4. Характеристика організаційно-правових форм об’єднань підприємств

Господарські об’єднання приватної власності утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об’єднання підприємств.

Господарським Кодексом України, ст. 126 передбачено створення асоційованих підприємств. Асоційовані підприємства (господарські організації) – це група суб’єктів господарювання – юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні.

Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає в разі, якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів. Проста залежність виникає в тих випадках, коли одне із асоційованих підприємств володіє значним за розміром пакетом акцій (значною часткою у статутному фонді) та/або такою кількістю голосів, що дозволяє блокувати на загальних зборах прийняття рішень з питань, які відповідно до закону та/або установчих документів потребують кваліфікованої більшості голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає в разі, якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано в органах преси (ст. 126 ГКУ).

Найбільш поширеним різновидом асоційованих підприємств є холдингова компанія. Холдинговою компанією визнається суб’єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств) (ст. 126 ГКУ). Створення холдингових компаній має кілька переваг, до яких слід віднести: концентрацию капіталів; розвиток інвестиційних проектів; диверсифікацію виробництва; зниження ризику при вступі на ринок чи виходу з нього; розширення масштабів виробництва; спільного здійснення наукових та проектних досліджень тощо. Також створення холдингових компаній дозволяє: розширювати діяльність; розвинути ділові стосунки; набути податкові, кредитні та інші переваги; здійснювати єдину виробничо-технологічну, інвестиційну, збутову політику в масштабах всієї холдингової компанії та координувати цю політику.

Основна направленість, яка характеризує холдингову компанію (незалежно від її визначених цілей), – це здійснення управлінських, контрольних, фінансово-кредитних та інших функцій у відношенні контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств, якими вона володіє.

Економічною передумовою створення холдингових компаний в Україні стали процеси акціонування і приватизації великих державних підприємств і об’єднань. Законодавчою основою заснування та діяльності холдингових компаній в Україні став Указ Президента України від 11 травня 1994 р. «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації».

Характеристика організаційно-правових форм об’єднань підприємств подана в табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика організаційно-правових форм об’єднань підприємств

Форма об’єднання	Характеристика	Особливості фукнкціонування
Асоціація	Договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності п ідприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організа­ції спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінан­сових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації, а не отримання прибутку (ст. 120 ГКУ). Асоціація не має права втручатися в господарську діяльність підприємств-учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповно­важена представляти іх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями	Установчі документи: Установчий договір і статут. Асоціація може здійснювати координацію спільних розробок і досліджень, надавати учасникам послуги, зокрема: юридичні (консультації з питань правового регулювання підприємницької діяльності, включаючи експортно-імпортні операції, кредитування); інформаційні (забезпечення учасників інформацією, рекламою для стимулювання попиту на рин­ках, забезпечення інформацією по технічним розробкам, промис­ловим стандартам і промисловій статистиці); інші (пошук нових ринків збуту, сфер споживання, розробка і встановлення стандар­тів асоціації; з питань галузевих класифікаторів якості, надійності, умов праці, рівня кваліфікації працівників). Асоціація набула значного поширення як один з провідних видів господарських об’єднань, оскільки є універсаль­ним способом ведення спільної діяльності. Приваблива для учасників можливістю поєднання участі в її діяльності з участю в інших асоціаціях і господарських об'єднаннях із зображенням усієї повноти юридичної самостійності. В рамках асоцціацій їх учасники координують виконання окремих завдань або спільно здійснюють лише частину неосновних функцій. Така обмеженість зв'язку поміж учасниками робить неможливою взаємну майнову відповідальність за боргами учасників та асоціації в цілому
Корпорація	Договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових, і комерційних інтересів підприємств, щоо об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпораціїі (ст. 120 ГКУ)	Установчі документи: Установчий договір і статут. В корпорації можлива централіза­ція функцій – їх перелік визна­чається у договорі. Корпорація виконує лише ті функції і здійснює ті повноваження, які на добро­вільних засадах передали їй учасники. Отже, учасники можуть передбачити вилучення окремих фукнцій або зменшення їх обсягів з передачею відповідних виключених повноважень корпорації в цілому. Корпорація має право втручатися в господарську діяльність підприємств-учасників лише в межах делегованих їй повноважень
Консорціум	Тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізація цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його стату­том. У разі досягнення мети його створення, консорціум припиняє свою діяльність (ст. 120 ГКУ)	Установчі документи: Статут. Визнання консорціуму само­стійним видом господарських об'єднань дозволяє вважати його юридичною особою. Консорціум не передбачає високу ступінь централізації та концентрації управління
Концерн	Статутне об'єднання підпри­ємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничо розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасиика­ми іншого концерну (ст. 120 ГКУ)	Суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами фінансової залежності, укладають між собою установчий договір про створення концерну з метою централізації їх діяльності. Без такого договору асоційовані підприємства, пов'язані відносинами економічної залежності, не можуть визнавати­ся концерном. Документальним оформленням установчого договору є статут. Статут є єдиним установчим документом, у якому відображаються всі особливості правового статусу концерну: як ті, що передбачен і законодавством, так і ті, що встановлені в договір­ному порядку. Концерн надає можливість об’єднати ресурси і зусилля його учасників при збероженні їхньої повної правової самостійності та юридичної можливості вступу в інші стосунки з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Відмінність концерну від інших видів господарських об'єднань у високому ступені централізації та глибини зв'язку між учасниками. Концерн є єдиним вирооничо-господарським комплексом, учасники якого пов'язані між сооою технологічною та коопераційною єдністю