- •Маркетинг інновацій
- •1.1. Поняття технології, модель тамо, класифікація
- •1.2. Інноваційні продукти
- •1.3. Життєвий цикл виробу (продукту) і процес створення нової техніки
- •1.4. Ринок інновацій
- •1.5. Життєвий цикл товару
- •1.6. Життєвий цикл інновації
- •1.4. Ринок інновацій
- •1.5. Життєвий цикл товару
- •1.6. Життєвий цикл інновацій
- •2.1. П'ять конкурентних рушійних сил Майкла Портера
- •2.2. П'ять загальних конкурентних стратегій Майкла Портера
- •2.3. Ланцюжок створення вартості
- •2.4. Три джерела і шість принципів стратегічного позиціонування Майкла Портера
- •2.5. Правило ромба конкурентних переваг та індустріальні кластери Майкла Портера
- •2.6. Шість рушійних конкурентних сил інноваційного бізнесу Ендрю Гроува («Intel») і десятиразове зростання якої-небудь сили
- •2. Десятиразове зростання якої-небудь сили створює проблемну ситуацію.
- •2.1. П’ять конкрентних рушійних сил Майкла Портера.
- •2.2. П’ять загальних конкрентних стратегій Майкла Портера.
- •2.3. Ланцюжок створення вартості Майкла Портера.
- •2.4. Джерела і принципи позиціонування бізнесу за Майклом Портером.
- •2.5. Правило ромба конкурентних переваг та індустріальний кластер Майкла Портера.
- •2.6. Шість рушійних конкурентних сил інноваційного бізнесу за Ендрю Гроувом та десятиразове зростання якої-небудь сили.
- •3.1. Загальний вигляд нової бізнес-моделі
- •3.2. Дванадцять бізнес-моделей новаторів бізнесу
- •3.3. Розробка бізнес-ідеї
- •3.4. Модель отримання прибутку
- •3.5. Диференціація продукції і послуг
- •3.6. Стратегічний захист бізнесу
- •3.7. Види і масштаби діяльності, виконавці
- •3.8. Знання про бізнес-моделі та їх компоненти
- •3.1. Загальний вигляд нової бізнес-моделі.
- •3.2. Дванадцять бізнес-моделей новаторів бізнесу.
- •3.3. Розробка бізнес-ідеї.
- •4.1. Споживачі та їх структура
- •4.2. Потреби споживачів та їх пріоритети
- •4.3. Продукт і комплексне уявлення про нього, системна економіка споживача
- •4.4. Ланцюжок створення вартості
- •4.5. Зони прибутку
- •4.6. Способи входження до зони прибутку
- •4.7. Знання про компоненти моделі прибутку
- •4.1. Споживачі та їх структура.
- •4.2. Потреби споживачів та їхні пріоритети.
- •4.3. Продукт та комплексне уявлення про нього, системна економіка споживача.
- •4.4. Ланцюжок створення вартості споживача.
- •4.5. Зони прибутку.
- •4.6. Способи входження до зони прибутку.
- •4.7. Знання про компоненти моделі прибутку.
- •5.1. Хайтек-продукція і ринок інновацій
- •5.2. Життєвий цикл прийняття інноваційних продуктів - нових технологій, інноваційна сприйнятливість споживачів і розриви
- •5.3. Маркетингова розробка нового товару і концепція «цілісного продукту»
- •5.4. Ціноутворення на хайтек-продукцію
- •5.5. Канали розповсюдження і логістика потоків нового товару
- •6.1. Створення конкурентної позиції
- •6.2. Компас конкурентного позиціонування
- •6.3. Цілі і принципи позиціонування, установки на покупку
- •6.4. Процес позиціонування
- •6.5. Створення конкуренції
- •6.6 Прийняття рішень в умовах обмеженої інформації та поінформована інтуїція
- •6.7. Цільовий клієнт і сценарії виходу на основний ринок
- •6.8. Оцінка сценарію
- •6.1. Створення конкурентної позиції.
- •6.2. Компас конкурентного позиціонування.
- •6.3. Цілі і принципи позиціонування, установки на покупку.
- •6.4. Процес позиціонування.
- •6.5. Створення конкуренції.
- •6.7. Цільовий клієнт і сценарії виходу на основний ринок.
- •6.8. Оцінка сценарію.
- •7.1. Суть «підривних» інновацій
- •7.2. Принципи «підривних» інновацій
- •7.3. Два типи «підривної» стратегії
- •7.4. Крах стратегій зростання і схема невдач реалізації інноваційних «підривних» стратегій
- •7.5. Закономірності процесу прийняття рішень про «підривні» технологічні зміни у вигляді шести кроків
- •7.6. Концепція мережі створення вартості як розвиток ланцюжка створення вартості
- •7.1. Суть «підривних» інновацій.
- •7.2. Принципи «підривних» інновацій.
- •7.4. Крах стратегій зростання і схема невдач реалізації інноваційних «підривних» стратегій.
- •7.5. Закономірності процесу прийняття рішень щодо «підривних» технологічних змін у вигляді шести кроків.
- •7.6. Концепція мережі створення вартості як розвиток ланцюжка створення вартості.
