4. Організація інвентаризації необоротних активів

Важ ливим моме­нтом в організації бухгалтерського контролю за використанням осно­вних засобів є їх інвентаризація. Вона проводиться згідно з "Інструк­цією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, това­рно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розраху­нків та інших статей балансу", затвердженою МФУ від 30.10. 98 р., №90 зі змінами та доповненнями. Згідно з нею інвентаризація основних засобів, зокрема будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів проводиться не менше одного разу у три роки; бібліотечних фондів - один раз у п'ять років; інших основних засобів - не менше одного разу на рік.

Інвентаризація проводиться комісією (у складі якої повинно бути не менше трьох осіб), яка перевіряє правильність включення об'єктів до складу основних засобів; правильність нарахування амортизації; проведеної переоцінки (індексації). Для цього бухгалтерія повинна надати комісії інвентарні картки, технічну документацію на об'єкти, підтвердження права власності підприємст­ва на них. Після ретельного вивчення облікової інформації члени ко­місії оглядають об'єкти в натурі з метою перевірки їх фактичної ная­вності у визначених розпорядчими документами керівника підприєм­ства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подаль­шого використання за прямим призначенням. 3 цією метою склада­ється інвентаризаційний опис основних засобів, до якого заносять їх повну назву, призначення, інвентарний та заводський номери, рік ви­пуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову (первіс­ну) вартість.

Якщо під час інвентаризації встановлено нестачі або лишки необо­ротних активів, комісія бере від матеріально відповідальної особи пи­сьмове пояснення причин виникнення таких розбіжностей і надалі використовує їх для встановлення характеру лишків та нестач, для регулювання інвентаризаційних різниць та прийняття рішення про ві­дшкодування нестач. Лишки, незалежно від причин їх виникнення, оприбутковуються на баланс підприємства. Нестачі в залежності від встановлення винних осіб або списуються на збитки (при умові, коли таких осіб не встановлено), або стягуються з винних осіб, якщо такі встановлені.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) НМА визначається за балансовою вартістю таких активів (за мінусом амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з врахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру ПДВ та розміру акцизного збору за формулою (1):

Рз = [(Бв — А) х інф. + ПДВ + Азб.] х 2, де:

Рз — розмір збитків; Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкра­дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних активів; А — амортизаційні відрахування; інф. — загальний індекс інфляції; ПДВ — розмір податку на додану вартість; Азб - акциз збір.

Організація інвентаризації власного капіталу та забезпечення зо­бов'язань полягає в підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним рахунком: учасником, засновником, кредитором. Тобто орга­нізацію інвентаризації проводять за відповідними документами та об­ліковими регістрами, вивчаючи обґрунтованість сум, що відобража­ються на таких рахунках та підтверджуючи реальність часток у ста­тутному капіталі їх власників. Також встановлюються терміни вини­кнення зобов'язань підприємства перед власниками. Як правило, таку інвентаризацію підприємства проводять перед складанням річного звіту.

На кінець кожного звітного року необхідно перевірити відповід­ність вартості чистих активів величині статутного капіталу, а також розмір статутного капіталу з метою контролю правильності оцінки і відображення в обліку операцій з його зменшення або збільшення.

Крім того, в акціонерних товариствах необхідно перевірити організа­цію аналітичного обліку на рахунку 40 "Зареестрований капітал". При цьому встановлюється відповідність даних аналітичного обліку в ро­зрізі видів (типів) розміщених акцій (з урахуванням реквізитів кожно­го випуску) даним установчих документів, змін і доповнень до них, звітів про випуск акцій.

Крім того, інвентаризації підлягають суми створених резервів (за­безпечень зобов'язань), що переходять на наступний звітний рік - на оплату відпусток працівників, виплату винагород за вислугу років і за підсумками роботи за рік, на ремонт основних засобів та інші резер­ви, передбачені галузевими вказівками щодо складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Правильність утворення і погашення сум резерву перевіряється за даними кошто­рисів і при необхідності в кінці року коригується.

Однією із таких складових, а також важливою умовою постановки чіткої організації обліку з кредиторами, є своєчасність розрахунків з ними. Для цього у бухгалтерії повинні бути складені відповідні графіки- календарі. Розробка та дотримання таких графіків сприятиме запобіганню порушень, пов'язаних з недотриманням строків або несплатою певного виду платежів

Організація бухгалтерського контролю зобов'язань полягає не ли­ше у перевірці дотримання наведених вище календарів та графіків сплати заборгованостей, а й у їх інвентаризації. Вона має свої особ­ливості, зокрема, ті борги, які у системі бухгалтерського обліку не погасилися, бухгалтер їх відбирає, складає на них відомість та відп­равляє її кредиторам на підтвердження. Кредитори (представники бу­хгалтерії кредиторів) їх перевіряють і повідомляють письмово, які борги зараховані, а які не надійшли. Завдання бухгалтера, який пере­віряв ці зобов'язання, терміново їх сплатити. Якщо він цього не зро­бить, то може отримати різного роду штрафні санкції, особливо якщо такими кредиторами є податкова адміністрація чи органи соціального страхування. Такі санкції можуть не лише зменшити прибуток підп­риємства, а й заробітну плату бухгалтера, який несе відповідальність за цю ділянку роботи.