табл. 1.2.» і далі аналізуються данні таблиці. На основі даних таблиці виконавець повинен зробити аргументовані висновки щодо характеру діяльності об’єкта, який досліджується.
Усі ілюстрації (фотографії, діаграми, графіки, схеми, креслення та інше) іменуються рисунками.
Рисунки повинні розміщуватися після посилання на них в тексті роботи. По можливості рисунки потрібно розміщувати таким чином, щоб їх можна було розглядати без повороту роботи. Якщо таке розміщення неможливе, рисунки розташовують, так, щоб для їх розгляду потрібно було повернути роботу по годинниковій стрільці. Кожний рисунок повинен мати коротку назву, яка розміщується під малюнком, після його номера, наприклад «Рис. 3.1. Графік зростання процентних ставок», тобто перший рисунок третього розділу. Слід відмітити, що не припускається одночасне проведення в роботі таблиць і рисунків на основі одного і того ж цифрового матеріалу.
Формули звичайно розташовують окремими рядками, посередині рядка чи у середині текстових рядків. Нумерувати слід (арабськими цифрами справа від формули в межах розділу) найбільш вагомі формули, на які маються посилання в тексті в послідовному порядку. Після формули ставиться кома і розміщується пояснення символів, що входять у формулу, яка починається зі слова «де:».
Якщо таблиця або рисунок мають об’єм більше 2-х сторінок, допускається внесення їх до додатків, із аналізом фактичних даних за текстом.
Посилання. Для підтвердження власних доказів або для критичного розбору того чи іншого наукового твору слід приводити цифровий матеріал, цитати тощо.
Використання цитати як текстового, так і цифрового характеру повинне супроводжуватися посиланням на літературне джерело.
Існує декілька засобів зв’язку основного тексту твору з описанням джерела посилання. По-перше, використовується порядковий номер джерела, зазначений в списку використаної літератури. В основному тексті цей номер береться в квадратні дужки. Якщо потрібно зазначити і номер сторінки, останній також береться у квадратні дужки, наприклад [25, c. 63] - сторінка 63 літературного джерела, яке в списку використаної літератури значиться за номером 25.
За змістом розміщення відносно основного тексту роботи, посилання можуть бути:
Внутрішньотекстові, тобто відносно основного тексту роботи;
Підрядкові, тобто винесені із тексту вниз сторінки;
Затекстові, тобто винесені за текст всього твору чи його частини.
Підрядкові посилання на джерело використовують в тексті тоді, коли посилання потрібні за ходом читання роботи.
Якщо в роботі необхідно висловити відношення виконавця до окремих слів чи думок авторів цитованого тексту, то після них проставляється знак оклику чи знак питання, які беруть у круглі дужки.
Якщо виконавець дипломної роботи хоче виділити (розрядкою, курсивом, підкресленням та іншим) в приведеній цитаті окремі слова, він повинен це спеціально обмовити, тобто після виділеного слова чи слів потрібен пояснювальний текст. Після пояснювального тексту ставиться крапка, потім вказується ініціали автора, дипломної роботи, а увесь текст береться в круглі дужки. Наприклад (розрядка наша - А. Я. ), підкреслено мною - А. Я. ), (курсив наш - А. Я. ). Запозичення цитат без посилання на літературне джерело не допускається, з метою уникнення звинувачень у плагіаті .
Список використаних літературних джерел (не менше 60) складає одну з істотних частин дипломної роботи і відображає самостійну роботу студента. Кожне літературне джерело повинне бути використано в роботі у вигляді цитат із відповідними порядковими посиланнями. Якщо те чи інше літературне джерело не було використано в дипломній роботі, то його не слід включати до списку використаних джерел. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники та науково-популярні книжки, газети, конспекти лекцій тощо. Якщо ж виникне необхідність у використанні таких джерел в дипломній роботі, то вони повинні бути приведені тільки в підрядкових посиланнях тексту.
Список використаних літературних джерел оформлюється в алфавітному порядку, враховуючи те, що прізвища авторів та назви літературних джерел, (якщо автор чи автори не зазначені, а лише зазначено під чиєю редакцією написано твір), розташовується згідно з алфавітом. Літературні джерела, написані з використанням латинського алфавіту слід розташовувати після переліку усіх джерел, написаних на мові дипломної роботи і теж у відповідному алфавітному порядку.
Перелік літературних джерел подається в алфавітному порядку за наступними правилами:
закони, укази, постанови повинні бути названі повністю;
оформляти монографії, підручники і навчальні посібники, кількість авторів яких не перевищує три особи, потрібно так: Прізвище та ініціали автора. Назва. – Місце видання: Видавництво, рік. – загальна кількість сторінок.;
якщо кількість авторів монографій, підручників і навчальних посібників більше трьох, то книга йде за редакцією і оформляється так: Назва / За ред. (ініціали та прізвище). – Місце видання: Видавництво, рік. – загальна кількість сторінок.;
якщо використовується стаття з журналу або газети, то вона оформляється так: Прізвище та ініціали автора. Назва статті/ Ініціали і прізвища авторів // Назва журналу (або газети). – рік. – номер. – сторінки статті.;
назву місця видання наводять повністю у називному відмінку, за винятком міст: Київ (- К.:), Москва (- М.:), Санкт-Петербург (- СПб.:), перед назвою міста ставиться тире, а після - двокрапка.
Усі видання колективного автора, найменування якого змінювались, припускається описувати під його останньою офіційною назвою.
Більш детальніший приклад оформлення списку використаних літературних джерел див. Додаток Ж.
Додатки є продовженням дипломної роботи. Вся інформація, подана у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм статистичної, податкової, спеціальної та фінансової звітності, яка не ввійшла до складу основної частини роботи, але яку студент вважає за доцільне вмістити у дипломну роботу, входить до складу додатків.
До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття теми роботи, а саме: окремі первинні документи, облікові регістри, форми звітності, схеми, таблиці, діаграми, графіки, звітність.
Додатки розміщуються після списку використаних літературних джерел. Всі додатки повинні бути пронумеровані наскрізною нумерацією у порядку посилання на них в тексті роботи. Посилання на додатки у тексті обов’язкові. Додатки нумеруються у правому верхньому куті, і позначаються великими буквами українського алфавіту, крім букв Г,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад Додаток А. Перед додатками повинен бути аркуш зі словом «Додатки», розташованим на середині аркуша.