Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення й інформацію стосовно апробації та висвітлення в публікаціях результатів дослідження.

Розділ 1 «Розвиток бухгалтерського обліку в умовах глобалізації: теоретико–прогностичні аспекти» обґрунтовує теоретичні засади та концептуальні підходи до формування позицій української держави у процесах розбудови бухгалтерського обліку в умовах глобалізації, означує нову парадигму бухгалтерського обліку економіки сталого (гармонійного) розвитку та нову інституціональну теорію бухгалтерського обліку, що формує наукову основу Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України (рис. 1).

Мотиваційною основою запровадження МСФЗ все ще залишаються потреби транснаціональних корпорацій (ТНК). За визнанням Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB), розроблені нею МСФЗ продуктивні лише для 5 відсотків компаній світу. Схвалені IASB у 2009 році єдиний стандарт для малого і середнього бізнесу та стандарти для державного сектору свідчать, що система МСФЗ знаходиться лише на стадії становлення й пошуку.

В умовах глобалізації альтернативи МСФЗ немає, проте стратегія і тактика їх запровадження в Україні має бути подібною до розвинутих країн. Натомість дослідження засвідчили пріоритетність принципу імплементування МСФЗ в Україні, тоді як розвинутий світ підходить до їх запровадження на принципах конвергенції та адаптування.

Неспроможність системи МСФЗ протистояти та запобігати кризовим явищам в економіці спонукає вчених Заходу розробляти різні моделі їх розвитку й вдосконалення. Це потребує нового теоретичного підґрунтя, взаємозв’язку із сучасними економічними теоріями та участі в цій справі ширшого наукового загалу, принаймні тих країн світу, що позиціонують себе світовими лідерами виробництва. Україна зі своїм аграрним потенціалом не може залишатись осторонь даного процесу, оскільки концептуальною основою цих моделей визначено саме галузевий аспект розвитку МСФЗ. На основі цих досліджень спрогнозовано розвиток глобальної системи обліку (а отже, і національної та галузевої) на принципах синергетичної теорії. За останньою, перехід від «хаосу» до «порядку» потребує певних умов і стимулів. Такими стимулами визначено Концепцію сталого розвитку, а умовами – інституціональне забезпечення. Останнє передбачає: зміну мотивації розвитку МСФЗ від ТНК під егіду ООН; формування нової парадигми бухгалтерського обліку економіки сталого розвитку та інституціональної теорії бухгалтерського обліку; розвиток інституціонального забезпечення національних систем бухгалтерського обліку.

Рис. 1. Теоретико–прогностичні аспекти розвитку бухгалтерського обліку в умовах глобалізації

Розвиток теорії і практики бухгалтерського обліку розглядається у взаємозв’язку із сучасними економічними теоріями, концепціями, антикризовими програмами. Пріоритетність використання в дисертаційному дослідженні інституціональних наукових доктрин обґрунтовано здатністю цієї теорії поєднати в собі більшість наукових думок, пояснити причини краху реалізації «західних» ринкових теорій у практиці господарювання країн третього світу, а, відтак, дати відповіді на питання розвитку міжнародної, національних та галузевих систем обліку. Концепцію сталого розвитку ООН та аналогічні національні законодавчі акти розглянуто в роботі, як фундаментальні основи формування новітніх запитів до бухгалтерської інформаційної системи, що апріорі і визначає його майбутній розвиток.

Усвідомлення та практичне осмислення такого зв’язку дозволило науково означити нову парадигму бухгалтерського обліку економіки сталого (гармонійного) розвитку (інституціональну парадигму). Зміст її основних теоретико-методологічних ознак наведено в табл. 1.

Таблиця 1