3. Організація управлінської звітності

Також для сприяння успішної діяльності підприємство самостійно розробляє систему управлінської звітності, головною метою якої є надання керівництву відповідної інформації щодо:

рівня прибутковості (підприємства в цілому, конкретного підрозділу, певного продукту або груп продуктів);

рівня витрат (підприємства в цілому, конкретного підрозділу, певного продукту або груп продуктів);

зіставлення показників за різні періоди та між фактич-ним виконанням і плановим завданням.

Для створення дієвої системи управлінської звітності підприємству необхідно визначитися щодо:

переліку (назви форм) управлінської звітності;

переліку користувачів управлінської звітності;

формату і змісту кожного управлінського звіту;

дати (часу) подання кожного управлінського звіту;

періоду, за який подається кожний управлінський звіт;

методу накопичення та узагальнення інформації;

відповідальних осіб за складання управлінської звітності;

режиму доступу до інформації, що міститься в уп-равлінській звітності.

Визначаючись щодо назви форм управлінської звітності підприємствам слід знати, що найпоширенішими серед управлінських звітів є:

звіт про виконання — звіт, який містить порівняння за планованих і фактичних показників та розрахунок відхилень із зазначенням їх причин;

звіт центру відповідальності — звіт, який містить по-казники діяльності, контрольовані персоналом відповідного центру.

Взаємозв’язок фінансового обліку з управлінським та податковим обліком. Основою формування фінансової, статистичної, податкової та будь-якої іншої звітності є дані бухгалтерського обліку, ведення якого, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є обов’язковим для кожного господарюючого суб’єкта.

На практиці ж існують поняття не тільки бухгалтерського обліку, а й фінансового, податкового та управлінського. Ці види обліку спрямовані на забезпечення інформаційних інтересів різних груп користувачів.

Що стосується фінансового обліку, то його мету, завдання та основних користувачів інформації ми розкрили в попередньому матеріалі.

Поняття управлінського обліку також встановлюється на рівні законодавства та визначається як система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Однак, управлінський облік не підлягає зовнішній регламентації, а цілковито підпорядковується внутрішнім регламентам підприємства та може бути комерційною таємницею.

Основною метою управлінського обліку є забезпечення менеджерів корисною інформацією для планування, надання інформації для прийняття управлінських рішень та перевірки їх виконання, що сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів підприємства. Крім того, у системі управлінського обліку здійснюється оцінка прийнятих рішень на різних рівнях управління на відповідність стратегії розвитку господарюючого суб’єкта.

Отже, сутність управлінського обліку та його основне призначення полягає у генеруванні інформації для здійснення ефективного управління.

Управлінський облік – це інтегрована система підготовки та забезпечення різних рівнів управління інтерпретованою відповідним чином інформацією для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень.

Основними завданнями управлінського обліку є підготовка інформації для:

­ забезпечення стійкого фінансового стану підприємства;

­ забезпечення керованості у напрямі стратегічного розвитку підприємства;

­ сприяння утриманню вигідних ринкових позицій підприємства;

­ зменшення ризиків невизначеностей та помилок у поточному та стратегічному плануванні.

Управлінський облік має декілька суттєвих відмінностей від фінансового обліку, до яких слід віднести:

відсутність стандартизації – методи, способи та форми ведення управлінського обліку та формування звітності не встановлюються нормативними документами та можуть бути довільними, інформативними та зручними у користуванні;

конфіденційність – інформація управлінського обліку призначена виключно для внутрішнього використання;

плановий і прогнозний характер – управлінський облік є джерелом інформації, що використовується для планування та прогнозування різних аспектів господарської діяльності;

оперативність інформації – управлінська звітність формується за короткі проміжки часу та забезпечує оперативний контроль та управління діяльністю господарюючого суб’єкта;

використанням інших (крім грошового) видів вимірників (кількісних, якісних тощо);

виділенням нерегламентованих об’єктів обліку, обумовлених потребами управління (види діяльності, центри відповідальності, види продукції і ін.).