- •8.1. Сегментація «підривних» інноваційних продуктів
- •8.2. Позиціонування «підривних» інноваційних продуктів
- •8.3. Архітектура продукту і контактні зони
- •8.4. Інтеграція і аутсорсинг
- •8.5. Конкурентні ситуації на нових ринках
- •8.6. Зростання бізнесу за рахунок «підривної» стратегії завоювання нових ринків - нові споживачі і нові канали реалізації
- •9.1. Товаризація і детоваризація, ланцюжок створення вартості і зона прибутку
- •9.2. Цінність бренду в різних умовах конкуренції
- •1. Приклад з «ibm».
- •2. Приклад трейлера з маркою «Mack».
- •9.3. Вирішення організаційно-структурного завдання реалізації інноваційного проекту
2.3. Ланцюжок створення вартості
Ланцюжок створення вартості як інструмент аналізу і метод зниження витрат. У моделі одержання прибутку важливе місце посідає створення комплексного продукту у вигляді ланцюжка ствлорення вартості.
Поняття ланцюжка створення вартості (ЛСВ) ввів до наукового обігу М. Портер, здійснюючи аналіз конкурентних сил.
Суть традиційного представлення продукту як ланцюжка сиворення вартості споживача, у створенні якого можуть брати участь багато фірм, виклали А.А. Томпсон і А. Дж. Стрікленд [72, с. 172-180] та П. Дойл, [31, с.113-123]. Вони визначили, що ЛСВ є найважливішим інструментом стратегічного аналізу витрат. ЛСВ визначає діяльність, функції й процеси пов’язані із розробкою, виробництвом, маркетингом, логістикою та підтримкою (сервісом) продукту або послуги.
Ланцюжок, що створює вартість, починається із забезпечення сировиною і продовжується у процесі виробництва частин і компонентів, складання й випуску продукції, оптового та роздрібного продажу продукту або послуги кінцевим споживачам. Розглядається як основна діяльність (життєвий цикл створення виробу), так і допоміжна (розвиток інфраструктури досліджень і розробок, управління людськими ресурсами, управління знаннями тощо). Рис. 2.2.
Реверс ланцюжка створення вартості (ЛСВ). Мислення, орієнтоване на споживача починається з того моменту, коли радикально змінюється послідовність операцій у традиційному ланцюжку створення вартості.
Традиційно ЛСВ починається з основних фондів компанії, з її активів, з її базових компетенцій - бази знань нового бізнесу (1). Далі він переходить до вкладень і придбання сировини (2), потім до формування пропозиції (3) і каналів розподілу (логістики) (4), наприкінці досягаючи споживача (5).
ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ |
МАРЖА ПРИБУТОК НАЦІНКА
| ||||
Постачання |
Ділові операції |
Збут |
Ринок |
Обслуговування | |
1 Внутрішня логістика (постачання) |
2 Виробництво |
3 Зовнішня логістика (збут) |
4 Маркетинг і роздрібний продаж |
5 Сервіс | |
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ | |||||
1. Матеріально-технічне забезпечення | |||||
2.Технологічний розвиток: дослідження і розробка продукції, розробка технологій і систем | |||||
3. Управління людськими ресурсами | |||||
4. Організація інфраструктури бізнесу | |||||
5. Загальне управління бізнесом |
Рис. 2.2. Ланцюжок створення вартості компанії [63, с. 186; 72, с. 174; 31, с. 120].
З огляду на споживача весь цей традиційний процес має бути повернутий у протилежному напрямку, тобто він повинен не починатися з формування базових компетенцій (бази знань), а завершуватися ним. Починатися ж він має зі споживача, з формування знань про споживача, його пріоритети (1). Далі слід сформувати знання про канали розподілу, інформаційно-комунікаційні технології та інші завдання логістики (2). Після цього формуються пропозиції (3), здійснюються вкладання в сировину та інші ресурси (4), і тільки потім приступають до формування активів та базових компетенцій, необхідних для трансформації ресурсів у продукти, послуги, рішення.
Ми вже згадували про ланцюжок створення вартості споживача при створенні продукту. За нового мислення (з огляду на споживача) слід починати не з мобілізації знань у вигляді компетенцій у сферах бізнесу, як за традиційного мислення, а із класифікації споживачів і з’ясування їх пріоритетів. Далі слід прямо переходити до рішення логістичного завдання, тобто каналів доставки продукції споживачам. Потім формувати свої пропозиції, вирішувати питання забезпечення ресурсами всіх бізнес-процесів і, нарешті, коли відомими є види діяльності, вирішувати завдання нагромадження й інтеграції знань.
Знання і ланцюжок створення вартості. Знання представляються у чотирьох формах: (1) знання у вигляді даних (показників, фактів, протоколів, анкет, показів або знімків), відібраних для певної аналітичної роботи; (2) знання у вигляді уявлень (системних і детальних); (3) знання у вигляді відтворення дій (структурі й технології); (4) знання у вигляді висновків (як результат розумового процесу). Знання, необхідні для аналізу ЛСВ знаходяться у безлічі інформаційних потоків: бухгалтерські дані, витрати на операції і процеси, система виконавців дій усіх ланок ЛСВ, висновків аналізу ланцюжка тощо.
Ланцюжок створення вартості компанії дозволяє визначити основні види діяльності, що створюють вартість для споживача, дозволяє зрозуміти структуру витрат фірми. Погляд на продукт із позиції ЛСВ допомагає комплексно уявити продукт. І ми згодом наведемо приклади такого уявлення («піраміда продукції», «продаж рішень» «фактичний стандарт» тощо).